Скорочено Палата №6 Чехова А. П
У зарослою кропивою лікарняному дворі коштує невеликий флігель. Сторож Микита – старий відставний солдат, дуже виконавчий і люблячий порядок людина. Ліжка в кімнатах пригвинчені до підлоги. У палаті номер шість перебувають п’ять божевільних.
Єврей Моисейка збожеволів, коли в нього зГорела майстерня Нікого, крім нього, не пускають на вулицю. Моисейка любить прислужити. Вся милостиня, що збирає на вулиці, віддає сторожу.
Своєю послужливістю він наслідує Івана Дмитровичу Громову, що вкриває своїх сусідів, коли вони сплять, подає
Частина зароблених учителюванням грошей Іван відправляє матюкай Переїхавши до матері, Іван недовго працює вчителем у повітовому училищі. Після смерті матері Громов працює судовим приставом. Всіх людей він ділить на чесні й негідників, увесь час скаржиться на нудне життя.
Незважаючи ні на що, у місті його люблять. Зустрівши на вулиці
Іван Дмитрович починає запевняти всіх своїх знайомих, що вважає вбивць самими підлими людьми на світі. Побоювання в душі Громова ростуть. Він ховається на два дні в льосі. пічники, Що Прийшли, здаються йому поліцейськими Громов кидається навтьоки.
Доктор, установивши діагноз, відправляє Громова в лікарню. У палаті живе потерявший здатність мислити й почувати мужик, що навіть на побої Микити не реагує. П’ятий хворий – колишній сортувальник листів. Він уважає, що його нагороджують почесними орденами. Хворих починає відвідувати доктор.
Доктор Андрій Ефимич Рагин обрав кар’єру медика на настійну вимогу духівника Своєю зовнішністю доктор нагадує трактирника. Сумлінність Рагин проявляє тільки на початку своєї роботи. Згодом він відвідує хворих усе рідше, уважає, що лікувати людей зовсім даремно, тому що смертність у місті не зменшується. У лікарні працює имеющий більшу практику в місті фельдшер Сергій Сергійович.
Сам себе він дуже поважає Сергій Сергійович – людин релігійний, по неділях окуривает хворих ладаном. Андрій Ефимич несерйозно ставиться до своєї роботи, операцій більше не проводить, хоче, щоб хворі від нього скоріше відстали. Удома Андрій Ефимич дуже багато читає. Рагин дружить із поштмейстером Михайлом Аверьяничем. Тільки його суспільство не обтяжує доктора Разом вони журяться тим, що в місті не з ким спілкуватися, жалують про минулу розвитий житті.
У своїх міркуваннях Рагин приходить до думки, що обманює хворих і взагалі служить шкідливій справі. Після виділення додаткових засобів на медичне забезпечення в місто приїжджає новий лікар – Євгеній Федорович Хоботів. Він хоче зайняти місце Рагина. Побачивши, що Моисейка ходить без чобіт, Андрій Ефимич говорить Микиті, щоб той видав хворому чоботи.
У доктора зав’язується розмова з Іваном Дмитровичем Громов ремствує на те, що в місті дуже багато божевільних, а в лікарні перебувають тільки трохи. Хворий і доктор обговорюють можливість втечі й вирішують, що це даремно. Рагин бачить у Громові цікаву особистість і починає відвідувати його частіше. Розмови Андрія Ефимича й Івана Дмитровича підслухує Хоботів.
Разом із Сергієм Сергійовичем він вирішує, що Рагин теж хворо. Відношення навколишніх до Рагину міняється: його вмовляють кинути пити, поштмейстер радить йому виїхати за границю Андрію Ефимичу пропонують подати у відставку. Доктор відправляється за кордон з поштмейстером, але починає його уникати.
У Варшаві Михайло Аверьянич програє п’ятсот рублів. Позичає гроші в доктора. У рідне місто Рагин вертається розореним Стан Івана Дмитровича погіршилося. Андрія Ефимича відвідують Хоботів і Сергій Сергійович, хазяїн намагається скоріше випровадити гостей. Поштмейстер усе не повертає гроші.
Один раз, не витримавши, Рагин з роздратуванням виганяє Хоботова й поштмейстера Покаявшись, доктор відправляється просити прощення упочтмейстера. Михайло Аверьянич наполягає на тому, щоб Андрій Ефимич зайнявся своєю хворобою всерйоз. Хоботів запрошує Рагина в лікарню.
Тепер Андрій Ефимич – мешканець палати номер шість. Микита відбирає в нього одяг і не пускає на вулицю. Іван Дмитрович сміється над ним Рагин упав духом.
Ранком Андрій Ефимич перестає реагувати на відвідувачів і докторів, не розмовляє, на питання не відповідає. Від апоплексичного удару ввечері він умирає
(1 votes, average: 5.00 out of 5)