КАТЕРИНА В КОЛІ ГЕРОЇВ П’ЄСИ “ГРОЗА”

А. Н. Островський у п’єсі “Гроза” поділив людей на дві катего-рии. Одні гнобителі “темного царства”, інші забиті ними люди. Почну із гнобителів. Вони теж дуже різні люди й по-різному ставляться до ближнього. Дикої людина грубий, неосвічений і жадібний. Про нього говорять: “Уж такого-те ругателя, як у нас Савел Прокофьич, пошукати ще! Нізащо людини обірве”. Дикої не-шанобливо ставиться до людей, які від нього залежать і кото-рые бояться його. От, наприклад. Дикої говорить Кулигину: “Для дру-гих ти чесна людина, а я думаю, що ти розбійник,

от і все. Хотілося тобі це чути від мене? Отож слухай! Говорю, що ти розбійник і кінець! Що ж, ти судитися із мною будеш? Так ти знай, що ти черв’як. Захочу помилую, захочу роздавлю”. Але Дикої адже в той же час і боягузливий. Він не лається з Кудря-Шом, наприклад, тому що Кудряш може дати відсіч. Він не боїться Дикого. Добролюбов у статті “Темне царство” дає оцінку поводженню Дикого: “Тільки покажеш де-небудь сильну й рішучу відсіч, сила самодура падає, він починає боятися й губиться”. А от Кабанова Марфа Ігнатіївна зовсім інша. Вона хитра, дейст-вует під “личиною благочестя”. Вона все повторює,

що піклується не про себе, а про дітей: “Адже від любові батьки й строгі до вас быва-ют, від любові вас і сварять-те, усі думають добру навчити. Ну, а це нині не подобається”. Кабаниха жорстока. Вона, навіть коли Катерина гине, не жалує її. Вона говорить синові: “Тиша! Про неї й пла-кать-те гріх!” Кабаниха вміло використовує різні прийоми для твердження своєї влади в будинку. Вона завжди говорить доброжела-тельно-поучительно. Постійно лицемірно прибіднюється: “Мати стара, дурна…” Але в той же час Кабаниха владно наказує. Вона прагне тримати всіх у підпорядкуванні. Кабанова намагається по^-показувати свою релігійність. Вона нещиро вірить у Бога. Кабанова марновірна й підтримує марновірні пророцтва городян. У рели-гии вона бачить одна мета: залякати людини, тримати його у вічному страху. Самим жорстоким образом вона ставиться до Катерине. Вона взагалі не вважає Катерину за людину, вічно принижує й притес-няет неї. Не дає їй навіть слова сказати: “Ти б, здається, могла й помовчати, коли тебе не запитують”. Тепер поговоримо про безвладних, забитих людей “темного цар-ства”. Це Тихін і Борис. Тихін по натурі добрий наївний чоло-вік. Про себе він говорить: “Так я, маменька, і не хочу своєю волею жити. Де вже мені своєю волею жити!” Тихін завжди покірний волі своєї матері. Він не може ослухатися мати. Тихін, звичайно ж, по-своєму любить


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


КАТЕРИНА В КОЛІ ГЕРОЇВ П’ЄСИ “ГРОЗА”

Categories: Нові твори

Links