Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ П’єр-Жан Беранже Вибране у перекладі Василя Мисика
П’єр-Жан Беранже Вибране у перекладі Василя Мисика
П’єр-Жан Беранже
Вибране
Перекладач: Василь Мисик
Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990
Смерть і Поліція
Про вашу звідавшись недугу,
Префект поліції звелів,
Щоб допоміг я вам, як другу,
I з ложа смертного підвів.
До столу ж! Хай лунає спів!
На лікарів даремні ваші трати:
То слуги смерті – геть їх проженіть!
Вам, пане, заборонено вмирати!
Тож слухайтесь поліції – й живіть!
Як умрете, народ напхнеться
До нас Бог знає звідкіля –
Й таке у місті розпочнеться,
Що заколишеться
Як при падінні короля.
I – зрештою – імперська колісниця
Спіткнеться на могилу, що таїть
Ваш мертвий прах? О ні, так не годиться!
Тож слухайтесь поліції – й живіть!
I сам король, і депутати
Не співчували тим пісням,
Якими вміли потішати
Ви неньку Францію, бо нам
Ви не курили фіміам.
До шпигунів прихильні трибунали
На вас плели свою підступну сіть,
Ім’ям закону всюди таврували!
Тож слухайтесь поліції – й живіть!
Та є надія, що до року
Скінчиться ваш високий літ.
Тоді-то, знявши з нас мороку,
Ви зможете, старий піїт,
Покинути цей грішний
Дістануться вам прості дроги й шати,
Не відгукнеться сурм блискуча мідь.
А поки що – не треба поспішати!
Тож слухайтесь поліції – й живіть!
Кардинал і співець
О, як проречисто мене за гріх
Картає ваше звернення суворе!
Так ви читач куплетиків моїх?
Аж ось коли спіймались, монсеньйоре!
У мене муза й вип’є, то не спить,
А тішиться, жартує напропале.
Не гріх під чаркою й людей повеселить.
Що скажете на це, панотче кардинале?
А як моє дівчатко вам, оте,
Що я піснями славив так охоче?
Ви нишком хрест на себе кладете!
Воно постарілось: не бійтесь, отче.
Давно вже єзуїтів кагала
Заполонила серце підупале.
Бабуся й школу їм для діток завела.
Що скажете на це, панотче кардинале?
Патріотичним віршиком озвусь –
Мене в тюремні тиснете ворота.
Так повелося, що прелат-француз
У нас боїться й назви патріота.
Хоч я бідняк, я не журюся тим.
Мій рідний край – моє гніздо тривале.
Я так люблю його, як ви свій гордий Рим.
Що скажете на це, панотче кардинале?
Коли куплетом тішитесь моїм,
Ви, безоглядний воїн Ватікану,
Чи добираєте ж науку в нім,
Самаритянином спасенним дану?
Він з ліками б до хворого прийшов,
Обмив би тіло, порохом припале,
Старався б визволить невільника з оков…
Що скажете на це, панотче кардинале?
Тож визнайте сьогодні, що сам Бог
В моїх піснях своє лице являє!
Я вірю, що він бачить нас обох
I вбожество моє благословляє.
Один він серед мурів та сторож
Моє підкріплення надійне, стале.
Це він навчив мене висміювать вельмож.
Що скажете на це, панотче кардинале?
Проте у вас іще душа жива,
Тож добросердій вибачте людині,
Щоб вибачила й вам вона слова,
Такі чужі Христовій благостині.
Але до Рима кличе вас конклав!
Там зборище хвилюється чимале.
Якби-то Дух Святий тіару вам послав!
Що скажете на це, панотче кардинале?
Моїм друзям, що стали міністрами
Ні, друзі, я нічим, нічим не хочу бути.
Хай інші квапляться на ваш пустий парад.
Господь велів мені на вужчий шлях звернути:
Я, птах несміливий, уник двірських принад.
Що б я хотів собі? Гарнесеньку небогу
Та скромну бесіду з гулякою хмільним.
Благословляючи мою колиску вбогу,
Бог наказав мені, щоб я не був нічим.
Навіщо титули для бідного піїти?
Живу я віршами, на них марную час.
А як фортуну десь і трапиться зустріти,
Кажу я сам собі: “Ця розкіш не про нас”.
Нехай дістанеться фортунин подарунок
Трудязі вбогому, а не ловцеві рим!
А я без сорому носитиму свій клунок.
Бог наказав мені, щоб я не був нічим.
Коли спахне в мені жадання невтоленне
Із неба глянути на свій людський загал,
Чи не змішаються тоді в одно для мене
Підданець і король, солдат і генерал?
Почую гук… про що? Про перемогу браву?
Ім’я прокотиться й розійдеться, як дим.
Великі, що внизу я бачу вашу славу!
Бог наказав мені, щоб я не був нічим.
Та знайте, гордії керманичі країни,
Як я одважного ціню проводиря,
Що, покидаючи позаду рідні стіни,
Назустріч вітрові пускається в моря.
