Творчий доробок Гете
У багатьох віршах митець висловлює власне ставлення до природи і суспільства. Ідеалом молодого Гете стає люди-на-борець. Поет виступає ворогом самозаспокоєності, його герой – нескорена сильна особистість. ” Прометей ” належить до вершинних творів молодого Гете та й усього напряму “Буря й натиск”. Поезію пронизує сміливе заперечення релігії. Ліричний герой твору стверджує, що людині марно сподіватися на допомогу Бога, її порятунок – у власному серці. Вірш “Ганімед” є натхненним гімном природі і красі, які дарують людині
Згодом ідеї “Бурі й натиску” поступаються місцем новому світогляду, який знайшов відображення у віршах Гете “Межа людства”, “Пісня духів над водами”, “Моя богиня”, “Божественне”. Ліричний герой цих поезій уже не бунтівник, що гордо кидає виклик богам, він інакше сприймає світ: людина може виконати своє земне покликання лише перебуваючи в гармонії зі світом, “бо з богами мірятися смертний не посміє”. Поет та його ліричний герой тепер по-іншому ставляться до мистецтва, до мандрівництва,
У баладах цього періоду також з’являються інші мотиви. Гете висловлює в них думку про те, що у світі є таємничі сили, які людина не в змозі осягнути. Балади, створені в період творчої дружби з Шиллером, поділяються на два типи: перший має вигляд пісенного діалогу, другий – розповіді про таємничу й фантастичну пригоду, яка має викликати в читача роздуми про складність і суперечливість життя. Ці Твори (“Коринфська наречена”, “Бог і баядера”) складні і неоднозначні за змістом.
Збірка ліричних творів (“Західно-східний диван”), написана Гете 1814 року (у 65 років), стала поетичною енциклопедією його життєствердної філософії. У вірші “Блаженна млість” Гете в поетичній формі виголошує свої світоглядні принципи. Навіть смерть поет сприймає як закономірність у нескінченному світовому процесі.
Дві філософські поеми пізнього Гете “Одне і все” та “Заповіт” із циклу “Бог і світ” свідчать про незмінність філософських поглядів автора: у них відображено гуманістичний і пантеїстичний погляд на природу. Гете продовжує сповідувати філософію Спінози й ототожнювати Бога з природою як вічною животворною силою.
Психологічна глибина властива й інтимній ліриці Гете. Поет змальовує найтонші відтінки духовного світу ліричного героя в “Зазенгеймському циклі” та “Римських елегіях”. Він відверто милується своєю коханою у вірші “Фрідеріці Бріон”, а в “Елегіях” захоплено змальовує любовні почуття. Піднесеність емоційного тону цих поезій досягається завдяки розміру, яким вони написані: гекзаметр змінює в них пентаметр, що створює урочисту тональність віршів.
Значне місце у Творчості Гете посідають епічні твори, написані в різні періоди життя. Серед них романи “Вертер”, “Вибіркова спорідненість” та епопея у двох томах “Вільгельм Майстер”; 20 книг під загальною назвою “Поезія і дійсність”
(розповідь поета, про себе, своїх сучасників та епоху); новели і казки; публіцистичні статті “До дня Шекспіра” (1771), “Про німецьку архітектуру” (1773); 1055 афоризмів у прозі.
Є у. Гете і твори суміжних жанрів: декілька балад, три поеми (“Герман і Доротея”, “Рейнеке-Лис”, “Ахіллес”).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)