Шере Алі хоробрістю й мужністю заслужив любов і повага народу. Одного разу Шере Алі прийшов до пастуха й сказав:
- Куро, дай мені вівцю.
Пастух здивувався:
- А ти хто такий, щоб я тобі вівцю давав?
- А хіба ти мене не знаєш? Я — Шере Алі.
Пастух розсміявся:
- Подивитеся на цього нахабу, він розв'язав мене провести. Так хіба Шере Алі прийде сам за вівцею? Слуг у нього ні, чи що?
Повернувся Шере Алі додому, послав до пастуха слугу.
- Шере Алі просить у тебе вівцю, — сказав слуга. Тільки почув пастух ім'я Шере Алі, відразу дав слузі саму жирну вівцю.
Побачив Шере Алі слугу з вівцею, зітхнув:
- Щоб згоріти моєму будинку, ім'я моє сабоніше мене самого!