Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Особливості прози Платонова

Особливості прози Платонова

Як непоправний ідеаліст і романтик, Платонов вірив в “життєву творчість добра”, в “мир і світло”, що зберігаються в чоловеческой душі, у займається на горипарасолі історії “зорю прогресу человечества”. Як письменник-реаліст, Платонов бачив причини, що змушують людей “заощаджувати свою природу”, “виключати свідомість”, переходить “зсередини зовні”, не залишаючи в душе ні єдиного “особистого почуття”, “втрачати відчуття самого себе”. Він розумів, почему “життя на час залишає” того або иного

людини, підкоряючи його без залишку ожесгостреній боротьбі, чому “невгасиме життя” раз у раз гасне в людях, породжуючи навколо морок і війну. А. Платонов належить до тих небагаточисельним письменникам, хто почув у революции не тільки “музику”, але й розпачливий лемент. Він розумів, що добрі наміри іноді ведуть до злих справ Особливо якщо для їхнього здійснення знищується множество ні в чому не винних людей, нібито мешающих загальному добру.

Платонов ні на кого не схожий. Кожний, хто вперше відкриває його книги, відразу ж змушений відмовитися від звичної швидкості читання: око готове сковзати по

знайомих словах, але при цьому розум не поспіває за змістом. Якась сила змушує затримуватися на кожному слові, кожному сполученні слів. І тут не таємниця майстерності, а таємниця людини, разгадивание якої, за словами Достоєвського, є єдину справу, гідне того, щоб присвятити йому життя.

Герої Платонов говорять про “пролетарську речовину”. Сам Платонов говорив про “социалистическом речовину”. У ці поняття він включає живих людей. У Платонова ідея й людина не зливаються. У його произведениях ми бачимо саме “соціалістичне вещество”, що прагне із себе самого побудувати абсолютний ідеал.

З кого ж складається живе “социалистическое речовина” у Платонова? З романтиков життя в самому повному змісті слова. Вони мислять масштабними общечеловеческими катеГореями й вільні від яких би те не було проявів егоїзму.

На перший погляд може здатися, що це люди з асоціальним мисленням, оскільки їхній розум не відає ніяких социально-административних обмежень. Вони невибагливі, незручності побуту переносять легко, як би не зауважуючи їх зовсім. Звідки ці люди приходят, яке їхнє біографічне минуле – не завжди можна встановити, оскільки для Платонова це не найважливіше.

Всі вони – перетворювачі миру. Гуманизм цих людей і цілком певна соціальна спрямованість їх устремлений полягає в поставленій меті підлагодити сили природи людині Саме від них треба чекати досягнення мрії. Саме вони коли-небудь зможуть звернути фантазію в реальність і самі не помітять етого. Цей тип людей представлений інженерами, механіками, винахідниками, філософамі, фантазерами – людьми розкріпаченийний думки. Герої-Романтики Платонова політикою, як такий, не займаються Тому що вони розглядають революцію, що свершились, як вирішений політичне питання.

Усі, хто цього не хотів, зазнав поразки й сметени. І ще тому вони не займаються політикою, що на початку 1920-х років нова радянська держава ще не зложилася, зложилася влада й апарат влади. Друга група персонажів – це романтики битви, люди, що прийшли із фронтів громадянської війни.

Надзвичайно ограниченние натури, які звичайно породжує епоха битв. Безстрашні, безкорисливі, чесні, гранично відверті. Усе в них запрограмовано на дію У силу понятних причин саме вони, повернувшись із фронту, користувалися в перемігшої республіці беззастережною довірою й моральним правом на керівні пости. Вони приступають до справи з найкращими намерениями й із властивої ним енергією, але незабаром виявляється, що більшість із них у нових умовах чисто автоматически керують так, як командували полками й ескадронами на війні. Одержавши владу, вони не вміли нею розпорядитися.

Непонимание що відбувається породжувало в них повишенную підозрілість. Безграмотність була тим грунтом, на которій розцвітало насильство. У романі “Чевенгур” Андрій Платонов зобразив саме таких людей. Одержавши необмежену владу над повітом, вони в приказному порядку вирішичи скасувати працю Міркували приблизно так: праця – причина народних страждань, поскольку так створюються матеріальні коштовнести, які приводять до майнової нерівності.

Стало бути, треба ликвидировать першопричину нерівності. Годуватися ж треба тим, що природа народжує. Так, по своїй безграмотності, вони приходять до обгрунтування теорії первобитно-общинного комунізму У героїв Платонова не було знань і не було минулого, тому їм усе заміняла віра. Багато чого ріднить письменника з його персонажамі – правдошукачами: та ж віра в существование якогось “плану загального життя”; ті ж мрії про революційну перебудову всього життя, і не менш, як у масштабі всіго людства, всесвіту; та ж утопія загальної колективної творчості жизні, у процесі якого народжується “нова людина” і “новий мир”.

