Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ У чому подвійний зміст заголовка драми А. Н. Островського “Гроза”?

У чому подвійний зміст заголовка драми А. Н. Островського “Гроза”?

У п’єсах Островського відбилася, немов у дзеркалі, все життя російського купецтва. Драма “Гроза” показує читачеві достовірну картину трагедії, яку можна вважати зовсім повсякденним явищем для купецького середовища. Побут і вдачі російського купецтва були здатні довести людину до моральної й фізичної загибелі, і Островський у своїх добутках показує всі жахливі у своїй щоденності й типовості обставини, що супроводжують подібної трагедії. Один з жителів міста, Кулигин, говорять: “Жорстокі вдачі, пан, у нашім місті, жорстокі!”. Жорстокість

настільки тісно уплетена в життя міста і його мешканців, що нікому навіть у голову не приходить противитися й обурюватися по цьомуе приводу

Всі навколишні змушені миритися з існуючими порядками й вдачами. Єдине, що в місті є світлого, чистого й прекрасного, – це изумительно гарна Природа. Не випадково на самому початку добутку віддається данина цій вічній красі, що не залежить від злості й жорстокості людей

Кулигин говорить про красу рідної природи: “От, братик ти мій, п’ятдесят років я щодня дивлюся на Волгу й усе надивитися не можу”. Волга символізує собою волю, а будь-яка людина

в місті Калинове залежить від навколишніх, від жорстоких вдач і чужої думки, найчастіше несправедливого. Саме тому в повітрі явно відчувається якась духота. У природі таке зустрічається перед початком грози

“Темне царство” намагається поневолити всіх, хто має хоча б найменші передумови до того, щоб думати або діяти самостійно. Усі підкоряються, тому такі представники “темного царства”, як Кабанова й Дикої, можуть безперешкодно встановлювати свої порядки. Кабаниха – надзвичайно огидний персонаж, вона жорстока, властолюбна, але при цьому дурна й обмежена. Вона лицемірна, у її душі немає ні жалості, ні жалю до навколишнім. Про неї говорять, що вона – ханжа, “жебраків обділяє, а домашніх заїла зовсім”.

Кабаниха постійно дорікає всіх навколо за те, що вони не проявляють до неї належної шанобливості й поваги. Втім, і поважати її зовсім немає за що. Кабанова настільки дошкуляє своїх домочадців, що вони тихо ненавидять неї. Інакше до неї ставитися просто не можна. Кабанова вимагає, щоб всі їй корилися. У глибині душі вона почуває, наскільки неміцної є її влада над навколишніми. І це змушує її ще більшою мірою злитися й ненавидіти всіх навколо.

Вона теж нещасна жертва “темного царства”. Можливо, у молодості вона була інший, але існуючі порядки привели до того, що вона перетворилася в злісну й жорстоку істоту. Кабаниха не може зрозуміти навіть членів своєї власної сім’ї, серед яких поступово встановлюються інші відносини, ніж ті, до яких вона звикла. Марфі Ігнатіївні важко зрозуміти, що кожна людина – це цілий мир, цілий Всесвіт. І тому кожна людина має право на власне життя, що будується по інших принципах, ніж ті, які проповідує вона. Кабанова вважається в місті шановної й впливовою жінкою

Вона й купець Дикої становлять “колір” міської знаті. Немудро, що в місті панує така задушлива атмосфера, адже всі порядки встановлюють такі обмежені й злісні люди. Досить подивитися, як купець Дикої ставиться до навколишнім: він привласнював гроші свого племінника, що залишився сиротою

И він усіляко шантажує племінника, загрожуючи, що він не одержить свої гроші, якщо не буде до нього досить шанобливий і слухняний його волі. Дикої не платить грошей селянам, він принижує людей, розтоптуючи їхнє людське достоїнство. Дикої й Кабаниха – одного поля ягоди. Вони вкрай егоїстичні люди, які цінують тільки себе, а навколишніх намагаються не брати врасчет.

Катерина споконвічно представляється власницею зовсім протилежних якостей, чим ті, які властиві представникам купецького середовища. Катерина мрійлива й неощадлива Незважаючи на те що вона виросла в такій же купецькій сім’ї, до неї батьки ставилися зовсім інакше. Катерина сама згадує зі смутком про своє дівоцтво: “Я жила, ні про чому не тужила, точно пташка на волі

Маменька в мені душі не сподівалася, наряджала мене, як ляльку, працювати не примушувала…”. Катерину видають заміж насильно, як, втім, і було прийнято в купецькому суспільстві того часу. Вона не харчує ніяких почуттів до свого чоловіка, тому саме життя в будинку Кабановых гнітить її. Катерина мріє про волю, про радість, про теперішніми, повної подіямиями життя. А їй доводиться животіти в атмосфері всепоглинаючої тупості, святенництва й фальші. Свекруха намагається принизити Катерину, а тої тільки й залишається, що терпіти