“Щасливої плавби!” – я вслід йому гукаю
I зичу витримки під вихором страшним.
А потім знов собі на сонечку дрімаю…
Бог наказав мені, щоб я не був нічим.
Помпезна, мабуть, вам судилася гробниця,
Мені ж – занедбана могилка в бур’яні.
Везтиме бучно вас жалобна колісниця,
На марах випаде труситися мені.
Даремно квапляться туди, де зірка впала!
Не важать зовсім там ні золото, ні чин:
Як не різнилися, а смерть їх порівняла!
Бог наказав мені, щоб я не був нічим.
Дозвольте ж геть піти із вашого чертога!
I хай ця річ моя не буде вам у гнів!
Прощайте, друзі! Там, край вашого порога,
На мене лютня жде та пара шкарбанів.
Свободу бачу я! Для вас її звитяга
Готова статися укріпленням твердим.
Я славитиму скрізь її безсмертні блага.
Бог наказав мені, щоб я не був нічим.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)
Схожі твори:
- Йоганн Вольфганг Гете Вірші в перекладі Василя Мисика Йоганн Вольфганг Гете Вірші в перекладі Василя Мисика Перекладач: Василь Мисик Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990 Рима Ми віршем тішимся дзвінким. Та думку зберегти ясною – Цю найдорожчу нашу зброю – Для мене варт найкращих рим. Ентузіазм Ентузіазм – це річ хороша, Але на устриць трохи схожа,...
- Олександр Пушкін Вірші в перекладі Василя Мисика Олександр Пушкін Вірші в перекладі Василя Мисика Перекладач: Василь Мисик Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990 Зимовий вечір Буря млою небо криє, Біле крутячи гноття; То, як звір, вона завиє, То заплаче, як дитя. То над дахом почорнілим Куликами зашумить, То мандрівником спізнілим У віконця задзвенить. Хатка в...
- Слово Василя Мисика Наш рідний край уславили імена чудових літературних світочів: Г. Сковороди, П. Гулака-Артемовського, Г. Квітки-Основ’яненка, Б. Грінченка, М. Хвильового, О. Довженка та багатьох інших майстрів пера. Але не можна байдуже пройти повз постать Василя Олександровича Мисика, поета, прозаїка, перекладача. Сімнадцятирічного хлопця з Дніпропетровщини прийняла гостинна харківська земля – тодішня столиця України....
- БЕРАНЖЕ, П’єр-Жан (1780 – 1857) БЕРАНЖЕ, П’єр-Жан (Beranger, Pierre-Jean – 19.08.1780, Париж – 16.07. 1857, там само) – французький поет. Народився в сім’ї дрібного службовця. Батько – син сільського трактирника. Матір – дочка кравця, швачка. Після розлучення батьків Беранже залишили під опіку діда-кравця. У восьмилітньому віці Беранже віддали у пансіон Сент-Антуанського передмістя....
- Характеристика образа Беранже в пьесе Э. Йонеско “Носороги” Пьеса Э. Йонеско “Носороги” непривычная по форме, сюжету, хотя целиком понятна с точки зрения характеров. И это и не удивительно, ведь это пьеса абсурда. Именно абсурд и юмор сюжета несут в себе идею победы над страхом перед обществом, государством, перед людьми. Все эти явления навязывают человеку свои правила, свою волю,...
- Сутність опору Беранже (за п’єсою Е. Йонеско “Носороги”) П’єса видатного письменника французької літератури Ежена Йонеско “Носороги” була написана у 1959 році. Цей родоначальник “драми абсурду”, класик, у якому критики бачать “в’їдливого спостерігача, безжалісного колекціонера людської глухоти”, був тонким психологом, який закликав людство отямитися, змінити свої духовні орієнтири, щоб не скотитися у прірву бездуховності і зневіри. П’єса “Носороги” –...
- Марина Цвєтаєва Поезії у перекладі Ванди Савранської Марина Цвєтаєва Поезії Перекладач: Ванда Савранська Я знаю правду! Всі інші правди – пусте! Навіщо людям з людьми на землі боротись? Погляньте: вечір, погляньте – вже ніч іде. Про що – поети, коханці і полководці? Вже вітер стелеться, уже земля в росі, Вже скоро зоряні застигнуть заметілі, І під землею...
- Йоганн Вольфганг Гете Поезії в перекладі Миколи Зерова Йоганн Вольфганг Гете Поезії Перекладач: Микола Зеров Джерело: З книги: Микола Зеров. Твори в двох томах. К.: Дніпро, 1990 Прагнення Хто лише муку зна, муку кохання, Лиш той пізнав до дна моє страждання! Сам я без втіхи й сна смутний блукаю… Хто мене любить, зна, в дальньому краю; Душа моя...
- Іван Крилов Байки у перекладі М. Рильського Іван Крилов Байки Перекладач: М. Терещенко Джерело: З книги: Максим Рильський. Твори у двадцяти томах. Том п’ятий. Поетичні переклади. К.:Наукова думка, 1984 Муха й подорожні У спеку, в літній день, в південну саме пору, Піском розсипчастим, під гору, Тяжкий, з родиною дворян Вчотирикінь ридван Ледь пхався. Геть коні змучились; хоч...