Із тридцятих років окликає нас Платоновий своїм особливим, чесним і гірким талантом, нагадуючи, що шлях людини, при якому би соціальному й політичному пристрої він не пролягав, завжди важкий, повний знаходжень і втрат. Для Платонова важливо, щоб не була зруйнована людина


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Особливості прози А. Платонова Непоправний ідеаліст і романтик, Платонов вірив в “життєву творчість добра”, в “мир і світло”, що зберігаються в людській душі, узорю прогресу, що займається на обрії історії “, людства”. Письменник реаліст, Платонов бачив причини, що змушують людей “заощаджувати свою природу”, “виключати свідомість”, переходити “зсередини зовні”, не залишаючи в душі ні єдиного...
  2. Особливості народного характеру в прозі А. П. Платонова. Сила жіночого характеру в оповіданні А. П. Платонова “Піщана вчителька” 1. Творчість Платонова. 2. Особливості народного характеру. 3. Сила жіночого характеру в оповіданні “Піщана вчителька”. Творчість Платонова є одним із самих значних явищ у літературі XX століття Перший етап творчості пов’язана із пролеткультом. Основною темою творчості Платонова була ідея перебудови за допомогою техніки. Велике значення мають публікації про народно-господарські проблеми,...
  3. Твір про війну за творчістю А. Платонова Андрій Платонов почав писати дуже рано. Він ставиться до письменників зі славою, що розпалюється чим далі, тим більше. При житті його видавали дуже мало. Платонов писав у своїх статтях, оповіданнях, повістях, романах про усім: про важку працю робітників і селян, про інтелігенцію, про науку, про спорт, про фантастику, про будівельників...
  4. Особливості народного характеру в повісті Платонова “Котлован” А. П. Платонов в одному зі своїх самих значних добутків – повести “Котлован” – відбив усе противоречия сучасної йому епохи “будівництва світлего майбутнього”, глянувши на цю епоху очами простого народу. Всі герої повести – прості люди, представники повітової Росії, здибленої революційними перідрягами. Вони – люди маленькі, “недорікуваті й непотужні”, важко...
  5. Про що я міркувала, читаючі повість “Котлован” А. Платонова Читаючи цю повість, кожний, я думаю, міркує над тим, що хотів сказати автор, а не над сюжетом або композицією, тому що для самого Платонова важлива була суть. Особисто я в його повісті знайшла багато чого, над чим можна подумати, але найбільше мене вразили люди. Так, ми знаємо, що тоді вони...
  6. Від “зовнішнього” людини до “таємного” (по повісті А. П. Платонова “Таємна людина”) Ім’я самобутнього російського письменника Андрія Платоновича Платонова (Климентова) не дуже давно стало відомо широкому колу читачів. До сожале нию, його дивна проза, вистраждана, по власному визнанню автора, ” серцем, щооголилося,”, довгий час залишалася примусово незатребуваної читачами. Дійсно, у прози Платонова важка доля. В 1927 р. відбувся його яскравий дебют: збірник...
  7. Біографія Платонова Антона Платоновича Народився 1 вересня у Воронежу в сім’ї слюсаря залізничних майстерень Климентова. Пізніше перемінив прізвище Климентов на прізвище Платонов. Учився в церковно-парафіяльній школі, у міському училищі. Уже в 15 років почав працювати, щоб підтримати сім’ю. Працював на паровозоремонтному заводі. Учився в залізничному політехнікумі Революція міняє все життя Платонова. Він співробітничає в...
  8. Мої роздуми над прозою А. Платонова АНДРІЙ ПЛАТОНОВ ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ АНДРІЙ ПЛАТОНОВ Мої роздуми над прозою А. П. Платонова …Щоб що-небудь полюбити, я Завжди повинен спочатку знайти Якийсь темний шлях для серця до явища, Яке манить мене, а думка йшла уже слідом… А. Платонов Усе незвичайно і не схоже ні на що у світі письменника А....
  9. Мої роздуми над прозою А. П. Платонова …Щоб що-небудь полюбити, я Завжди повинен спочатку знайти Якийсь темний шлях для серця до явища, Яке манить мене, а думка йшла уже слідом… А. Платонов Усе незвичайно і не схоже ні на що у світі письменника А. Платонова. Голос письменника ніби злегка приглушений, сумний. Здається, що це тиха життєва Розмова...
  10. Пафос і сатира в добутках А. П. Платонова (По повісті “Таємна людина”) Андрій Платонович Платонов починає друкуватися в 1921 році. Він дебютує з віршами й публіцистикою, в 1927 році випускає збірник оповідань, стає відомим. Повість “Таємна людина” виходить в 1928 році. Художній мир Платонова суперечливий і трагичен. Він звертається до теми “маленької людини” з його потаємністю в душі, продовжуючи традиції Н. М....
