Українські фразеологізми на літеру “К”

Кадити (палити, курити і т. ін.) фіміам комусь, перед кимось – дуже вихваляти кого-небудь;

Не кажи й не говори – уживається для вираження повної згоди з тим, хто здійснює акт мовлення;

Не кажи “гоп” – не будь завчасно впевненим у здійсненні чого-небудь раніше наміченого;

Правду кажучі – уживається для підтвердження того, що все сказане є істиною і не викликає заперечення;

Казанок (баняк, макітра) варить – хто-небудь розумний, кмітливий, добре розуміє що-небудь, орієнтується в чомусь;

Бодай (і) не казати – уживається

для вираження незадоволення ким-, чим-небудь; краще не згадувати;

Казитися з жиру – бути надто вибагливим, вередувати, каверзувати, дуріти з розкошів;

Казка без сорома (без сором; соромно й казати) – уживається при усній розповіді про кого-небудь, хто зробив або сказав щось непристойне чи неприйнятне з морального погляду;

Каламутити / скаламутити (закаламутити) воду (в криниці) – вносити розлад, неспокій; підбурювати, підмовляти кого-небудь до якихось дій;

Калатати: вік калатати / скалатати – жити в злиднях, бідувати, поневірятися;

Календ: до грецьких календ, книжн., ірон., з сл.

відкладати – на невизначений термін, надовго;

Каліки: півтори каліки, ірон – дуже незначна кількість, мало;

З каменем за пазухою – хто-небудь вороже настроєний проти когось, нещирий, невідвертий, з лихими, недобрими намірами;

З каменем на душі (в грудях) – у гнітючому, поганому настрої;

Каміння: підводне каміння – прихована небезпека, перешкода при досягненні мети;

Хай (хоч) каміння з неба (падає) – за будь-яких умов, обставин, не зважаючи ні на що;

Камінь: (важкий) камінь давить душу (серце) кому – кому-небудь дуже важко, хтось перебуває в гнітючому настрої, дуже страждає, переживає;

Камінь за пазухою (лежить) – хто-небудь вороже настроєний проти когось, нещирий, невідвертий, приховує свої лихі, недобрі наміри;

Камінь на шйї (на шйю) – зайві обтяжливі турботи, тягар;

Камінь спотикання – велика перепона, перешкода;

Камінь у город чийсь – щось має відношення до кого-небудь, стосується когось;

Наріжний камінь – основа чого-небудь;

Пробний камінь – суть, основна якість, властивість кого-, чого-небудь;

Тяжкий камінь ліг (упав, звалився і т. ін.) на груди (на душу, на серце) кому, кого, чиї (чию, чиє) і без додатка – кого-небудь спіткало горе, нещастя і т. ін.;

Як (мов, ніби, наче і т. ін.) камінь з душі (з грудей) спав (скотився, звалився і т. ін.) кому, в кого – кому-небудь стало легко, спокійно, хтось заспокоївся;

Як (мов, ніби і т. ін.) камінь ліг на душу (на серце) – кому-небудь дуже важко, хтось перебуває в гнітючому настрої, страждає, переживає і т. ін.;

Як (мов, ніби і т. ін.) камінь у воду, перев. з сл. пропасти, зникнути і т. ін. – безслідно;

Канути (відійти) в забуття – забутися;

Канути у вічність (у безвість, у небуття) – зникнути безслідно, безповоротно;

Капає: за комір не капає – добре, безтурботно живеться кому-небудь, немає незгоди, неприємностей і т. ін; нема чого поспішати з чим-небудь;

Капельки: ані (ні) капельки (крапельки) – ніскільки, анітрохи;

Капітал: мертвий капітал – цінність, яка не використовується ким-, чим-небудь, не знаходить застосування;

Капость: на капость – щоб зробити шкоду, заподіяти прикрість;

Кара: (чиста) кара божа (господня, вавілонська і т. ін.) – уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, здивування;

Карась: як (мов, ніби і т. ін.) карась ротом глипає – хто-небудь дуже розгублений, почуває себе незручно, ніяково;

Карась у вершу, з сл. сунутися, лізти / т. ін. – необачно, необережно;

