В. Голобородько. “З дитинства: Дощ” (“Я вплетений…”). Оригінальність, простота висловлення глибоких почуттів, важливих думок

УРОК 68

Тема. В. Голобородько. “З дитинства: Дощ” (“Я вплетений…”). Оригінальність, простота висловлення глибоких почуттів, важливих думок.

Мета. Вчити учнів розуміти образний зміст поезії В. Голобородька, її своєрідність; розвивати навички читання, дитячу уяву вільних віршів, їх аналізу; виховувати оптимістичне, життєстверджуюче світобачення, естетичний смак.

Обладнання: аудіозапис дощу, збірки А. Малишка і В. Голобородька, плакат (казковий опис дощу).

Хід уроку

I. Організаційний момент.

Звучить аудіозапис дощу.

II.

Мотивація навчальної діяльності.

Зачитування вірша про дощ В. Голобородька “З дитинства: Замовляння дощику”, А. Малишка “Дощ”.

Дощ

Дощик, дощик голубий,

Колосків не оббий

Зливами-переливами,

Хмарами огневими,

Птицями-зірницями –

В небі блискавицями!

Ти спадай на межу,

Я тобі таке скажу:

Понад ріки та ліси

Хмари-вдари понеси,

Крапельками рясними

Над ланами вівсяними,

Цебром, цебром, це брицею

Над нашою пшеницею,

Лийся тихо в далині

На гречки та ячмені,

На гречки та ячмені, – Буде весело мені!

З дитинства: Замовляння дощику

Дощику,

дощику,

Я тобі вудлище бамбукове подарую,

Щоб ти ловив рибу, а луску розкидав по городі,

Я тобі вишень нарву повну миску,

Щоб ти їв, а кісточками стукав у вікно,

Я тобі зубки витешу на нові граблі,

Щоб ти ходив розчісувати волосся в траві, –

Тільки не йди на тій стежці, де я йду –

Татові їсти у поле несу.

Дощ… Крапля за краплею зникає у полив’яних озерцях калюж. По-різному сприймає його людина. Як срібні нитки вологи, як радість і сум, як відчуття оновлення або безнадії.

– А як сприймаєте дощ ви, що відчуваєте?

– Яке враження виникло у вас під впливом прослуханого? (Усне малювання дощу).

– Чи сподобались вам щойно прочитані вірші? Чим вони різняться? Охарактеризуйте форми написання. Що їх єднає?

– Чому В. Голобородько назвав свій твір “З дитинства: Замовляння дощику”.

Справді, тільки у дитинстві все переповнене світлом, радістю, навіть бешкетними вигуками. Мимохідь кинуте кимось слово, добре або глумливе, випадкова ласка або зовсім маленька образа, різне польове квіття, перший несміливий сніжок чи дощик голубий. Все має здатність оживати. Можливо, у літах дитинства закодовано щось необхідне для душі, що потім упродовж усього життя позначається на “дорослих” вчинках. Яке це щастя вміти замовляти дощик, багато пообіцявши йому, або застерігати, щоб лився тихо, а не “зливами-переливами”, не кидав блискавиць. Мабуть, доросла людина не буде настільки щасливою, спостерігаючи, як падає дощик…

Тож будьте життєрадісними, спостережливими, фантазуйте, мрійте разом з автором.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Виразне читання вчителем поезії.

2. Повторне читання (мовчки) вірша учням.

3. Спостереження над текстом і художніми засобами.

– Поезія “З дитинства: дощ (“Я вплетений весь до нитки”) датована 1963 роком, тобто написана 18-літнім автором. Проте він уже справжній майстер слова, який має свій особливий стиль письма.

Перша строфа – розлога картина дощу.

Якими художніми засобами і прийомами послуговується автор, щоб створити таку дивовижну картину? (Перші дві строфи утворюють розгорнуту метафору. Її можна пояснити так: хмара заплітає навколишній простір волоссям дощу. Цікаве розгортання образу: одна ланка поєднується з іншою й утворює ланцюг. Цей прийом властивий українським казкам, проте в народних текстах ланцюгом розгортається не образ, а дія…)

Складання “ланцюга” – розлогої картини дощу (у зошитах).

