Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Тема совісті в одному з добутків російської літератури. Тема совісті у творах Достоєвського

Тема совісті в одному з добутків російської літератури. Тема совісті у творах Достоєвського

8. Тема совісті в одному з добутків російської літератури. Тема совісті у творах Достоєвського. Що ж таке совість у розумінні Достоєвського? Вирішальне значення в Достоєвського має питання: наскільки людина щира і якого ступеня людства він досяг. Байдуже як пройшло це очищення

Ніяка розпуста не ганьбить, і ніякий злочин не губить: немає іншого суду перед Богом, крім совісті. На тему совісті в романах Достоєвського дуже докладно й цікаво міркував Анненский, слова якого мені б хотілося процитувати у своїй роботі. “Я розрізняю в романах Достоєвського

два типи совісті. Перший це совість Раскольникова, совість активна: вона діє бурхливо, шукає виходу, кидає виклики, але помалу упокорюється й починає заліковувати свої рани

Інша, і Достоєвський особливо любить неї малювати, це совість пасивна, свидригайловская: ця росте мовчачи, непомітно, пухне, як злоякісний наріст, осаджува_ безсило примарами (помнете, що у Свидригайлова й самі примари-те були не тільки повсякденні, але відмінювалися навіть у комічну сторону), і людина гине нарешті від задушения в коолі, що фатальним образом оцепляет його всі вже й уже. (…) Один із критиків назвав талант Достоєвського

жорстоким це некардинальна ознака його поезії, але все-таки вона безсумнівно жорстока, тому що жорстоко й безжалісна насамперед людська совість. Одна Катерина Іванівна Мармеладова чого коштує? Скільки треба було на серце невблаганних докорів чи совісті своїх або сприйнятих з поза, однаково, для цього эшафодажа безглуздих і до комізму нагромаджених борошн. До речі Достоєвського обвинувачують у згущення фарб, у плеоназмах і накопиченнях але нехай кожний перевірить себе в мінути що насторожилася або владно докірливої совісті й він відповість на це обвинувачення сам. Накопичення стало б не художнім, відкрийся в ньому хоча одна риса не справжнього мелодраматичного жаху, але хто й коли міг поставити на рахунок своєї совісті, що заговорила, її многоречие або перебільшення. На тлі творчої совісті в нас, звичайних людей, вона говорить багато що вопиет, у Достоєвського вона ж творила й малювала, виростали в романах Достоєвського цілі образи: такі сестра заставниці Лизавета, Сонечка Мармеладова. Цим я хочу сказати, що були в його поезії особи художньо підпорядковані іншим, необхідні не стільки самі по собі, скільки для повноти і яскравості пережитих іншими, часто незримих драм

Зіставте тільки всю непотрібну риторичність Раскольникова, коли він, нагнувшись до ніг Сонечки Мармеладовой і цілуючи їх, поклоняється всьому людському стражданню, зіставте цей ораторський жест із тим милим рухом, яким та ж Сонечка після панахиди по Катерине Іванівні ніжно притискається до Раскольникову, начебто ища його чоловічого захисту, а про себе інстинктивно бажаючи влити хоч трошки бадьорості в це знемагаюче від борошна серце, зіставте, і ви зрозумієте, що повинен випробовувати, залишаючись один, убивця Лизаветы.” Але Достоєвський зображував і Лужина, якому совість не потрібна. Зображення його вийшло в Достоєвського грубе, якоюсь мірою навіть страшне. “Рішуче ні риски немає в тім же Лужине забавної.” А якщо подумати, Лужин єдиний у романі не терпить ніякого покарання за свої діяння

И що ж цим хотів сказати нам Достоєвський? Адже в нього не буває нічого просто так… Я хочу ще раз помітити, що кожний витягає з Достоєвського щось для себе, близьке собі. Така доля Лужина доводить мені ще раз, що мир несправедливий, мир твердий. Моїм життєвим спостереженням я знайшла підтвердження в романах Достоєвського

Саме це залучає мене в його Творчості, вона не будує ілюзій про те, що мир у якому ми живемо безхмарний. Скільки ми за своє життя зустрічаємо таких Лужиных, які проживають спокійно своє життя, заподіюючи людям біль, вони дрібні, розважливі. Я дивуюся, наскільки актуальні всі питання й проблеми, поставлені в романах Достоєвського! Саме такі Лужины можуть ужиться в сучасному суспільстві. Що як не це говорить про те, що ми живемо в жорстокому, нерозуміючому нас світі, ми крутимся в ньому, намагаємося самі зрозуміти його, але безуспішно…