- Микола Некрасов Вірші у перекладі М. Рильського Микола Некрасов Вірші Перекладач: М. Рильський Джерело: З книги: Максим Рильський. Твори у двадцяти томах. Том п’ятий. Поетичні переклади. К.:Наукова думка, 1984 В дорозі Скучно! Скучно!.. Поштарю меткий, Ти б розвіяв тяжку мою скуку! Заспівай-но мені щось про вік молодий, Про рекрутський набір і розлуку; Чимсь химерним мене посміши, Де...
- Лі Бо Поезії в перекладі Л. С. Первомайського Лі Бо Поезії Перекладач: Л. С. Первомайський Джерело: З книги: Первомайський Л. С. Твори: В 7-ми т. Т. 6: Переклади. / Упоряд. С. Пархомовського.- К.: Дніпро, 1986. В зимовий день повертаюсь До своєї старої хати в горах З очей моїх втомлених Ще не зітер я сльози?, Ще пил на одежі...
- Кіндрат Рилєєв Вірші у перекладі М. Рильського Кіндрат Рилєєв Вірші Перекладач: М. Рильський Джерело: З книги: Максим Рильський. Твори у двадцяти томах. Том п’ятий. Поетичні переклади. К.:Наукова думка, 1984 О. П. Єрмолову Любимче Марса і Паллади, Що заслужив ім’я – Росії вірний син, Єрмолов! Рятувать спіши синів Еллади, Північних генія дружин! Пізнавши вихованця слави По змаху владної...
- Новаліс Поезії у перекладі Михайла Ореста Новаліс (Фрідріх Леопольд фон Гарденберг) Поезії у перекладі Михайла Ореста Перекладач: Михайло Орест Джерело: З книги: Орест М. Держава слова: Вірші та переклади – К.: Основи, 1995 З “Гімнів до ночі” І Чи завжди буде вертатись ранок? Земного власть не мине ніколи? Буде гірка суєта поглинати Небесний ночі підліт? Не...
- Максим Танк Поезії у перекладі А. Глущака Максим Танк Поезії Перекладач: Анатолій Глущак Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм. Д. В. Павличко; Худож. Н. А. Дехтяр – Одеса: Маяк, 1988.- 232 с. ISBN 5-7760-0115-3 Кордони Існують кордони не менш важливі, Ніж державні, – Хоч вони не усталені Спеціальними знаками, Їх немає на картах,...
- Артюр Рембо Поезії в перекладі М. Лукаша Артюр Рембо Поезії в перекладі М. Лукаша Перекладач: Микола Лукаш Джерело: З книги: Від Бокаччо до Аполлінера/Переклади/ К.:Дніпро,1990 О зaмки, о роки! У всіх свої гріхи… Чародіїв пильний учень, Знаю: щастя неминуче. Тож салют йому, салют, Доки піє наш когут. Вже нема чого й бажати – Все обмислить мій вожатий....
- Йоганн Вольфганг Гете Вірші в перекладі Михайла Ореста Йоганн Вольфганг Гете Вірші в перекладі Михайла Ореста Перекладач: Михайло Орест Джерело: З книги: Орест М. Держава слова: Вірші та переклади – К.: Основи, 1995 Границі людства Коли споконвічний Святий Отець В спокої руки З розкочених хмар Благословенство перунів Сіє на землю,- Я цілую останній Край одіння його I трепет...
- Паоло Яшвілі Поезії в перекладі Миколи Бажана Паоло Яшвілі Поезії Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Тбілісі Серце на гору Давидову лине – Там би знайшло свій притулок у висі. Там би раптово упав на коліна Я перед сонцем і перед Тбілісі. Місто моє! Не жалієш...
- Генріх Гейне Вірші в перекладі Миколи Вороного Генріх Гейне (Гайне) Вірші Перекладач: Микола Вороний Джерело: З книги: Вороний М. К. У сяйві мрій. – К.: ВАТ Видавництво “Київська правда””, 2002 Світова річ Hat man Viel, so wird man bald. Хто багато має, той Ще собі здобуде, А хто мало, то тому Мало і прибуде. В тебе дасть...
- Йосиф Бродський Твори у перекладі Володимира Ляшкевича Йосип Бродський Твори у перекладі Володимира Ляшкевича Перекладач: Володимир Ляшкевич Джерело: http://www. ukrart. lviv. ua/liashkw. html Дідона та Еней Великий муж дивився у вікно, Для неї ж увесь світ скінчався краєм Його м’якої грецької туніки, Яка від складок безлічі була Подібна на завмерле море. Він же В вікно глядів і...
- ЯН БЖЕХВА. СТОНОГА (В перекладі Івана Світличного) Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю Івана Світличного; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; учити учнів правильно інтонувати речення відповідно до настрою твору; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Всі почули ви дзвінок, Він покликав на урок. Кожен...