“…Покупець живої людської совісті, Чичиков, – справжній чорт, справжній провокатор життя” (А. Білий)
У поемі Гоголь типізує образи росіян по-мещиков, чиновників і селян. Єдина людина, явно ви-деляющийся із загальної картини російського життя, це головний герой поеми, Чичиков. Подібно, Онєгіну й Пе-Чорину, він не схожий на юрбу, але не винятковістю натури й не прагненням перетворити мир, а своєю активністю, деятельнос-тью й заповзятливістю. Що ж за людина Чичиков?
У поемі Гоголь показує, що стара патріархальна дворянська Росія умира-ет. Невблаганний хід історії породжує людей іншої життєвої орієнтації, ділків-підприємців. Розкриваючи образ
З одинадцятого розділу поеми ми уз-наймання, що Павлусь належало до бідної дворянської сім’ї, чия садиба перестала бути джерелом доходів. Батько Чичикова осту-вив йому в спадщину полтину міді так завіт старанно вчитися, догоджати вчителям і начальникам і, саме головне, берегти й збирати копійку. У заповіті батько нічого не сказав про честь, борг і достоїнство. На відміну від Гринева, Чичиков швидко зрозумів, що всі високі
От чому Павлусь пробиває собі дорогу в житті собствен-ными зусиллями, не опираючись ні на чиє заступництво. Але благо-получие своє він будує за рахунок інших людей: образа, обман, хабарництво, казнокрадство, махінації на митниці знаряддя Чичикова. Ніякі невдачі не можуть зломити його спрагу наживи
И щораз, роблячи погані вчинки, він легко знаходить собі виправдання. Гоголь, що ретельно аналізує не тільки вчинки, але й думки героя, зі смутною іронією говорить, що в нього. Чичиков по-своєму спо-собен до співчуття, по-своєму переживає, що у світі тріумфує дурість і несправедливість. Герой знає, що таке жалість і з-страждання, більше того, він. Отже, основу комізму й одночасно трагізму цього обра-за становить те, що сенс життя герой бачить лише в приобрете-нии, накопиченні. Це ще не плюшкинская манія збагачення заради збагачення. Для Чичикова гроші засіб, а не цілься
Він хоче благополуччя, гідного життя для себе й своїх дітей, але в цьому-те й пастка: людина, позбавлена моральної основи, обма-нывает себе, уважаючи гроші засобом. Від інших персонажів поеми Чичикова відрізняє й сила ха-рактера. Поставивши собі мету, він проявляє для її досягнення гро-мадную енергію, завзятість і неймовірну винахідливість. Автор говорить про нього: . Жаль тільки, що пристрасть ця була далеко не найблагородніша
Чичиков уміє пристосовуватися до будь-якого мікросвіту, у до-тором він виявляється. Навіть зовнішній вигляд героя такий, що по^-дійде до будь-якої ситуації: , , усе в ньому невиразно, ніщо не виділяється. Чичикову не відмовиш у знанні людей. Він осяг, з кожним з персонажів він говорить на його мові, на близькі співрозмовникові теми
Більше того, саме Чичиков єдиний персонаж, здатний на прояв рухів душі. , говорить автор, спостерігаючи, як його герой зупиняється, , перед молоденькою шістнадцятирічною дівчиною. В остаточному підсумку не сумнівні покупки, не підозріла лов-кістка Чичикова, а рух душі послужило при-чиной краху його витівки. Так уже влаштоване життя, говорить Гоголь, що саме щиросердність, щирість, безкорисливість самі небезпечні
Гоголь не випадково виділяє Чичикова з ряду інших персона-жей поеми, розповідаючи про минуле героя й даючи його характер у розвитку. Відповідно до задуму, автор збирався. Саме з людьми, не вікон-чательно омертвілими, що мають хоч якусь мету, намагався зв’язати автор свої надії на відродження Росії
Але історія другого й третього томів поеми відома. Геніальний художник, Гоголь зрозумів неможливість втілення первісного замыс-ла. Чичиковы не можуть, та й не хочуть рятувати Росію, їхній мир нез-бежно замкне на ідеї накопичення. Геніальність же гоголівського передбачення полягає в тому, що в поемі вперше в російській літературі був виведений тип людей, які неминуче виходять на арену громадського життя в період зародження капіталізму, тип ділка-предприни-мателя, людини
(1 votes, average: 5.00 out of 5)