Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Козиренко Марія Бюро загублених думок
Козиренко Марія Бюро загублених думок
БЮРО ЗАГУБЛЕНИХ ДУМОК
(думка № 1)
(Усі назви вулиць є реальними).
“Люди не дивляться вгору”, – ця думка раптово прийшла в гості до мого мозку. Мозок мертво в неї вчепився і почав ганяти між звивинами в надії знайти для гості вільне місце і зручно там прилаштувати, щоб згодом заявити про себе, як про автора, що цю думку народив.
Люди не дивляться вгору. На рівні другого поверху над бруківкою висіло чудернацьке електропавутиння, під яким ліниво повзали яскраві нумеровані комахи. Вони вважали себе дуже поважними і незамінними
Люди не дивляться вгору. Два самотні атланти нарешті втомились тримати балкон четвертого поверху будинку № 27 по вулиці Червоного Міліціонера. Рівно о п’ятій ранку атлант Вася й атлант Аркадій разом зі своїм балконом з гуркотом утворили під вікнами будинку величеньку купу сміття. А які були чоловіки…
Люди не дивляться вгору. Рудий кіт Мурзай поважно гуляв по теплому вечірньому даху п’ятиповерхівки. Молода подружня
Люди не дивляться вгору. На стовпі висів оранжевий електрик Амперенко і в глибокій задумі згори дивився на те, як перехожі його не помічають. Щоправда, п’ять хвилин тому по вулиці пройшли мама з донькою. Здається, дівчинка його помітила й навіть посміхнулася. Але тепер єдиною істотою, яка помічала Амперенка, був дятел, що сидів на самому вершечку стовпа, вперто видзьобуючи якихось невидимих комашок. “Гнилий дерев’яний стовп. Давно міняти треба”, – подумав електрик і почав повільно злазити.
Люди не дивляться вгору. Над вулицею Боткіна від даху до даху три роки розхитувався яскравий синій плакат із написом: “Щастя (ціни доступні кожному). тел.279-95-39. Євген”. Ніхто не помічав. Ну, майже ніхто. Бо через три роки плакат все ж зняли, а на його місці повісили новий: “Купимо цуценя шотландської вівчарки (терміново). тел. 93-74-55. Євген і Надія”.
Люди не дивляться вгору. Бог довго спостерігав за світом і знову прийшов до висновку, що люди – найдивніші з його творінь. Вони з дивовижною впертістю хочуть бачити те, на що не дивляться.
Комашка № 26 неквапливо підповзла до зупинки.
Купу “атлантичного”сміття із залишками балкона під вікнами будинку № 27 на вулиці Червоного Міліціонера прибрали, а через тиждень в будинку почали капітальний ремонт.
Кіт Мурзай спіймав трьох горобчиків і з’їв разом з пір’ям та лапками. Подружжя Сірокрильченків полетіло до гніздечка, щоб продовжити свою сімейну ідилію.
Електрик Амперенко ще довго не міг позбутися дивного відчуття, що та дівчинка і той дятел знали щось таке, чого не знав він, але не сказали.
Плакат на вулиці Боткіна знову замінили на новий: “Сенс життя (дешево, з гарантією). тел. 05-56-993. Спитати Дениса”.
Бог, як завжди, залишився при своєму.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)
Схожі твори:
- Козиренко Марія Епістолярна практика ЕПІСТОЛЯРНА ПРАКТИКА (за настроєм Емми Андієвської) …ніколи не писала листів з адресами – це був найвірніший спосіб відправити їх саме тій людині, якій вони призначалися. Писала листи собі. На кожен отриманий лист не барилася писати відповідь і згодом відсилала за тією ж ненаписаною адресою. Листи доходили не завжди, тому іноді...
- В. Голобородько. “З дитинства: Дощ” (“Я вплетений…”). Оригінальність, простота висловлення глибоких почуттів, важливих думок УРОК 68 Тема. В. Голобородько. “З дитинства: Дощ” (“Я вплетений…”). Оригінальність, простота висловлення глибоких почуттів, важливих думок. Мета. Вчити учнів розуміти образний зміст поезії В. Голобородька, її своєрідність; розвивати навички читання, дитячу уяву вільних віршів, їх аналізу; виховувати оптимістичне, життєстверджуюче світобачення, естетичний смак. Обладнання: аудіозапис дощу, збірки А. Малишка і...
