У теплій затоці Кампонгсаом, у берегів Кампучии, водяться літаючі риби. Як же це риби стали літати? Ось що розповідають про це старі кхмери. Давним-давно жили на березі затоки два бідні брати рибалки. Та були у них дружини: у старшого розумна й працьовита, а у молодшого - дурна так ледача. Сказала одного разу старшому братові його дружина:
- Трудимося ми з тобою з ранку до ночі, а живемо бідно. Говорять, на дні моря повно перли. Давай-но вичерпаємо з моря всю воду й наберемо перлин. Умить розбагатіємо!
Чоловік подумав і погодився. Ранком вони піднялися ледве світло, побрали із собою два більші ковші з кокосового горіха й пішли до моря. Прийнялися вичерпувати воду із затоки Кампонгсаом. Зі сходу до заходу працювали. Раптом виліз із води старий краб і запитує:
- Ви навіщо це вичерпуєте воду у нашій затоці? Відповідають чоловік з дружиною:
- Так ось прагнемо осушити море й зібрати із дна всі перлини. Дух перевели й прийнялися знову за роботу.
А старий краб пірнув у воду, швидко опустився на дно й повідав про усе морському цареві-драконові. Вьшлил дракон на поверхню, побачив, як працюють люди, злякався. Коли вичерпають чоловік: з дружиною всюводу у затоці, те й до океану доберуться. А без води загине його царство, і всім мешканцям його кінець! Тоді велів дракон своїм підданим:
- Жваво опускайтеся на дно й принесіть наверх по перлині! Прийнялися снувати морські жителі - риби, медузи, равлика, краби. Кожний опустився на дно й повернувся до берега з великою перлиною. Наповнили чоловік; із дружиною кокосові ковші перлами й пішли додому.
Почула дружина молодшого брата, що родичка розбагатіла, і говорить чоловікові:
- Давай-но й ми пристрахаємо морського дракона, либонь він і нам подарує гору перлів!
Пішли молодший брат з дружиною до моря, сталі черпати воду чашками з гарбуза-горлянки. Раз черпнули, іншої... Набридло. Ледача дружина відшвирнува чашку й сказала чоловікові:
- Працюй-но один, а я передохну! Чоловік; розсердився:
- Ось ще, буду я один черпати! Сама початку - сама й кінчай! Піднявся у них отут суперечка. А після й до бійки дійшло. Дружина вчепилася чоловікові у волосся, а він її давай водою обливати. Шум, гамір коштує. Почули це морські жителі, з води висунулися, а хто й на берег виповз. Дивляться, регочуть.
Великі риби сміються, хвостами по воді б'ють. А маленьким рибкам погано видне.
Стали вони з води вискакувати, щоб на чоловіка з дружиною подивитися.
Отут виліз із моря сам дракон. Бачить, як дружина тягає чоловіка за волосся, а він її чашкою по голові б'є. Зареготав морський владика. Від реготу його сколихнулося море, захитався берег.
Злякалися чоловік: з дружиною великої хвилі, кинулися на берег, а звідти додому. Ледве ноги віднесли. А перли-те й не добули. Так і залишилися ледачі забіяки ні із чим.
А цікаві рибки із затоки Кампонгсаом довго ще вискакували так дивилися, не чи б'ються чоловік з дружиною. Та часто з південних морів сюди припливали: усе полювання довідатися їм, що на березі робиться.
Тому й вилітають ці рибки з морської хвилі. Та кличуть їх літаючими.