Переказ повести Ася Тургенєва И. С
План переказу 1. Н. Н. розповідає про свою подорож. 2. Він знайомиться з Гагиним і його сестрою Асею. 3. Незвичайне поводження дівчини 4. Н. Н. спостерігає за нею й приходить до думки, що Гагин їй не брат. 5. Н. Н. стає мимовільним свідкою їхнього пояснення.
6. Відверта розмова Гагина й Н. Н. Таємниця Асі розкрита 7. Побачення Асі й Н. Н. 8. Гагин і Ася їдуть, не повідомивши, куди лежить їхній подальший шлях Н. Н. намагається їх розшукати, але марне. Переказ Хтось Н. Н. розповідає про свою юність, коли він, будучи молодою двадцятип’ятилітньою людиною, виїхав
Певної мети подорожі в нього не було, хотілося лише нових вражень від спілкування з людьми. Його “забавляло спостерігати людей”. Парубок зупиняється в невеликому німецькому містечку 3., “на левом бережу Рейну”. Один раз він вирішує відправитися подивитися на коммерш – “особливого роду врочистий бенкет, на який сходяться студенти однієї землі, або братерства”. Там він знайомиться з Гагиним і його сестрою Асею.
“Було щось своє, особливе, у складі її смуглястої
Гагин запросив нового знайомого до себе вгости. За вечерею Ася спочатку соромиться Н. Н., але незабаром звикає до присутності малознайомої людини. Ася виявляється дівчиною рухливої: “Жодне мгновенье вона не сиділа сумирно”. Н. Н. почуває себе майже щасливим.
На наступний ранок Гагин приходить у гості до Н. Н. За розмовою з’ясовується, що Гагин вирішив присвятити себе живопису, показує свої етюди Ася одна відправилася на “руїни” – залишки феодального замка, обоє парубка пішли розшукувати її. Незабаром вони знайшли її вартої прямо над прірвою. Гагин радить Н. Н. не обертати уваги на поводження сестри, щоб не провокувати її на ще більш божевільні вчинки.
Н. Н. почуває ворожість до дівчини, тому що поводження її неприродно. При поверненні з руїн Ася шокує своїм поводженням минаючих повз манірних англійців: вона обв’язала голову шарфом, поклала на плече зламану гілку, як рушниця, голосно запекла. А придя додому, розіграла нову роль – роль пристойної й вихованої панянки. Гагин виправдує поводження сестри тим, що вона горда й розпещена.
Повернувшись додому, Н. Н. думає про Асю, усе більше сумніваючись у тім, що вона сестра Гагина. Наступного дня Н. Н. застає Асю в іншій ролі – ролі простій росіянці дівчини, чи ледве не покоївці. Вона вишивала на пяльцах у вікна. Цього разу він не знаходить у дівчині “ні тіні кокетства, ні ознаки навмисно прийнятої ролі”, “цього разу не було можливості дорікнути її в неприродності”.
Протягом двох тижнів Н. Н. щодня відвідував Гагиних. Ася поводилася стримано, немов уникав Н. Н. Парубок почав розуміти, що Ася одержала дивне, незвичайне виховання, що не мало нічого загального з вихованням самого Гагина. Свою природну боязкість і соромливість дівчина намагалася сховати награною сміливістю й розв’язністю. Вона неохоче говорила про своє життя в Росії.
Для Н. Н. вона була “напівзагадковою істотою”, і його не залишали підозри, що Гагин Асі не брат. Підозри підтвердив випадок Один раз Н. Н. виявився мимовільним свідкою розмови Гагина й Асі в альтанці. Ася говорила, що не хоче нікого любити, крім Гагина. Н. Н. почуває небажання бачитися з Гагиними, тому що вони видають себе за родичів, не будучи ними. Н. Н. відправляється на три дні в гори, а після повернення знаходить записку від Гагина й відправляється до нього.
Між молодими людьми відбувається відверта розмова. З’ясовується, що Ася дійсно сестра Гагина, але лише по батьку. Її матір’ю була колишня покоївка Тетяна, з якої батько Гагина зійшовся після смерті своєї дружини Тетяна відмовлялася виходити заміж за пана, а незабаром умерла. Батько взяв Асю у свій будинок.
Дівчинку він балував, вона його дуже любила й у той же час розуміла своє двозначне положення й соромилася свого походження. Батько Гагина вмер, і той залишився із тринадцятилітньою сестрою на руках. Гагин, спонукуваний кращими почуттями, визначив Асю в пансіон, де вона прожила чотири роки. Після цього Гагин забрал сестру й виїхав за границю “Всі так, – заговорив знову Гагин, – але з нею мені лихо. Порох вона теперішній.
Дотепер їй ніхто не подобався, але лихо, якщо вона кого полюбить! Я іноді не знаю, як з нею бути Днями вона що здумала: початку раптом запевняти мене, що я до неї став холодніше колишнього й що вона одного мене любить, і векбудет мене одного любити…” Н. Н. потроху розуміє характер дівчини, і вона починає йому подобатися. Вони відправляються гуляти у виноградник. “Весь цей день пройшов як не можна краще”.
Н. Н. раптом задається питанням: “Невже вона мене любить? ” Незабаром він одержує записку від Асі із проханням побачитися Перед побаченням до Н. Н. заходить Гагин і повідомляє, що Ася закохана в Н. Н. Гагин запитує, чи навмисний він женитися на ній Н. Н. іде від відповіді, думаючи про себе: “Женитися на сімнадцятилітній дівчинці, з її вдачею, як це можна!” Тим часом він обіцяє Гагину порозумітися з Асею. Н. Н. зустрічається з Асею й дорікає її за те, що вона все розповіла братові.
Він обвинуватив неї в поспішності: “Ви не дали розвитися почуттю, що починало дозрівати, ви самі розірвали наш зв’язок, ви не мали до мене довіри…” Ася тікає, і Н. Н. не може неї знайти Він розуміє, що дуже любить її, і хоче неї повернути, щоб уже ніколи не розставатися. На наступний ранок він виявляє, що Гагини виїхали. Ася залишила йому записку: “Прощайте, ми не побачимо більше.
Не з гордості я їду – ні, мені не можна інакше. Учора, коли я плакала перед вами, якщо б ви мені сказали одне слово, одне тільки слово – я б залишилася. Ви його не сказали. Видно, так краще…
Прощайте назавжди! ” Н. Н. страшно переживає, намагається знайти Гагиних, відправляється за ними в Лондон, але не знаходить їх. Н. Н. більше ніколи в житті не випробовував настільки глибокого почуття
(2 votes, average: 5.00 out of 5)