Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Роль монологів Чацкого в комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму”. Монолог як засіб розкриття характеру персонажа

Роль монологів Чацкого в комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму”. Монолог як засіб розкриття характеру персонажа

1. Образ Чацкого в комедії Грибоєдова “Горе від розуму”. 2. Чацкий і суспільство. 3. А. С. Пушкін про головного героя комедії Грибоєдова. Нерідко образ Чацкого з комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму” розглядався літературознавцями як образ людини, що пропагує в московському “світлі” високі ідеали служіння батьківщині, волю думки й тому подібне Часом його розцінювали чи ледве не як майбутнього декабриста. Але наскільки подібний погляд близький до дійсності? Безсумнівно одне – Чацкий, звичайно ж, людина начитаний і утворений.

“Він

славно пише, перекладає”, – говорить про нього Фамусов, представляючи його Скалозубові. По мірках московського суспільства, він не багатий, однак і не знедолений – покійні батьки залишили йому в чи спадщину те триста, чи те чотириста душ кріпаків (про точне число ледве не до хрипоти сперечаються Фамусов і Хлестова). Суспільство, проти якого так запекло бунтує Чацкий, споконвічно зовсім не було йому чужо, збіговиськом “класових ворогів”. Навпроти, Чацкий, по суті, плоть від плоті цього суспільства. Згадаємо: рано залишившись без батьків, Чацкий виховувався в будинку Фамусова, друга
покійного батька Чацкого.

А хто такий Фамусов? Це один з тих “тузів”, які “у Москві живуть і вмирають”. Крім того, Чацкий – поміщик, власник кріпаків душ Ліберальні ідеї, які він висловлює, імовірно, результат трирічного перебування за кордоном і власними роздумами.

Однак що ж змушує Чацкого раптово обрушитися на суспільство, хоча воно начебто ще нічим не ущемило його прав і інтересів? Сама ситуація виглядає досить комічно: Чацкий, повернувшись із подорожі, прибув у будинок Фамусова, що брав діяльну участь у його вихованні, і раптом з колкостями обрушується на хазяїна будинку, із сарказмом озиваючись про випадок з дядюшкой Фамусова, що заради царської милості впав на прийомі в Катерини II: Я не про дядюшке про вашім говорю; Його не обуримо ми пороху: Але тим часом кого полювання забере, Хоч у раболіпстві самому палкому, Тепер, щоб смішити народ, Відважно жертвувати потилицею? Звичайно, смішно виглядає пихата гордість Фамусова, що щиро захоплюється способом, яким його дядько досяг високих чинів.

Але й поводження Чацкого не відповідає нормі. Воно сильно змахує на підлітковий песимізм і максималізм, далекий поблажливості до чужих слабостей. І тому чи так обурюється Чацкий, що він всерйоз вирішив поліпшити вдачі Москви? Набагато ймовірніше інше: Чацкий просто роздратований холодним прийомом Софії. Це роздратування, поки неясні ревнощі до ймовірних претендентів на руку й серце дівчини, поступово виливається в гнівні тиради Чацкого.

Не можна сказати, щоб його нападки були так вуж несправедливі: погано те, що в конкретній обстановці вони виглядають недоречними й аж ніяк не свідчать про розсудливість Чацкого, про елементарні правила пристойності. Стародавнє російське прислів’я говорить: “У чужий монастир зі своїм уставом не ходять”, однак Чацкий саме це й намагається проробити, сварячи всіх навколо. Його нападки бездоганні з погляду істинності й подані за всіма правилами ораторського мистецтва. Однак Чацкий обрав не ту аудиторію, що здатна зі співчуттям поставитися до його палких мовлень.

Насправді кому сподобається подібне обвинувачення: А судді хто? – Задревностию років До вільного життя їхня ворожнеча непримиренна…Завжди готові до журьбе, Співають усе пісня ту саму, Не зауважуючи про себе: Що старіше, те гірше. Де, укажіть нам, батьківщини батьки, Яких ми повинні прийняти за зразки?