Карбованець: довгий карбованець – великий і легкий заробіток;

Слизький карбованець – нечесно здобуті гроші;

Карбованці бряжчать – є гроші в кого-небудь;

Карбувати в пам’яті – добре, міцно запам’ятовувати;

Карбуватися на душі (на серці) – назавжди залишатися в пам’яті, в свідомості;

Каркай: не каркай (як ворона) – уживається в розмові як застереження від чогось небажаного;

Карта (ставка) бита / побита – хто-небудь зазнав повної поразки в чомусь;

Остання карта – єдина, вирішальна можливість для досягнення поставленої мети;

Карти в руки – хтось досвідчений, має можливість показати свою вдачу, свої знання, уміння і т. Ін;

Картина: як картина – хто-небудь дуже гарний, вродливий;

Кат зна що (як, куди і т. ін.) – не те, що треба; не таке, як треба; не так, як треба; те, що викликає осуд, подив і т. ін.;

Кат із ним (із ними) – уживається для вира ження примирення, вимуш еної згоди з чим-небудь, невдоволення чимсь, утрати інтересу до чого-небудь; нехай буде так, як є;

Кат його знає (зна) – невідомо, незрозуміло;

Кат його (її) (маму) бери (забирай) / взяв (побрав, забрав) – уживається досади з приводу чогось, незадоволення ким-, чим-небудь, для вираження зневажливого ставлення до кого-, чого-небудь;

Кат катом; кат з катів – дуже жорстокий (про людину);

Качан: на качан, з сл. змерзнути, задубіти іт. ін. – у великій мірі, дуже, сильно;

Качка: щоб тебе (її, його і т. ін.) качка (ніжкою) копнула (брикнула і т. ін.), жарт. – уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось і т. ін;

Каша: березова каша (кашка, припарка) – жарт. різка, якою карають;

Заварилася каша (катавасія) – почалася якась складна і клопітна або неприємна справа, зчинилася сварка, бійка, сталося цілковите безладдя;

Каша скисла – кому-небудь не вдалося успішно здійснити свої наміри, задуми і т. ін;

Квадраті: у квадраті – удвічі більше, подвійне; дуже, надто;

Квасити губи – виявляючи незадоволення, прикрість, смуток, починати плакати;

Квацати (квацяти) дьогтем – ганьбити кого-, що-небудь;
Квит: і (та й) квит – і все; та й годі;

Квіточка: як (мов, ніби і т. ін.) та квіточка (квітка) – дуже гарна;

Кволий: на розум кволий – розумово недорозвинений, недоумкуватий;

Як (мов, ніби і т. ін.) квочка на яйцях, з сл. сидіти – невідступно, старанно, дбайливо;

Кебета догори дрйгом стала – хто-небудь збожеволів, утратив здатність ясно мислити;

Без керма і без вітрил – не маючи певного спрямування, визначеної мети;

Ні керма, ні вітрил – хто-небудь не контролює своїх дій, учинків, зовсім не керує ними;

Кермо влади – керування, керівництво;

Кивати головою на кого – засуджувати чию-небудь поведінку, не схвалювати чиїхось вчинків;

Кивати пальцем у чоботі – нишком, крадькома погрожувати кому-небудь; гудити когось, не виявляючи відкрито свого невдоволення;

Кивнути: навіть пальцем не кивнути (не ворухнути, не рушити, не поворушити і т. ін.) – зовсім нічого не зробити для здійснення чого-небудь;

Кидає/кинуло в жар (в пал) – хто-небудь червоніє від ніяковості; хто-небудь дуже хвилюється, бентежиться від неприємних переживань, страху і т. ін.; у кого-небудь висока температура; хто-небудь червоніє від хвилювання, збудження, сорому і т.;

Кидає / кинуло в сльози (в сльозу) кого – у кого-небудь виступають сльози на очах;

Кидало: щоб тебе об землю кидало, лайл. – уживається для вираження незадоволення, злості і т. ін;

Кидати: у піт кидати (вдаряти) / кинути (вдарити) – хто-небудь перебуває в стані сильного хвилювання, напруження, внутрішнього збудження;