Достоєвський зображує не просто події, людей, він показує те, як люди намагаються ужиться в цьому світі, зрозуміти його для себе, їх постійні внутрішні переживання, він показує нам “наш мир”, у якому ми живемо. Щоб більш точно зобразити психологічний стан людини, Достоєвський нерідко прибігає до опису погоди. Вона іноді розшифровує, іноді тільки лише натякає на стан душі героя

И дуже важливо, що вона служить створенню певного настрою в читача настрою. Наприклад, опис Петербурга, перед самогубством Свидригайлова. “Молочний, густий туман лежав над містом. Свидригайлов пішов по слизькій, брудній дерев’яній бруківці, у напрямку до Малої Неви

Йому ввижалося високо, що піднялася на ніч вода, Малої Неви, Петровский острів, мокрі доріжки. Мокра трава, мокрі дерева й кущі й, нарешті, той самий кущ… З досадою став він розглядати будинку, щоб подумати про що-небудь іншому

Ні перехожого, ні візника не зустрічалося по проспекті. Уныло й брудно дивилися яскраво-жовті дерев’яні будиночки із закритими ставнями. Холод і вогкість проймали все його тіло, його стало знобити. Зрідка він натрапляв на крамничні й овочеві вивіски й кожну ретельно прочитував. От уже й скінчилася дерев’яна бруківка

Він уже порівняв з більшим кам’яним будинком. Брудна, що издрогли собачка, з підгорнутим хвостом. Перебігла дорогу. Якийсь мертвотно п’яний у шинелі особою долілиць лежав поперек тротуару подивився на нього й пішов далі…” Мимоволі спадає на думку думка: хіба в такій обстановці може відбуватися щось світле, гарне, радісне Воно й не відбувається

Щиросердечний стан героя зіставляється з описом погоди. Опис непогожої, неприємної погоди створює певну психологічну атмосферу, атмосферу граничної психологічної напруги, часто страждання, щиросердечного борошна. Щиросердечний стан героя зіставляється з описом погоди. В описі дуже часто вживається слово “брудний”, видимо, як душу Свидригайлова, що брудна, порочна

На душі в нього “холод і вогкість” И читачеві стає зрозуміла сама причина самогубства. Я подумала : “Напевно, Свидригайлов став собі настільки противний, що не міг жити усвідомлюючи наскільки він підлий. Психологічна атмосфера в оповіданні настільки згущена й напружена, а увага до внутрішнього миру героїв настільки міцно, що це дає можливість письменникові застосовувати прийом повного або часткового умовчування про щиросердечний стан героя, виражаючи це переживання через міміку, телодвижения. Як наприклад у наступному випадку: ” Як це трапилося, він сам не знав, але раптом щось як би підхопило його і як би кинуло до її ніг. Він плакав обіймав її коліна

У першу мить вона жахливо злякалася, і вся особа її змертвіло. Вона підхопилася з місця й, затремтівши, дивилася не його. Але негайно ж, у ту ж мить вона все зрозуміла. В очах її засвітилося нескінченне щастя; вона зрозуміла й для неї вже не було сумніву що він любить, нескінченно любить її й що настала ж нарешті ця мінута….

Вони хотіли було говорити, але не могли. Сльози стояли в їхніх очах.”1 Або такий випадок: ” Пролунали вигуки з усіх боків. Князь сполотнів

Дивним поглядом, що докоряє, подивився він Гані прямо в очі; губи його тремтіли й силкувалися сто-те проговорити; якась дивна й зовсім невідповідна посмішка кривила їх. – Ну нехай хоч мені…а не дам!…тихо проговорив він нарешті; але раптом не витримав, кинув Ганю, закрив руками особа, відійшов у кут, став особою до стіни й переривчастим голосом проговорив: – ПРО, як ви будите соромиться свого вчинку!”2 Умовчування в даних випадках застосовується Достоєвським саме в такі моменти, коли виявляються найглибші шари психіки й внутрішній стан героя стає настільки суперечливим і складним, неясним, що по-іншому це вже зобразити не можна. Умовчування натякає на невичерпну глибину, тим самим ще більше підсилюючи психологічну напругу


