Конфлікти нових ідей і пережитків часу в комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму”

В образі Чацкого втілені риси “нового” людини, що у фамусовском суспільстві почуває себе одинокім. Після трирічної подорожі за кордоном, не заїжджаючи до себе додому, пручимо з екіпажа, він з’являється в будинку Фамусова й зустрічає досить прохолодейний прийом і з боку хазяїна, і з боку його дочки. Його перші реплики зустрічають різка відсіч Фамусова, а палка любов до Софії натрапляє на холодне, байдуже відношення з її боку. По Чацкому, “століття минулий” характеризуется загальним страхом, покорностью й раболіпством: адже “той

і славився, чия частіше гнулася шия!” “Століття нинішній” засуджує покірність і раболепству.

У це Чацкий поки ще наївно вірить. Пізніше, по ходу п’єси, він співайпозначок, що “Молчалини блаженствують на світі”, що “минулого життя підлийшие риси” пустили глибокі коріння в проществе, заснованому на самодержавстві й кріпосництві. Під “століттям нинешїм” Чацкий розуміє революційно-визвольний плин росіянці общественной думки кінця 10-х – початку років XIX століття Жагучі мовлення Чацкого викликають непідроблений страх Фамусова: “Він вольность хоче проповедать!” Примітний монолог

Чацкого “А судьи хто? ” Чацкий палко викриває признанние в суспільстві авторитети.

Він чувствует себе людиною “нинішнього века”. У своєму монолозі Чацкий виступає від імені нового покоління: Де, укажитенам, отечестваотци… Вотуважатькогодолжними набезлюдьи!

Вотнашистрогиеценителиисудьи! Хто це – “ми”? Кого тут мав у виду Чацкий?

“Суддям”, які не приймирими до “вільного життя”, воно противопоставляє молоде покоління, що йде іншими шляхами. У поглядах на суспільні порядки, на виховання й утворення, гражданский борг і службу, національну культуру, у розумінні змісту й мети життя Чацкий протистоїть суспільству невігласів і кріпосників. Плітки, клевета – от основне знаряддя боротьби цього суспільства з такими, як Чацкий. Влучне, вільне, полум’яне слов – зброю Чацкого. Це сильне, поістині разюча зброя.

Але старий мир ще сильний. І ряди його прихильників численні. Чацкий змушений бігти з будинку Фамусова й з Москви “шукати по світлу, де ображеному є почуттю уголок”. Однак втеча героя не можна восприйняти як його поразку.

Чацкие завдають страшного удару Фамусовим і Молчалиним. Спокійне й безтурботне існування фамусовского общества скінчилося. Його засудили, проти нього повстали. Якщо Чацкие поки слабкі у своїй боротьбі, то й Фамусови біссильні зупинити розвиток просвещения й передових ідей.

Шляхетному Чацкому в комедії Грибоедова протипоставлений образ Молчалина. Якщо Чацкий – син знатного московського дворянина, то Молчалин – людина більше низького походження. Він з милості “пригрітий” Фамусовим, хоча, безумовно, потрібний йому. Молчалин має багатьма діловими якостями, досить утворений.

Чацкий напрасно недооцінював Молчалина. Його безмовність аж ніяк не дурість. Не випадково Бєлінський писав, що “Молчалин по-диявольському розумно, коли справа стосується його особистої вигоди”. Зіткнення між Чацким і Молчалиним – це конфлікт між носителями протилежних якостей молодежи того часу.

Молчалин, не в приклад Чацкому, людині розумному й шляхетному, розумний і підлий. Основні якості його натури – низькість, підлость, які він уміло приховує. Він безсловесний тільки тому, що він “у невеликих чинах”. Це розважливий игдоля, що заради свого благополуччя продасть що й кого завгодно.

До якого цинізму й низькості потрібно дійти, щоб використовувати закоханість у себе дочери богатого людини! Софія потрібна Молчалину, тому що вона може “словечдо замовити”. Фамусовим і Молчалиним їхній розум приносить лише вигоду.

Чацкий же страждає від свого прогресивного, свободолюбивого розуму. Не випадково фамусовское суспільство повідомляє Чацкого божевільним. Молчалин викритий, але він “майстер вуслужить” і легко знайде собі нового покровителя. Якщо Чацкий, по вираженню Герцена, “іде прямим шляхом на каторжние роботи”, то Молчалин будь-яким способом улаштує свої справи, свою карьеру. І все-таки історія довела, що перемога залишиться за такими настоящимі патріотами, як Чацкий.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Конфлікти нових ідей і пережитків часу в комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму”

Categories: Твори з української літератури

Links