Кидати / кинути болотом (болото, гряззю і т. ін.) – що, на кого – що – ганьбити, бруднити, гостро картати кого-, що-небудь;

Кидати / кинути в дрож (в холод, в лихоманку, в трясцю і т. ін.) – викликати в кого-небудь стан нервового збудження, надмірного хвилювання, страху і т. Ін; позбавляти кого-небудь спокою;

Кидати / кинути виклик – робити категоричну, різку пропозицію вступити в боротьбу, поєдинок і т. ін., виступати проти чого-небудь загальноприйнятого;

Кидати / кинути в очі, в обличчя і т. ін. -. обвинувачення, звинувачення і т. ін.;

Кидати / кинути гедзя (гедза) – говорити, робити кому-небудь щось дратівливе, обурливе;
Грайливо поглядати на кого-небудь;

Кидати / кинути. жарину в серце (в груди) – робити натяк на що-небудь, викликати в кого-небудь хвилювання; бентежити, тривожити когось;

Кидати / кинути камінь (каменя, каменем) на кого, в кого – осуджувати, ганити, ганьбити кого-небудь;

Кидати / кинути клич (гасло, слово / т. ін.) – звертатися до когось із закликом;

Кидати / кинути на чашку терезів – робити все можливе, докладати всіх зусиль, щоб добитися успіху;

Кидати / кинути недобрим оком на кого – , що – не схвалювати чию-небудь поведінку, засуджу вати чиїсь вчинки, дії і т. ін.;

Кидати / кинути оком (очима, погляд, зір і т. ін.) на кого – , що – час від часу дивитися, поглядати на кого-, що-небудь; дивитися, роздивлятися навколо, кругом себе ; звертати увагу на кого-небудь, цікавитися кимсь, залицятися до когось; стерегти що-небудь.;

Кидати / кинути пісок у вічі – обдурювати кого-небудь;

Кидати / кинути пляму – ганьбити, неславити кого-, що-небудь;

Кидати / кинути рукавичку (рукавицю) – вступати в боротьбу з ким-, чим-небудь, викликати когось на поєдинок;

Кидати / кинути світло на що – розкривати що-небудь, робити його ясним, зрозумілим.;

Кидати / кинути то в жар, то в холод – викликати в кого-небудь сильне хвилювання, збудження – позбавляти кого-небудь спокою;

Кидати / кинути якір (якоря) – знаходити собі пристановище; зупинятися, розташовуватися де-небудь тимчасово;

Кидати (класти) / кинути (покласти) на зуб (на зуби) – їсти, з’їдати;

Кидати (наводити, класти, накидати і т. ін.)/кинути (навести, накласти, накинути і т. ін.) тінь (тіні) на кого – , що – поширювати погану славу про кого-, що-небудь, наговорювати на когось, щось; ганьбити когось, щось; позначатися, відбиватися на кому-, чому-небудь, негативно впливати на щось;

Кидати (пускати, розкидати і т. ін.) / кинути (пустити, розкинути і т. ін.) на вітер, з сл. гроші, карбованці, заробіток – даром, марно, необдумано витрачати;

Кидати слова на вітер – даремно, марно говорити що-небудь;

Кидати (шпурляти, жбурляти і т. ін.) / кинути (шпурнути, жбурнути і т. ін.) камінці (камінця, камінь, грудкою і т. ін.) в город – зачіпати кого-небудь словами, розмовами;

Що (як) горохом об стінку (о стіну) кидати – не реагувати на розмову, на чиї-небудь зауваження і т. ін.;

Як (мов, ніби / т. ін.) за себе кидати / кинути, з сл. їсти – жадібно, з апетитом, дуже швидко й енергійно;

Кидатися / кинутися в безодню – переставати жити; гинути;

Кидатися / кинутися сторч головою – діяти, робити що-небудь необдумано, нерозсудливо;

Кидатися на всі боки – діяти непослідовно, розпочинаючи кілька справ і не завершуючи жодної.;

Кидатися словами (словом, фразами і т. ін.) – безвідповідально, необдумано говорити, обіцяти що-небудь;