- Антонич Богдан-Ігор Васильович З зелених думок одного лиса Я не людина, я рослина, А часом я мале листя, Співало дванадцять дівчаток: ой, стелися, хрещатий барвінку, І сонце в ріці веретеном зеленим крутилось… Написана єдина істина: рости!. Хвала усьому, що росте, Хвала усьому, що існує! Живу, терплю й умру, як всі звірята. Звірята й зорі, люди і рослини –...
- Я нічиїх думок не розділяю – я маю свої “…Ми діємо в силу того, що ми визнаємо корисним. У теперішні часи корисніше всього заперечення – ми заперечуємо”. Учнівський твір По романі І. С. Тургенєва “Батьки й діти”. Чиї ж це слова? Кому вони належать? Хто ця людина, що може так упевнено говорити? Переді мною роман І. С. Тургенєва “Батьки...
- Запах думок (1968) – Роберт ШЕКЛІ 1928-2005 ОБРАЗ МАЙБУТНЬОГО В ЛІТЕРАТУРІ Роберт ШЕКЛІ 1928-2005 Запах думок (1968) Справжні неприємності почались у Ліроя Кліві тоді, коли він гнав свій поштоліт № 243 через незаселене зіркове скупчення Віщуна. А спочатку були лише звичайні клопоти, знайомі кожному міжзоряному поштареві: старезна ракета з чотирма ветхими, майже дірявими баками, ненадійна електроніка, неточні...
- “Дума” – поетичне вираження проблем і думок роману “Герой нашого часу” Історію життя “зайвої людини”, людини здатного на багато чого й не свершили нічого, продовжив великий спадкоємець А. С. Пушкіна – Михайло Юрійович Лермонтов, створивши роман “Герой нашого часу”. Це підсумковий Твір Лермонтова, перший росіянин соціально – филосовский і психологічний роман у прозі. Як і у вірші “Дума”, автор намагається знайти...
- Марія Стюарт – героїня трагедії Ф. Шіллера “Марія Стюарт” Марія Стюарт – героїня трагедії Ф. Шіллера “Марія Стюарт” (1800). Історичний прототип – Марія Стюарт (1542-1587), шотландська королева, що претендувала на англійський престол. Замішана в декількох змовах, вона за наказом королеви Єлизавети I була поміщена у в’язницю, засуджена й страчена. М. С. в трагедії далека від історичного прототипу. Шиллер підкреслював,...
- МАРІЯ ПРИГАРА Марія Аркадіївна Пригара народилася 20 лютого 1908 року в Москві у родині службовця. Згодом батьки переїхали до Криворіжжя, де маленька непосидюча дівчинка насолоджувалась чарами степу, залюбки бігала понад озером до школи, захоплювалась милозвучністю народних пісень, поезією українських дум, які навчив любити батько. Через деякий час сім’я переїхала в Київ, а...
- Райнер Марія Рільке Із “Сонетів До Орфея”. Переклад Миколи Бажана Райнер Марія Рільке Із “Сонетів До Орфея” Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ – ХХ сторіччя (укладач Д. С. Наливайко).- К.: “Навчальна книга”, 2002. Частина перша I Ось дерево звелось. О виростання! О спів Орфея! Співу повен слух. І змовкло все, та плине крізь...
- Під диктовку серця (за романом “Марія”) Улас Самчук – один з найвизначніших письменників сучасності. Його називають українським Гомером XX ст. Усе життя цього маловідомого, але дуже цікавого письменника сповнене пригод та подорожей по Україні, Польщі, Німеччині, Чехословаччині. Багатий життєвий досвід Уласа Самчука знайшов відображення на сторінках прозових творів. Свій прихід у літературу майстер слова пояснював так:...