  11. Сокровенный человек писателя Андрея Платонова Платоновский мир – мир тружеников, мастеров, изобретателей. Ремесло рабочего человека, желающего докопаться до сути любой вещи, до “сердца” любого устройства, окружено у Платонова редким уважением. Только у платоновского героя простой взгляд на паровоз вызывает растроганную радость, как в “детстве при первом чтении стихов Пушкина” (рассказ “В прекрасном и яростном мире”)....
  12. Образ котловану в повісті й зміст назви повести Л. П. Платонова “Котлован” У своїй книзі “Чарівні дні” В. Лихоносов висловлюється про А. Платонове так: “Він дійсно письменник глибоко таємний”. Який би добуток А. Платонова ми не читали, будь те роман “Чевенгур” або повість “Ювенільне море”, оповідання “Фро” або стаття про Короленко, ми почуваємо майстра, що вміє й змушує думати. Своєю творчістю Платонов...
  13. Зв’язок творчості А. П. Платонова із традиціями російської сатири В 1926 році Андрій Платонович Платонов пише сатиричну повість “Місто Градов”. Ця повість написана менше ніж за три тижні, під впливом тамбовських вражень: у Тамбові Платонова направили працювати у відділ меліорації губернського земельного керування. “Скитаясь по глушинах, я побачив такі смутні речі, що не вірив, що десь існує розкішна Москва,...
  14. Герої добутків А. Платонова Творчість Андрія Платонова, письменника, на довгі роки викресленого з історії російської літератури, і донині дуже важко для сприйняття. Незвична його концепція миру, складна його Мова. Кожний, хто вперше відкриває його книги, відразу ж змушений відмовитися від звичної швидкості читання: око готове сковзати по знайомих обрисах слів, але при цьому розум...
  15. “Смутно існуючі люди” (по повісті А. Платонова “Котлован”) (по повісті А. Платонова ќкотлован›). Життя А. Платонова довелася на першу половину нашого сторіччя самий складний час в історії країни. Визнаючи життя вищою цінністю, Платонов не вважав, однак, усяке життя гідної людини. Письменник прагнув осягти сенс життя, призначення людини. У праці нескінченному, виснажливому проходить життя героїв його добутків. Але всяки...
  16. Творчий і життєвий шлях Платонова Андрія Платоновича А. П. Климентов (псевдонім – Андрій Платонов) народився 20 серпня (1 вересня) 1899 р. у Ямській слободі під Воронежем. З 1906 по 1914 р. майбутній письменник учився в церковнопарафіяльній і міській школах. Дитинство було безрадісним. Закінчивши 4 класи міської школи, в 13 років він пішов “у люди”. Піклуючись про хліб...
  17. Особливості прози Толстого Дві пізніші спроби Толстого знайти для найбільш йому близьких психологічних образів і “гарних типів” місця у рамках незвичайного історичного минулого – часу Петра Першого і декабристів – розбилися про ворожість художника до чужоземним впливам, які різко забарвлюють обидві ці епохи. Але й там, де Толстой наблизиться до часів, як і...
  18. Особливості ранньої прози Винниченка Сюжети ранніх творів Вннниченка буквально вихоплені з живої дійсності: найчастіше вони відбивають соціальні струси початку нового століття. Винниченку судилося стати літописцем “смутного часу”. Смута ж завжди супроводжується хаосом, настроями розчарування й непевності, зневіри. Скажімо, в оповіданні “Суд” ідеться про наростання селянського невдоволення після “грабіжок на Полтавщині в 1902 році”. Ось-ось...
  19. Пророцтво А. Платонова в повісті “Котлован” Творчість Андрія Платонова допомагає сучасному читачеві розібратися в подіях, що відбувалися в Росії в 20-30-і роки XX століття, у період зміцнення в нашій країні Радянської влади. До числа добутків, що правдиво відбили події цього часу, відноситься його відома повість “Котлован”. Платонов почав писати її у грудні 1929 року, у самий...
  20. Пророцтво Платонова в повісті “Котлован” Творчість Андрія Платонова допомагає сучасному читачеві розібратися в подіях, що відбувалися в Росії в 20- 30-е роки XX століття, у період зміцнення в нашій країні Радянської влади. До числа добутків, що правдиво відбила події цього часу, ставиться його відома повість “Котлован”. Платонов почав писати її в грудні 1929 року, у...
Особливості прози Платонова
«
»