Не києм (не кийком), то палицею – все одно, все-таки; однаково;

Кинеш: скільки оком кинеш (кинь, докинеш, скинеш, захопиш, зглянеш і т. ін.) – на всьому просторі, який можна побачити; скрізь до самого обрію;

Кинути у небуття – забути що-небудь;

Кинути палицею (палкою) – близько, недалеко;

Кинути щуку у річку – замість покарання, створити для кого-, чого-небудь кращі умови, ніж були;

Як (мов, ніби і т. ін.) чортові в зуби кинути кого, що – невідомо куди подіти кого-, що-небудь;

Кинутися в голову – несподівано, раптово пригадатися кому-небудь, викликавши в когось переживання;

Кинуто: жеребок (жереб) кинуто – прийнято остаточне рішення, зроблено вирішальний крок у якій-небудь справі, в якомусь заході;

Куди не кинь (не глянь) – з усіх боків, у всіх відношеннях, у всьому;

Куди не кинь / не скинь (не глянеш, не окинеш і т. ін.) оком – кругом, скрізь, усюди;

Куди не кинься – у кожному місці, всюди;

Аж кипить – відбувається, здійснюється і т. ін. що-небудь дуже жваво;

Кипить, як (мов, ніби і т. ін.) у казані – відбувається сварка, суперечка;

На серці кипить чиїм, у кого – хто-небудь хвилюється, переживає;

Як (мов, ніби і т. ін.) в окропі кипить – дуже завзято, енергійно виконується яка-небудь робота, здійснюється якась справа;

Кипіти в руках – вправно, швидко і т. ін. виконувати, здійснювати що-небудь;

Кипнем (кипенем) кипіти – здійснюватися, відбуватися дуже енергійно, з великою силою, інтенсивністю; вирувати, клекотіти;

Як (мов, ніби / т. ін.) у казані кипіти – дуже енергійно відбуватися, здійснюватися;

Кирпа вгору – триматися з погордою, зверхньо дивитися на кого-небудь;

В горілці киснути – постійно пиячити;

З пустою (з порожньою, з бідною і т. ін.) кишенею – у когось мало або нема грошей;

Не з моєю (не з твоєю і т. ін.) кишенею – у кого-небудь недостатньо коштів;

Кишеня не сходиться від грошей і т. ін. – дуже багато;

Не видержить (не витримає) кишеня – не вистачить коштів на що-небудь;

Повна (набита, непорожня і т. ін.) кишеня (калитка) – багато грошей;

Порожня (пуста, бідна / т. ін.) кишеня (калитка) – мало, нема грошей;

Аж (так і) кишить – дуже багато кого-, чого-небудь;

Кишка тонка (коротка, слабка і т. ін.) у кого – хто-небудь легкодухий, нестійкий, нерішучий, боягузливий; у кого-небудь не вистачає сил, здібностей і т. ін. для чогось;

Аж кишки болять – у великій мірі, дуже;

Кишки грають / заграють марш – хто-небудь дуже голодний;

До осинового кілка – до кінця життя, до смерті;

З першого кілка починати і т. ін. – з самого початку, з нічого;

Ні кілка, ні дрючка, перев. з сл. мати – нічого;

Як (мов, ніби і т. ін.) на кілку теліпатися, висіти і т. ін. – дуже вільно ;

Як (мов, ніби і т. ін.) кілок у тин, з сл. упертися і т. ін. – у великій мірі, дуже, надто;

Як з кілочка – несподівано, раптово;

Як (мов, ніби / т. ін.) на кілочках – дуже занепокоєний, украй схвильований, збуджений;

Кільце в ланцюгу – складова частина чого-небудь цілого;

З кіндратиком у голові – хто-небудь психічно хворий;

Кінець ділу – що-небудь зроблено, закінчено;

Кінець кінцем – після всього, нарешті, зрештою;

На який кінець – для чого, навіщо;

Під кінець чогось – на закінчення, на завершення чого-небудь;

В обидва кінці – туди й назад;

І кінці в воду – не залишати ніяких слідів злочину, негідного вчинку; усе вирішено;