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Роль антитези в одному з добутків російської літератури XX століття Відомо, що термін “антитеза” відбувся від грецького слова “протилежність”. Це стилістична фігура, заснована на різкому протиставленні образів і понять. Для письменників дев’ятнадцятого століття був істотний сам факт зміни одних антитез іншими, що знаменує зрушення у свідомості письменника, хоча сама значеннєва контрастність не усувається. Сучасна Література користується антитезою більш витончено. Повернемося...
  2. (Ф. М. Достоєвський). (По одному з добутків російської літератури XIX століття.) “Що краще – істина або жаль?” Людина – от правда! Треба поважати людини! М. Горький Навряд чи хтось стане сперечатися, що Горький – гуманіст і великий письменник, що пройшов більшу школу життя. Його добутки написані не на догоду читаючій публіці – у них відбиті правда життя, увага й любов кчеловеку....
  3. Прийом антитези в одному з добутків російської літератури XIX століття У літературі під антитезою мають на увазі художній прийом, що припускає різко виражене протиставлення яких-небудь понять або явищ. Антитеза стає одним із провідних засобів у побудові добутку А. С. Пушкіна ” Капітанська дочка “. Протиставлення звучить уже в самій назві роману. Наголос як би падає на слово “дочка”, зміст якого...
  4. Проблеми екології в одному з добутків російської літератури XX століття “Прощання із Запеклої” – книга про те, що взаємини людини й землі – проблема не звичайна, а глибоко моральна. Не випадково слова “Батьківщина”, “народ”, “джерело”, “природа” – одного кореня. У повісті образ Батьківщини незмінно пов’язаний з образом рідної землі. Матера – це й острів, і древня деревенька з такою же...
  5. Проблема пошуку істини в одному з добутків російської літератури Яка вдала тема для випускного твору! Для кожного з нас, що закінчують школу, настала пора вибору й Теми твору, і майбутньої професії, і життєвих пріоритетів. І кожному хочеться, щоб цей вибір був щирим, сьогоденням, вірним. Але що таке “істина”? У математику, наприклад, є таке поняття, як щире рішення завдання. Коли...
  6. Мистецтво створення характеру. (По одному з добутків російської літератури XIX століття – А. С. Пушкін. “Кам’яний гість”) Традиційний Дон Жуан із самого початку був протипоставлений усьому світу. Пушкінський Дон Гуан на початку трагедії – плоть від плоті свого миру й живе в повній згоді з ним. Недарма в Мадриді на кожному перехресті з ним може зустрітися “…свій же брат, нахабний кавалер, зі шпагою під пахвою й у...
  7. Традиційне й новаторське в одному з добутків російської літератури XIX століття. (А. С. Пушкін “Заметіль”) Сюжет також являє собою розроблену схему добутку на противагу фабулі, що є схемою подій. Відзначимо два найбільш істотні моменти в сюжеті “Заметілі”: А) За рахунок “фігури умовчання” у новелі створюється “таємнича ситуація”: до самої розв’язки не відомо, що довідався Володимира надворі священика (“Яка звістка очікувала його!” Яке ж? Умовчання…), який...
  8. Прийоми комічного і їхня роль в одному з добутків російської літератури XIX століття Прийоми комічного і їхня роль в одному з добутків російської літератури XIX століття Відкриємо тлумачний словник Даля: ” Комізм – смішне, забавне, потішне в події або в співвідношеннях людей; гумор, гострота”. В основі комічного завжди лежить якась невідповідність, порушення правильних пропорцій. Ця невідповідність може бути на язиковому рівні (алогізми, нісенітниці,...
  9. Майстерність реалістичного зображення життя в одному з добутків російської літератури XX століття Ви, росіяни, міцно любите Шолохова, але все-таки повністю не можете представити, ким він є для всього людства… Жан Катала Коли мені було вісім років, я побувала в станиці Вешенської, батьківщині нашого великого письменника-реаліста Михайла Шолохова. Дотепер не можу забути красу донського степу, що так яскраво описав він у своїх добутках,...
  10. Роль внутрішнього монологу в створенні характеру героя. (По одному з добутків російської літератури XIX століття) Внутрішню, котра, як правило, виливається в монолог героя. Я б хотіла розглянути добуток А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” – перший російський роман, що починається із внутрішнього монологу: “Мій дядько самих чесних правил Коли не в жарт занедужав, Він поважати себе змусив И краще видумати не міг. Його приклад іншим наука,...