Катерина ніжна й мрійлива, вона страждає від відсутності любові й турботи. Їй нудно, тужливо й смутно. Вона абсолютно нещасна Чоловік Катерины – безвладна й слабка людина, Катерина його не любить, а він навіть не намагається захистити свою дружину від злісної й несправедливої свекрухи. Любов до Бориса є для Катерины відходом від сірості й одноманітності повсякденного безрадісного життя

Катерина не може відмовитися від свого почуття. Адже любов – єдине, що є в неї чистого, світлого й прекрасного. Катерина – людина відкритий і прямодушний, тому вона не може приховувати свої почуття, пристосовуючись до панують в


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Скорочено драми Гроза Островського А. Н ГРОЗА Драма в п’яти діях Дія перше Суспільний сад на березі Волги. Сидячи на ослоні, міщанин Кулигин захоплюється Волгою. Що прогулюються Кудряш і Шапкин, почувши, як купець Дикої лає свого племінника, обговорюють це. Кудряш співчуває Борисові Григоровичу, уважає, що Дикого потрібно як варто налякати, щоб не знущався з людей. Шапкин...
  2. Переказ фінальної сцени драми А. Н. Островського “Гроза” Така собитийная канва добутку, за допомогою якої автор розкриває перед нами целую галерею людських типів. Тут і купці – самодури, И почесні матері сімейств – охоронниці місцевих вдач, і мандрівниці – прочанки, що розповідають небилиці, користуючись темрявою й неосвіченістю народу, і доморослі вчені – прожектери. Однак при всій розмаїтості типів...
  3. Трагічна доля Катерини в п’єсі А. И. Островського “Гроза” 1. Жорстокі вдачі міста Калинова. 2. Кабаниха й Дикої. 3. Життя й смерть Катерини. П’єси А. Н. Островського дозволяють нам, сучасним читачам, зануритися в життя російського купецтва. Письменник настільки вірогідно показує будь-які, навіть незначні деталі купецького побуту, що в нас немає приводу сумніватися в його правдивості. Після прочитання драми “Гроза”...
  4. Чому Катерина – “промінь світла в темному царстві”? (по п’єсі А. Н. Островського “Гроза”.) П’єса “Гроза” стала переломним моментом у Творчості А. Н. Островського. У ній письменник проаналізував реальний стан того патріархального миру, що він з такою любов’ю й надією оспівував у попередніх п’єсах. Передові сучасники Н. А. Островського, і насамперед Н. А. Добролюбов, побачили в ній всю народну Росію на переломі, на порозі...
  5. Центральний персонаж драми Островського “Гроза” Кабаниха належить до тих владним і сильним натурам, які усвідомлюють себе охоронницями “порядку”, споконвічних норм і правил життя: Кукушкина (“Дохідне місце”), Уланбекова (“Вихованка”), Мурзавецкая (“Вовки й вівці”), Мавра Тарасівна (“Правда – добре, а щастя краще”). Сама собі господарка (“багата купчиха, вдо – 181 ва”), Марфа Ігнатіївна Кабанова керує будинком, опираючись...
  6. Конфлікт поколінь у драмі А. Н. Островського “Гроза” 1. Життя російського патріархального купецтва. 2. “Темне царство” і його представники. 3. Молоде покоління в драмі. 4. Протиріччя між старшим і молодшим поколінням А. Н. Островський показав життя російського купецтва. У драмі “Гроза” на повсякденному тлі розгортається трагедія, що погубило життя молодої жінки. У чому причина загибелі Катерини? Чи можна...
  7. Жертви “темного царства” (По драмі А. Н. Островського “Гроза”) 1. Сюжетна лінія драми “Гроза”. 2. Представники “темного царства” – Кабаниха й Дикої. 3. Протест проти підвалин святенницької моралі Уявите, що це саме анархічне суспільство розділилося на дві частини: одна залишила за собою право пустувати й не знати ніякого закону, а інша примушена визнавати законом усяку претензію першої й безмовно...
  8. Образ Катерины, його ідейний зміст у драмі А. Н. Островського “Гроза” Існує версія, що Островський створював ” Гро-Зу”, будучи закоханий у замужню акторку Малого теат-ра Любу Косицкую. Саме для неї він писав свою Ка-Терину, саме вона її й зіграла. Однак акторка не відповіла на полум’яну любов письменника – вона любила іншого, котрий пізніше довів неї до вбогості й ранньої смерті. Але...
  9. Образ “жорстокого миру” у драматургії А. Н. Островського (по одній з п’єс “Гроза” або “Безприданниця”) Уже на початку свого творчого шляху А. Н. Островський звертається до зображення “темних” сторін у житті російського суспільства. У світі, що критики охрестили “темним царством”, панують деспотизм і неуцтво, самодурство й жадібність, ворожість до вільного прояву особистості й святенництво. Образ такого “жорстокого миру” Островський створює в п’єсі “Гроза”, що стала...