Кінці з кінцями не сходяться / не зійшлися – кому-небудь важко справлятися з труднощами, нестатками, у когось не вистачає коштів для чогось, не йде справа на лад;

Кінці з кінцями сходяться / зійшлися – наявна відповідність між різними частинами якої-не-будь справи, немає розбіжності у чомусь;

На (у) всі (різні) кінці – скрізь, усюди, в кожному напрямі;

Як (мов, ніби / т. ін.) на кінці світу (світа) – дуже далеко;

З різних (з усіх) кінців – звідусіль;

Без кінця – весь час, безперервно; дуже довго;

Без кінця-краю – безмежно, безконечно; дуже довго; дуже багато;

До кінця – цілком, повністю;з кінця в кінець;

Від кінця до кінця – у різні боки;

Не з того кінця, з сл. робити, починати і т. ін. – не так, як потрібно;

Ні кінця ні краю – безмежне, безконечне;

В усіх кінцях – всюди, скрізь;

Кінчати вік (життя) – умирати;

Кінчати / кінчити (життя) на шибениці – бути повішеним;

Кінчати / кінчити (покінчити) рахунки – обривати, припиняти з ким-небудь якісь стосунки, зв’язки;

Кінь залізний (сталевий) – трактор, мотоцикл, автомобіль;

Троянський кінь – хитрі дії, підступні засоби боротьби;

Кістка: бодай (хай, щоб і т. ін.). йому (тобі і т. ін.) кістка в горло, лайл. Уживається для вираження незадоволення і побажання, щоб хто-небудь замовк;

Кістка (кість) від кості – від народження, за походженням і т. ін. належить до певного;

Своя кістка – кровно рідний;

Чужа кістка – кровно нерідний;

На (по) кістках чиїх – ціною життя або великих жертв;

Аж кістки (кості) тріщать – сильно, міцно; у великій мірі, дуже сильно;

Кістки травою поростуть – пройде, мине дуже багато часу;

Кістку: на кістку (кість) – змерзнути, змерзти дуже сильно;

До кісток промокати, проймати, пробирати і т. ін. – дуже сильно, наскрізь, повністю;

Біла кість ( зневажл.) – люди знатного, дворянського походження;

Кіт не валявся – нічого не робиться;

Як кіт табаку любити – ірон. уживається для вираження повного заперечення змісту слова любити; зовсім не (любити);

Кіт до сала – жадібно, дуже енергійно;

Як (мов, ніби і т. ін.) кіт (кішка) з собакою – без злагоди, ворогуючи, сварячись постійно;

Як (мов, ніби / т. ін.) кіт на мишу (до миші) – жадібно, пристрасно;

Як (мов, ніби і т. ін.) кіт наплакав – дуже мало, зовсім незначна кількість;

Чия кішка сало з’їла – хто винен;

Як (мов, ніби і т. ін.) в рот кладе, з сл. говорити, казати і т. ін. – дуже ясно, зрозуміло;

Не клади пальця (палець) у рот (у зуби, на зуби) кому – хто-небудь такий, з яким слід бути обережним, бо може скористатися помилкою, промахом іншого.; хто-небудь уміє обстоювати свою думку, позицію;

Хоч за раму клади – хто-небудь дуже гарний, вродливий;

І в голову не клалося – хто-небудь не передбачав, не сподівався чогось;

Класти / покласти в основу – виходити з чогось як з провідного, головного, визначального;

Класти / покласти голову (душу) – гинути, вмирати в боротьбі, війні;

Класти / покласти голову на плаху (під сокиру) – з повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь; запевняючи когось, стверджувати щось; нести відповідальність за кого-, що-небудь;

Класти / покласти життя (живіт) – гинути, вмирати, захищаючи, відстоюючи кого-, що-небудь;

Класти / покласти зуби на полицю (на мисник) – голодувати;

Класти / покласти край (кінець) – припиняти яку-небудь дію, ліквідовувати якийсь стан ;

Класти / покласти на папір (на папері) – писати, записувати що-небудь;

Покласти на чашу ваги – вважати що-небудь основним, першорядним і надавати перевагу в чому-небудь.