Скорочено “Нічна розмова” Буніна
Мир звичайного сільського жителя відкривається перед читачем у повісті И. А. Буніна Нічна розмова. Досить невелика – з п’яти частин, вона оповідає нам про життя працівників: старого Хомута, молодят Пашки, літнього Федота – Пісного й нещадно хитрого Івана. Головний слухач історій – гімназист, барчук, що перебуває в стадії первинного ще для нього дорослішання, що мислить по-детски, але навіть втратив цим летом безвинність із однією вдовою. Працівники ситно повечеряли – так починається повість, і лежачи на гумне розповідали про історії,
Весело й упевнено, ні ледве не засмучуючись, він розповідає, як рівно рік назад у таку ж темну ніч убив арештанта, грузинта – як він його називає. Тоді його полк повинен був охороняти арештантів, один із яких раптом почав мучаться з животом і приліг на віз. Там грузин якимось образом перепилив ланцюг і пустився бігти
Але Пашка наздогнав його й ранив, а після ще заколов багнетом – але цього сам грузин просив: русявий, вдарь мене
Коли Федот спробував там неї знайти, запитуючи про неї людей, серед юрби, що зібралася, найшовся той, хто з лементом твоя коза? – ударив Федота. Федот на удар відповів ударом, так так, що мужик втратив свідомість
Потім начебто б наступило примирення, але один раз, сильно напившись, ця людина вирішила побити дочку Федота. На лемент дочки Федот прибіг і вдарив чоловіка бруском від коси. …За вбивство потім Федот і сидів у в’язниці, і навіть бачив як розкривали труп убитого їм: Тріскотіло навіть, коли різали… Ще одну історію розповідає Іван
Колись жив він у селищі Становім і було в пана багато домашньої худоби. Серед інших виділяється бик бешкетної. Цей бик истолк весь хліб у мужиків, на ланцюг його посадити не вдавалося, усе боялися його. Але як тільки почалися бунти, піймали мужики цього бика, обмотали мотузками й оббілували дочиста живого… Всі розказані історії викликають у гімназиста невдаваний жах, він не має сил зрозуміти, як же він міг все літо спілкуватися з убивцями, з убивцями, що так спокійно розповідають про вбитих людей, тварин…
Він зстрибує з гумна і йде сгорбатившись додому. Так завершується повість И. Буніна Нічна розмова