- Марія У Йосипа, у тесляра, Марія в наймичках росла. Виросла, як квітка. Старий ставився до неї, як до дитини, милувався нею. А вона то вовну пряде, то козу з козенятком пасе, то в гаю, як у раю, гуляк Якось прийшов до них гість із Назарета. Був він у білому хітоні, “мов...
- Характеристика образа Марія Кочубей Матрена Кочубей проходить як би крізь літературну призму – і є перед читачем типовою байронічною героїнею, хоча б і українізованої: свіжої, “як весняний колір”, стрункої, “як тополя” і, звичайно, із грудьми “білої, як піна”. І навпаки, образ скромної, розумного, палкого й наївної М., до кінця першої частини не догадується про...
- Скорочено “Марія Магдалина” Хеббеля Мати йде в церкву помолиться за дочку, який пора заміж. Клара спостерігає за матір’ю у вікно й загадує, хто в неї першим на шляху попадеться. Лиховісні сни зовсім замучили Клару, вона почуває свою провину перед родителями. Першим виявляється гробар, що вилазить із тільки що виритої могили. У цей час до...
- ОРФЕЙ, ЕВРІДІКА, ГЕРМЕС – РАЙНЕР МАРІЯ РІЛЬКЕ Була це душ копальня дивовижна,- У ній, як жили тихих срібних руд, Тяглись вони крізь тьму. Поміж коріння струміла кров, що до людей пливла; Тяжким порфіром в тьмі вона здавалась. Ото й увесь багрянець. Там були Урвисті скелі, і ліси безлюдні, І зведені над пусткою мости, І той сліпий, великий,...
- Міщанська трагедія Хеббеля “Марія Магдалина” Дія п’єси відбувається в невеликому німецькому містечку першої половини минулого століття. У будинку столяра Антона, відомого своїми працьовитістю й ощадливістю, дві жінки, мати й дочка. Вони почали ранок із приміряння й обговорення старого вінчального плаття, а закінчили розмовами про хворобу й готування до смерті. Мати тільки що оправилася після важкої...
- “Марія” У. Самчука – оповідання про примусову колективізацію “Марія” У. Самчука один з ранніх добутків поета. Об’єднанням реальних картин революційних часів з біблійними символами сприяє визначенню ідеї добутку: П. Тичина намагається добути світло вбитої любові, гуманності, співчуття до людських страждань. Як затверджує Р. Мовчан, до розгляду матері в новелі “Мати” Г. Косинки варто підходити подвійно. З одного боку,...
- Скорочено МАРІЯ (Стислий виклад) У Йосипа, у тесляра Чи бондаря того святого, Марія в наймичках росла. Рідня була. Отож небога Уже чимала піднялась, Росла собі та виростала І на порі Марія стала… Росла дівчина красивою, наче квітка рожева, тихою, милою, скромною була. Вона й худобу випаса, і в хаті прибирає, і з...
- Твір за романом Уласа Самчука “Марія” Ім’я Уласа Самчука повернулося до українців через роки забуття. Роман “Марія” – своєрідна сторінка художнього відтворення історії рідного народу, його самобутності. Любов до землі – споконвічна українська традиція, бо земля саме для слов’янина є і годувальницею, і мірилом людської значущості, і виміром добробуту, і навіть моральності. Письменник підкреслює, що руйнування...
- Тема колективізації та голодомору у романі-хроніці “Марія” Роман “Марія” – перший в українській літературі твір про голодомор і насильницьку колективізацію – закінчується страшно і трагічно. Старий, знесилений голодом Корній жорстоко розправляється з сином-запроданцем і йде у невідомість, щоб померти. Дочка і онука гинуть із голоду, а самотня Марія, простившись із Гнатом, перебуває в агонії перед смертю, страшною...
- “Порівняння творів Тараса Шевченка “Катерина” і “Марія” В цілому у творчості Тараса Григоровича Шевченка дуже велика увага була приділена проблемам життя жінок. Як відомо, з проблемами життя жінок український письменник був знайомий не з чуток – в дуже ранньому віці Тарас позбувся матері, а мачуха, яка прийшла на її місце, ставилася до нього недостатньо добре і навіть...