Метафоричний ланцюг

Я вплетений весь до нитки

Вплетена дорога

Вплетена хата моя

Вплетені прямокутники дерев

Вплетена річка

Вплетене стадо корів небо

Вплетене і плете

(У середині метафори містяться виписані мікрометафори)

Прийом повторювання слів або речень. Його використовують казкарі. Повтори: “вплетений”, “зелене волосся дощу”

Записування образних слів (у зошити).

– “хата, як птах”.

– Яке слово “недомовлене” у рядку “Вплетена хата моя, що на горб, як птах”? (Всілася, вгніздилася).

– “річка невеличка, як стрічка”

– “прямокутники дерев”

– Чому автор вживає слово “прямокутники”, змальовуючи образ дерев? (Прямовисний дощ, мабуть, робить силуети дерев прямокутними).

– незвичний епітет: “у зелене волосся дощу”

– Чому волосся дощу “зелене”? (Напевне, літо буяє зеленню)

– постійний епітет: “річка невеличка”

– незвичний епітет: “корів рудобоких”

Друга строфа – нагадує загадку. (Побудована на недомовленні, образ розвивається за методом дедукції – від узагальнення до конкретики).

“Домалюйте” Картинку:

– Хто напасеться –

– хто набігається –

– хто нахитається –

– хто насидиться на горбі –

– хто належиться –

– хто прийде додому –

Порівняння: “у хату, яка наповнена теплом, як гніздо”.

– Про які почуття ліричного героя можна говорити, читаючи цей рядок? (Любов до батьків, хати, краю).

Образ хати. Він окреслюється на початку вірша й увиразнюється наприкінці. Батьківська хата схожа на птаха, який сидить на гнізді. А птах на гнізді – символ родинного затишку, добробуту, любові.

Додаткове завдання. У В. Голобородька хата – птах, хата – гніздо. Напишіть, що нас гріє в рідній хаті.

Наприклад:

Спогади дитинства

Відчуття, що ти завитий у кокон

Захищеність, затишок

Любов родини

Ти відчуваєш, що не самотній

Ти ніби маленький

IV. Закріплення вивченого.

Творча робота “Малюнок – Метафора”.

Учитель зачитує казковий опис, учні, слухаючи його, коментують і намагаються продовжити метафоричний опис.

Дощ іде! Іде дощ. Власними довгими мокрими ногами. Іде повагом, залишаючи за собою мокрі сліди і вологий озоновий дух, холодний, пронизливий, запаморочливий. Ніяк не можна розгледіти його обличчя, мокрі потьоки постійно змивають його риси. Дощ має довгі, неприродно рівні ноги, без ступнів, бо вони першими виливаються.

Від помахів його рукавів під спину заповзають дрижаки, а дощ наростає над тобою. Ти відчуваєш себе мурашкою. Дощ іде і щось бурмотить собі під ніс, іноді досить спокійно, навіть мрійливо, іноді невдоволено…

– Діти, зазирніть у думки дощу, намалюйте їх словесно, продовживши казковий опис. Поєднайте із образом творів, які прозвучали на уроці.

V. Підсумок уроку.

Світлий, доброзичливий, радісний настрій віршів повертає нас у дитинство. Щоб ще раз насолодитися його миттєвостями. Уміння передати прекрасне читачеві – ось таємниця мистецького таланту В. Голобородька. Ви самі на сьогоднішньому уроці переживали радість від вдало дібраного образу, цікавого речення. Двері у поетичний світ відкриває вам Василь Голобородько. Читайте… Творіть!

Домашнє завдання.

Принести матеріал та ілюстрації про лелек та записати й удосконалити продовження метафоричного опису.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


В. Голобородько. “З дитинства: Дощ” (“Я вплетений…”). Оригінальність, простота висловлення глибоких почуттів, важливих думок

Categories: Конспекти уроків

Links