Далі Чацкий зі збурюванням згадує про випадки, коли поміщики продавали своїх кріпаків. Звичайно, він правий у своєму обуренні, і тому, читаючи комедію Грибоєдова, ми якось забуваємо, що Чацкий і сам є поміщиком. Що діється в його маєтку? Про це ми не знаємо, однак, з огляду на ту обставину, що Чацкий три роки не бував будинку, можна зробити висновок, що в його маєтку розпоряджаються керуючі. А вуж як вони там керують одному Богові відомо…

Але саме так задумав Грибоєдов характер свого героя. Якщо припустити, що Чацкий реально хоче щось зробити для поліпшення вдач своїх сучасників, то він явно обрав не той шлях. Своїми тирадами він зрештою відновлює проти себе все московське суспільство. Але практичної користі від цього немає ніякий ні особисто Чацкому, ні Росії, який він, по власному визнанню, був би радий служити, якщо при цьому не довелося прислужуватися перед начальством.

Монологи Чацкого не тільки демонструють нам ліберальні погляди й ораторська майстерність героя комедії Грибоєдова, вони також свідчать про його невміння визначати, що й де дійсно має сенс говорити. Як думають деякі літературознавці, комізм положення Чацкого полягає в тім, що його характер задуманий як характер героя трагедії, однак діє він у комедійних ситуаціях. Монологи Чацкого стають усе длиннее, а от слухачі врозсип кидаються ладь від нього. Але Чацкий, захоплений власним красномовством, може досить довго не зауважувати, що його ніхто не слухає – щодо цього показовий монолог, що починається словами: У тій кімнаті незначна зустріч: Французик з Бордоіль, надриваючи груди, Зібрав навколо себе рід віча И казав, як споряджався в шлях У Росію, до варварів, зі страхом і слізьми…

І знову, як це ні парадоксально, Чацкий прав, викриваючи порожнє наслідування Заходу, що так часто, немов епідемія, охоплює розуми росіян. Хто його слухає? У якийсь момент полум’яний оратор приходить у себе, оглядається по сторонах і бачить, що на нього ніхто не обертає уваги: молодь танцює, старі грають у карти. А от претензії, які Чацкий пред’являє до Софії у своєму останньому монолозі, представляються необгрунтованими й тому смішними: Навіщо мене надією затягли? Навіщо мені прямо не сказали, Що все минуле ви перетворили в сміх?!

Коли, де Софія затягала Чацкого надією? У дитячі роки? Принаймні, у рамках комедії ми нічого подібного не бачимо: навпроти, сам Чацкий при зустрічі із Софією після трьох років розлуки відзначає її холодність.

Сказали б, що вам раптовий мій приїзд, Мій вид, мої слова, учинки – все противно, – Я с вами негайно б зносини припинили И перед тим, як назавжди розстатися, Не став би дуже добиратися, Хто цей вам люб’язна людина?.. Чацкий знову поводиться, як скривджений підліток. Герой явно перебільшує значення своєї персони в очах Софії – він їй байдужний, їй неприємні його колючості й особливо нападки на Молчалина, але “все противно”, це, безсумнівно, надто сильно сказано. А. С. Пушкін, що досить високо оцінив комедію Грибоєдова, в одному зі своїх листів так охарактеризував Чацкого: “У комедії “Горе від розуму” хто розумна діюча особа? відповідь: Грибоєдов.

А чи знаєш, що таке Чацкий? Палкий, шляхетний і добрий малий, проведший трохи часу з дуже розумною людиною (саме із Грибоєдовим) і напитавшийся його думками, гостротами й сатиричними зауваженнями. Усе, що говорить він, дуже розумно.

Але кому говорить він все це? Фамусову? Скалозубові? На балі московським бабусям? Молчалину?

