Традиції й новаторство в комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму”

Геніальний драматург, талантливий поет і видатний дипломат Олександр Сергійович Грибоєдов своїй комедією “Горе від розуму” поклав початок російської реалістичної драматургии. У Московському университеті Грибоєдов зближається з будущимі декабристами, жагуче захоплюєся театром і літературою. Разом з іншими передовими студентами він вивчив твори Радищева, Новикова, Фонвізіна. Шекспіра Грибоєдов знав напам’ять, але критически ставився до захисників принципов класицизму в літературі.

Він уважав, що класицизм заважає воображению.

Разом з декабристами й Пушкіним, з яким подружився в 1817 році, він шукає шляхи розвитку национально самобутній росіянці літіратури. Ранні п’єси Грибоєдова передставляли собою вільний переклад із французького (“Молоді чоловіки”, “Удавана невірність”), але потім він створює оригінальне яскраве провинищення. Естетика Грибоєдова – це естетика реалізму В 1824 році він закінчив роботу над комедією “Горе від розуму”.

Нечуваним був її успіх, але цензура не пропустила провинищення до друку. Реакційний лагерь прийняв комедію вороже. Блискучу характеристику п’єсі дав Пушкін, захоплено її встретили

декабристи. На думку Гарматина, ціль комедії – “характери й різка картина вдач”. До Грибоедова тільки комедія “Недоук” Фонвізіна мала такий успіх “Горе від розуму” були використано грудністами для пропаганди їх политических ідей.

У комедії відбита епоха після 1812 року. Зміст произведения становить зіткнення й зміна двох більших епох російського життя – “століття нинішнього” і “століття минувшего”. Поява “Горя від розуму” спосібствовало становленню реалізму в російській літературі. Новаторство Грибоєдова в тім, що він своєрідно використовував новий реалістичний метод зображення. Всі герої дані в русі, у розвитку, всі образи підпорядковані центральному конфлікту – боротьбі нового зі старим.

В образах і картинах комідии з історичною вірністю було відтворене російське життя зтимчасовий письменникові епохи Герої Фонвізіна залишалися незмінними на всьому протязі дії. Грибоедов, навпроти, прагне покизать внутрішній розвиток своїх героев (Чацкий, Софія). Грибоєдов раскривает характер своїх героїв у тісному зв’язку з тим суспільним середовищем, що їх виховала, і в цьому також особливість його реализма.

Молчалин став Молчалиним саме під впливом навколишньої його панського середовища, від якої він зависить, під тиском життєвих простоятельств. Чацкий з гіркотою восклицает: “Молчалини блаженствують на світі!”. Образ Молчалина – вудьвительная знахідка драматурга, крайне “життєздатний” тип, адже й донині Молчалини процвітають, вколо занадто багато покірних, живущих за принципом: “Не повинне сміти своє судження мати”.

Основною рисою реалізму виявляєся зображення типових характерів у типових обставинах. Цій основній вимозі реализма цілком відповідає “Горе від розуму”. Типізуючи образ, Грибоєдов каждому персонажу комедії надає индивидуальние риси й властивості. Отчого комедія дотепер сучасна?

Грибоєдов блискуче запам’ятав не тільки життя й вдачі, але й характери, які є за всіх часів. В армії можна зустріти грубого солдафона (грибоедовского Скалозуба), у будь-якому керуванні – “всесильного дядюшку” (Фамусова), покровителя родичів, що тримає всіх службовців у вузді. Составивший основу комедії кінфликт між табором кріпосників і молодими вольнолюбцами, зі среди яких вийшли декабристи, уже сучасників уразив своєї жизненной правдивістю й историчесякий вірністю Новаторство Грибое дова-художника, що виразилося в естественности, простоті і ясності драматургічної композиції, блестяще охарактеризував Пушкін.

Він назвав Грибоєдова “комічним гением”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Традиції й новаторство в комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму”

Categories: Твори з української літератури

Links