Твір доповідь: Ліцейський період творчості Пушкіна
З Пушкіна починається новий етап в історії російської літератури. Всі її попередній розвиток підготував появу геніального поета, що зіграв велику роль у розвитку не тільки російської культури, але й культури народів і всього людства. Шість років, які Пушкін провів у Царскосельском ліцеї, мали дуже велике значення для його ідейного й творчого росту. Тут він усвідомив своє поетичне покликання, тут до нього прийшла перша популярність
Загальнонаціональний підйом, викликаний Вітчизняною війною 1812 р., вплив вільнолюбних настроїв, участь у літературному
Ліцейський період творчості великого поета – час, коли він успішно засвоює досвід, накопичений уже в росіянці й світовій літературі. Не випадково в його ліцейській ліриці так багато літературних асоціацій, згадування багатьох античних авторів, що видаються письменників відродження й нового часу. У російській літературі найбільше уважно Пушкін вивчав утвору Державіна, Радищева, Жуковського, Батюшкова. У творчому розвитку будь-якого автора неминуча й закономірна пора учнівства. Пройшов через цей етап
У перші роки перебування в ліцеї Пушкін часто орієнтувався на творчий досвід Батюшкова. Найбільш характерні мотиви віршів цього періоду – оспівування любові, дружби, веселощі в дусі “легкої поезії”. Вірш “Городок” – наслідування “Моїм пенатам” Батюшкова – дає яскраве подання про літературні смаки Пушкін-ліцеїста. У центрі вірша образ поета, що відмовився від світської суєти й уединились у скромному будиночку, де немає розкішного оздоблення, але багато книг улюблених письменників. Майже одночасно в ліцейській ліриці виникають і елегійні мотиви, що змушують згадати про традиції Жуковського: нерозділена любов, смуток, думки про ранню кончину (цикл віршів 1816 р.: “До Жуковського”, “Осінній ранок”, “Розлука”, “Бажання” і ін.). Характерним для віршів ліцейського періоду було також широке використання жанру дружнього послання
Однак дуже рано Пушкін прагнув визначити свій власний шлях у поезії. І в посланні “Батюшкову” (1815) з’являються знаменні рядки: “Бреду своїм шляхом: // Будь кожний при своєму”. Пушкіна прагне розширити тематичний, жанровий і стилістичний діапазон своєї творчості. Вірш “Лицинию” (1815) є найбільш раннім зразком його політичної лірики. Тут чітко звучать ті вільнолюбні мотиви, які через кілька років стануть ведучими в його віршах петербурзького періоду
У деяких, випадках Пушкін використає у своїй ліриці стильові особливості классицистической поезії. Так, вірш “Спогаду про Царський Сель” (1814), прочитане їм на перехідному іспиті в ліцеї, починається в дусі Жуковського. Але коли юний поет переходить до теми героїчного минулого Росії й особливо до оспівування перемог російського війська в 1812 р., йому вже знадобилися традиції Державіна. Однак у цілому літературні симпатії Пушкіна на стороні нової поезії. В “Тіні Фонвізіна” (1815) він висміює бездарних поетів з табору шишковистов. Ще в ліцеї Пушкін стає членом “Арзамаса”. У цей же час формуються його вільнолюбні переконання, зміцнюють думки про необхідність боротьби з деспотизмом. Все це відбилося в його наступній поетичній творчості
(2 votes, average: 3.50 out of 5)