Це непробачно. Перша ознака розумної людини – з першого погляду знати, з ким маєш справу й не метати бісеру перед Репетиловими й тому подібними”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Моральна й цивільна позиція Чацкого в комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму” 1. У чому прав і в чому неправий Чацкий. 2. Викриття пороків “століття нинішнього й століття минулого”. 3. Досада “на увесь світ”. У своїй комедії А. С. Грибоєдов протиставив Чацкого московському суспільству, наділивши його рисами трагічного, а не комічного персонажа, однак саме в силу цієї обставини Чацкий поминутно виявляється в...
  2. Конфлікт Чацкого із представниками фамусовского суспільства (По комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму”) 1. Історія створення комедії “Горе від розуму”. 2. Причина розбіжностей між представниками “століття нинішнього” і “століття минулого”. 3. Безсмертя комедії А. С. Грибоєдова. А. З. Грибоєдов створив комедію “Горе від розуму” на початку XIX століття. У ті роки на зміну порядкам єкатерининської епохи стали приходити нові віяння, з’явилися в російському...
  3. Образ Чацкого в комедії “Горе від розуму” Не можна не погодитися з Гончаровим. Так, фігура Чацкого визначає кінфликт комедії, обидві її чи сюжетнінии. П’єса писалася в ті часи ( 1816-1824), коли молоді люди, подібні Чацкому, несли в суспільство нові ідеї, настрої. У монологах і репліках героя, у всіх його поступках виразилося те, що важливіше всього було й...
  4. Як ви розумієте слова И. А. Гончарова: “Чацкие живуть і не переводяться в суспільстві”? (по комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму”) Вони жили на самому початку XIX століття… Рилєєв, Одоевский, Кюхельбекер… Їхня ліра поетично втілювала основние гасла декабристів – воля, справедливість, братерство! Молодий Грибоєдов був тісно пов’язаний з передівими людьми з таємних суспільств. Його Чацкий – портрет і Петра Чаадаєва, і друга Грибоєдова поета Одоєвського, і гарячого, гордого Пушкіна… – портрет...
  5. ЧиБачить автор у Чацком “ідеального” героя? (по комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму”) Олександр Сергійович Грибоєдов – один з величайших розумів своєї епохи, видний політичний діяч, вшедший у російську літературу як автор одного произведения. Але свою п’єсу він назвав “Горе від розуму”, уже в саму назву виносячи гостру, “не комедійну” проблему XIX століття. Кожний автор дарует душу своєму героєві, проживаючи його шлях, роздирання,...
  6. Аналіз комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Аналіз добутку 1. У п’єсі Грибоєдова дивно точно і яскраво виражена трагічність положення розумної людини у світі лицемірства й чинопоклонства. Чацкий не приймає порядків чиновницької Москви, де одержання підвищення по службі залежить від знайомств і вміння догоджати тим, хто при владі, а не талантів і вмінь людини. Три роки наш...
  7. Роль суспільної думки в житті людей (На прикладі комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму”) 1. Роль Софії в появі слухів. 2. Розповсюджувачі суспільної думки. 3. Згубна природа суспільної думки. 4. Візитна картка людини. Суспільну думку формують не самі мудрі, а самі балакучі. В. Беганьский Суспільна думка в житті людей грає величезну роль Адже подання про ту або іншу людину ми становить тому, що про...
  8. Конфлікти нових ідей і пережитків часу в комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму” В образі Чацкого втілені риси “нового” людини, що у фамусовском суспільстві почуває себе одинокім. Після трирічної подорожі за кордоном, не заїжджаючи до себе додому, пручимо з екіпажа, він з’являється в будинку Фамусова й зустрічає досить прохолодейний прийом і з боку хазяїна, і з боку його дочки. Його перші реплики зустрічають...
  9. Основні мотиви комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Мотив – це елемент сюжету, що неодноразово повторюється в оповіданні. Розвиток, взаємодія “характерів, мелодій, мотивів” і становить сюжет художнього твору. Спробуємо розглянути основні мотиви в комедії Грибоєдова “Горе від розуму”. Як зауважує Б. Голлер, вступний мотив п’єси – це занепокоєння. Турбується Ліза, турбується Фамусов, почувши дзвоніння й заставши свого секретаря...
  10. Сюжет і композиція комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С У своїй комедії Грибоєдов відбив чудовий час у російської історії – епоху декабристів, епоху дворянських революціонерів, які, незважаючи на свою нечисленність, не побоялися виступити проти самодержавства й несправедливості кріпосного права. Суспільно-політична боротьба прогресивно настроєних молодих дворян проти дворян-охранителей старих порядків становить тему п’єси. Ідея добутку (хто ж переміг у цій...