  10. КАТЕРИНА В КОЛІ ГЕРОЇВ П’ЄСИ “ГРОЗА” А. Н. Островський у п’єсі “Гроза” поділив людей на дві катего-рии. Одні гнобителі “темного царства”, інші забиті ними люди. Почну із гнобителів. Вони теж дуже різні люди й по-різному ставляться до ближнього. Дикої людина грубий, неосвічений і жадібний. Про нього говорять: “Уж такого-те ругателя, як у нас Савел Прокофьич, пошукати...
  11. Образи самодурів у драмі А. Н. Островського “Гроза” Уж такого-те ругателя, як у нас Савел Прокофъич, пошукати ще!.. Гарна теж і Кабаниха. А. Островський. Гроза У своїй драмі “Гроза” А. Н. Островський яскраво й жваво зобразив “темне царство” російської провінції, що придушує кращі людські почуття й прагнення. Автор не тільки першим увів у літературу слово “самодур”, але й...
  12. Побут і вдачі міста Калинова в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” Побут і вдачі міста Калинова в п’єсі А. Н. Островського “Гроза”. “Жорстокі вдачі, пан, у нашім місті, жорстокі! А. Н. Островський П’єса ” Гроза” А. Н. Островського створена в 1859 році. У своєму добутку автор яскраво показав безліч звичаїв і вдач, що існують у той час у Росії. На прикладі...
  13. Значення другорядних персонажів у драмі Островського “Гроза” Значення другорядних персонажів у драмі Островського “Гроза” А. Н. Островського по праву вважають співаком купецького середовища, батьком російської побутової драми, російського театру. Його перу належать близько 60 п’єс, з яких найбільш відомі такі, як “Безприданниця”, “Пізня любов”, “Ліс”, “На всякого мудреця досить простоти”, “Свої люди сочтемся”, “Гроза” і багато хто...
  14. Значення картини волзького пейзажу в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” 1. Життя в провінційному містечку. 2. Живий і непокірливий характер головної героїні. 3. Роль природи в п’єсі. А. Н. Островський у п’єсі “Гроза” показує, як у маленькому містечку на березі Волги, розвертаються трагічні події. З найперших рядків добутку ми довідаємося про те, у якій атмосфері довелось жити героям п’єси. У...
  15. У чому зміст заголовка оповідання Сонячний удар? …назва поетичного добутку завжди важливо, тому що воно завжди вказує ними на головне з його діючих осіб, у якому втілюється думка твору, або прямо на цю думку. В. Г. Бєлінський Тема “Солнечною удару” (1925) – зображення любові, що охоплює людину раптово й залишається в його душі ярчайшим спогадом на все...
  16. Зіткнення старого й нового (по драмі А. Н. Островського “Гроза”) Відкривається завіса. Погляду глядача представляється високий берег Волги, міський сад, що гуляють жителі чарівного містечка Калинова. Краса пейзажу вызы-вает поетичний захват Кулигина й дивно гар-монирует із привільною російською народною піснею. Не-Спішно тече розмова міських обивателів, у кото-ром уже злегка відкривається схована від посторон-його погляду життя Калинова. Талановитий механік-самоучка Кулигин називає...
  17. Образи-Символи в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” 1. Образ грози. Час у п’єсі. 2. Сни Катерини й символічні образи кінця світла 3. Герої-Символи: Дикої й Кабаниха. Уже сама назва п’єси А. Н. Островського “Гроза” символічно. Гроза – це не тільки атмосферне явище, це алегоричне позначення взаємин між старшими й молодшими, що мають влада й зависимими. “…Тижня дві...
  18. Російське купецтво в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” На мій погляд, п’єса А. Н. Островського “Гроза” становить особливий інтерес для читачів, тому що в ній описується не тільки міжособистісний конфлікт, але й дається досить повна характеристика російського купецтва середини XIX століття. Для того, щоб зрозуміти життя суспільства, описаного в добутку, треба, звичайно, проаналізувати характери деяких діючих осіб. Марфа...
  19. Жіночі долі й характери в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” 1. Особливості творчості Островського. 2. Образ Кабанихи в п’єсі “Гроза”. 3. Варвара, дочка Кабанихи. 4. Катерина, невістка Кабанихи. Кілька десятків п’єс написав А. Н. Островський за своє життя, і у всіх цих добутках, як у дзеркалі, відбилися ті або інші сторони життя, сучасної авторові. Але тільки чи про свій час...
  20. Дикої й Кабаниха. Основні риси самодурства (по п’єсі А. Н. Островського “Гроза”) П’єса “Гроза” займає особливе місце у творчості Островського. У цій п’єсі драматург найбільше яскраво обрисував “мир темного царства”, мир купців-самодурів, мир неуцтва, сваволі й деспотизму, домашньої тиранії. Дія в п’єсі розвертається в маленькому містечку на Волзі – Калинове. Життя тут, на перший погляд, являє собою якусь патріархальну ідилію. Місто весь...
У чому подвійний зміст заголовка драми А. Н. Островського “Гроза”?
«
»