  11. Майстерність у побудові діалогу. По одному з добутків російської літератури XIX століття – А. С. Пушкін ‘Моцарт і Сальери” У першому ж діалозі Сальери доводить на прикладі всього свого життя, що ніколи не був заздрісником. Чому саме Моцарт так змінив характер літнього вже Сальери, допоміг пробудитися в ньому невідомому раніше почуттю заздрості? Та й заздрість пі це? Чи не ховає Сальери під цим пригожим у цьому випадку прийменником інше...
  12. Майстерність у побудові сюжету. (По одному з добутків російської літератури XIX століття. – А. С. Пушкін. “Бенкет під час чуми”) Мир “Скупого лицаря” дуже широкий: сценічними й – особливо – внесценическими образами відтворена майже пластично відчутна картина Європи епохи пізнього середньовіччя. В “Моцарте й Сальери” два музикантів живуть у світі мистецтва, начебто б тільки про нього й говорять. В “Кам’яному дст” перед нами з’являється всього лише “імпровізатор любовної пісні” –...
  13. Тема сім’ї в одному з добутків росіянці літератури Тема сім’ї в одному з добутків російської літератури. Роман Лева Толстого ” Війна й мир” один із кращих добутків російської літератури XIX сторіччя. Цей добуток з’явився, за словами відомих письменників і критиків, найбільшим романом у світі. Товстої писав: “В “Війні й світі” любив я думка народну, а в “Ганні Корениной”...
  14. “Щастя й радість життя в правді…” А. П. Чехов. (По одному з добутків російської літератури – А. С. Пушкін “Капітанська дочка”) Багато подій, описані в романі, не мали вирішального значення для історії, але, незважаючи на це, можна говорити про героїв Пушкіна як про справді великих людей. Головний герой роману, від імені якого ведеться оповідання, із самого початку сприймається не дуже серйозно. Немудра біографія цього молодого пана-недоуки не дає можливості побачити в...
  15. “Закоханість указує людині, яким він повинен бути” А. П. Чехов (По одному з добутків російської літератури – А. С. Пушкін “Кам’яний гість”) Мотив смертельної небезпеки, близького сусідства життя й смерті увесь час звучить у трагедії, низкою проходять у ній жертви скоріше навіть не Дон Гуана, а все тої ж гри життя й смерті. Давно замічено, що “Кам’яний гість” – п’єса “нічна”, “сутінкова”: у двох майже симетрично побудованих частинах її час іде від...
  16. “Теперішній письменник – те ж, що древній пророк” А. П. Чехов (По одному з добутків російської літератури – А. С. Пушкін “Пророк”) Своє подання про ідеальний образ поета Пушкін втілив у вірші “Пророк”. Але поет не народжується пророком, а стає ім. Цей шлях повний болісних випробувань і страждань, яким передують сумний роздум пушкінського героя про тім злі, що міцно вкоренилося в людському суспільстві й з яким він не може упокоритися. Стан поета...
  17. Ф. М. Достоєвський. Життєвий і творчий шлях митця. Творчість Ф. М. Достоєвського як одна з вершин російської та всесвітньої літератури. Філософські, етичні й естетичні погляди письменника та їх утілення в художніх творах УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 10 КЛАС I семестр 1. ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ УРОК № 23 Тема. Ф. М. Достоєвський. Життєвий і творчий шлях митця. Творчість Ф. М. Достоєвського як одна з вершин російської та всесвітньої літератури. Філософські, етичні й естетичні погляди письменника та їх утілення в...
  18. Творчість Ф. Достоєвського як одна з вершин російської і всесвітньої літератури У своїх творах Ф. Дострєвський розробив особливий тип філософського реалізму. Письменник називав свій реалізм фантастичним, адже для розуміння того, що відбувається з людьми, він мав осягнути глибини людської свідомості. Своїм обов’язком митець вважав “знайти в людині людину”. Людина, на думку письменника, приховує в собі можливості і нечуваного падіння, і нескінченного...
  19. Тема падіння і духовного відродження людини у творах Ф. М. Достоєвського Людська душа, її страждання і муки, муки совісті, моральне падіння, і духовне відродження людини завжди цікавили Ф. М. Достоєвського. У його творах зустрічається багато персонажів, наділених воістину трепетним і чуйним серцем, людей, добрих за природою, але з тих чи інших причин опинилися на моральному дні, втратили повагу до себе як...
  20. Філософська проблематика одного з добутків російської літератури ХХ століття. (Сенс життя в оповіданні И. Буніна “Пан із Сан-Франциско”) Хоча ми й смертні, але повинні не підкоряться тлінним речам, але, наскільки можливо, підніматися до безсмертя й жити згідно з тим, що в нас є кращого. Аристотель. Тисяча дев’ятсот п’ятнадцятий рік. У самому розпалі перша світова Війна. Її пожежа роздута аж ніяк не без участі “добірного суспільства”. “Говорять Брианы, Мілюкови,...
Тема совісті в одному з добутків російської літератури. Тема совісті у творах Достоєвського
«
»