  11. Традиції й новаторство в комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму” Геніальний драматург, талантливий поет і видатний дипломат Олександр Сергійович Грибоєдов своїй комедією “Горе від розуму” поклав початок російської реалістичної драматургии. У Московському университеті Грибоєдов зближається з будущимі декабристами, жагуче захоплюєся театром і літературою. Разом з іншими передовими студентами він вивчив твори Радищева, Новикова, Фонвізіна. Шекспіра Грибоєдов знав напам’ять, але критически...
  12. Конфлікт епох у комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму “ Не можна не погодитися з Гончаровим, що фігура Чацкого визначає конфлікт комедії – зіткнення двох епох. Він виникає тому, що в суспільстві починають з’являтися люди з новими поглядами, переконаннямі, цілями. Такі люди не брешуть, не пристосовуються, не залежать від суспільної думки. Тому в атмосфері низькопоклонства й чинопочитания поява таких людей...
  13. Герой і антигерой комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму” Комедія А. С. Грибоєдова “Горе від розуму” – видатний добуток росіянці літіратури XIX століття. На жаль, нам не звестно, коли точно почалася робота над комедією. Дослідники називають і 1816, і 1813, і 1821 роки. Документально відомо лише час, коли робота над добутком була закінчена: це 1824 рік Але точне датування...
  14. “Горе від розуму” А. С. Грибоєдова. Основні проблеми. Мова комедії 1. Творчий шлях письменника, 2. “Горе від розуму”: історія виникнення й основний зміст. 3. Яскрава, образна мова комедії. 4. Вневременность комедії На жаль! Молчалини блаженствують на світі! А. С. Грибоєдов А. З. Грибоєдов, дипломат, талановитий поет, композитор, увійшов в історію російської літератури як автор єдиної, блискучої комедії “Горе від розуму”....
  15. Риси реалізму й класицизму в комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Головною художньою особливістю п’єси “Горе від розуму” є з’єднання в одному добутку рис класицизму й критичного реалізму. Від класицизму в “Горе від розуму” зберігається високий цивільний зміст. Ідея комедії може бути сформульована в такий спосіб: у російському суспільстві початку XІX століття борються дві суспільні сили – “вік нинішній” і “століття...
  16. Мовні характеристики героїв комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Сучасники Грибоєдова захоплювалися мовою комедії “Горе від розуму”. Ще Пушкін писав, що половина віршів п’єси ввійде в прислів’я. Потім Н. К. Пиксанов відзначав своєрідний мовний колорит комедії Грибоєдова, “жвавість мови розмовного”, характеристичне мовлення героїв Кожний з персонажів “Горя від розуму” наділений особливим мовленням, характерної для його положення, способу життя, особливостей...
  17. Ідеї декабризму в комедії Грибоєдова “Горі від розуму”. Чацкий і декабристи Ідеї декабризму в комедії Грибоєдова “Горі від розуму”. Чацкий і декабристи. “Горі від розуму” соціально-політична комедія. Грибоєдов дав у ній правдиву картину російського життя після Вітчизняної війни 1812 року. У комедії поставлені злободенні суспільні питання того часу: про державну службу, кріпосний праві, освіті, вихованні, про рабське наслідування дворян всьому іноземному...
  18. Другорядні персонажі в комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Комедія О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” – це свого роду “енциклопедія російського життя” першої половини XІX століття. Значно розширивши рамки оповідання за рахунок безлічі другорядних і внесценических персонажів, Грибоєдов обрисовує в ній чудові людські типи сучасної йому Москви. Як зауважує О. Міллер, майже всі другорядні особи комедії зводяться до...
  19. Як у п’єсі О. С. Грибоєдова “Горі від розуму” сполучаються риси комедії й драми? “Горі від розуму” – це унікальний утвір О. С. Грибоєдова, оскільки сполучає в собі риси комедії й драми. Сам письменник прекрасно усвідомлював, що створює добуток, несхоже на звичайні, традиційні зразки комедійного жанру. Уже після завершення роботи над п’єсою Грибоєдов визначив її жанр як “драматичну картину”. У чому ж проявляються риси...
  20. Відбиття етичних і естетических ідей декабризму в комедії “Горе від розуму” “Горе від розуму” – социально-политическая комедія. Грибоєдов дав у ній правдиву картину російського життя после Вітчизняної війни 1812 року. У комедії поставлені злободенні суспільні питання того времені: про державну службу, крепостном праві, освіті, воспитании, про рабське наслідування дворян всьому іноземному й презирстві до всього національного, народному. Комедія Грибоєдова показала причини...
Роль монологів Чацкого в комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму”. Монолог як засіб розкриття характеру персонажа
«
»