Короткий виклад змісту п’єси “Диявол і Господь Бог”

Дія відбувається в розкиданою селянською війною Німеччини XVI в. Однак Історія для автора – усього лише тло, герої, що обрядилися в стародавні костюми, мислять цілком сучасно, намагаючись відповісти на споконвічні питання: що є Добро й Зло, у чому складається воля людської особистості

Гец – розпусник, богохульник, полководець-бандит, незаконнонароджений, разом із братом, лицарем Конрадом бореться проти архієпископа. Але коштує архієпископові пообіцяти Гецу віддати йому володіння брата, якщо той перейде на його сторону, як Гец віддає

Конрада, убиває його під час бою й разом з людьми архієпископа осаджує заколотне місто Вормс.

У місті голод, народ озлоблений, священики зачинилися в храмі. По вулицях розгублено бродить єдиний священик Генріх. Він завжди утішав бідняків, тому його не торкнули. Але зараз його угоди уповати на Добродії й любити ближнього не знаходять відгуку в городян. Їм набагато зрозуміліше слова їхнього проводиря, булочника Насті, що призиває боротися до останнього

У надії знайти хліб голодна біднота громить замок єпископа й убиває його власника. Але єпископ сказав правду: комори замка порожні. Виходить, погроми будуть тривати

й наступними жертвами стануть священики. Умираючи, єпископ вручає Генріхові ключ від підземного ходу в місто. Генріх виявляється перед вибором: “Бідняки вб’ють священиків – або Гец уб’є бідняків. Двісті священиків або двадцять тисяч чоловік”. Віддавши ключ Гецу, Генріх зрадить городян і врятує слуг Господніх. Чиї життя важливіше? У розпачі Генріх іде в табір Геца.

Генріха приводять до Гецу; священика здається, що перед ним сам диявол, і він відмовляється віддати ключ. Але Гец упевнений, що “піп зрадить”, він почуває в ньому родинну душу. Як і Гец, Генріх – незаконнонароджений; він намагається постійно творити Добро, він повний любові до людей, але результат і в нього, і в кровожерливого Геца один: зло й несправедливість

До Гецу приходить банкір і просить його не руйнувати місто; замість він пропонує Гецу величезний викуп. Гец відмовляється: він хоче захопити місто “заради Зла”, тому що все Добро вже зроблене Господом

У табір приходить Насті. Він просить Геца стати на чолі заколотних селян, але й це речення Гец зустрічає відмовою. Йому нецікаво боротися з аристократами: “Бог – єдиний гідний супротивник”.

“Я творю Зло заради Зла, – гордовито заявляє Гец, – все-таки інші творять Зло зі сластолюбства або користі”. Але це не має ніякого значення, заперечує йому Генріх, адже це “Бог побажав, щоб Добро стало неможливим на землі”, а стало бути, ніде немає ні Добра, ні справедливості. “Земля смердить до самих Зірок!”

“Виходить, всі люди творять Зло?” – запитує Гец. Всі, відповідає йому Генріх. Що ж, тоді він, Гец, буде творити Добро. Гец містить із Генріхом парі строком на рік і один день: протягом цього строку він зобов’язується робити винятково Добро… І щоб напоследок “пригорнути Бога до стінки”, Гец пропонує зіграти в кості на місто. Якщо він виграє, то спалить місто, і Бог буде за це у відповіді, а якщо програє, то пощадить місто. Катерина, коханка Геца, що він ніколи згвалтував, грає й виграє. Гец іде творити Добро, Генріх іде за ним – щоб самому судити справи Геца.

Заступивши у володіння землями брата, Гец роздає їхнім селянам. Але селяни бояться брати панські землі: вони не вірять у щирість намірів Геца. Барони – сусіди Геца б’ють його: адже їхні селяни можуть зажадати, щоб вони теж віддали свої володіння. Гец ухиляється від ударів, але не пручається

До Гецу приходить Насті. Він теж просить його залишити собі землі: “Якщо ти нам бажаєш добра, сиди спокійно й не затівай змін”. Спаленілий у невідповідну хвилину заколот заздалегідь приречений на поразку, Насті ж хоче перемогти, а для цього потрібно як варто підготуватися. Але Гец не внемлет йому: він возлюбил всіх людей, і тому він роздасть свої землі й побудує на них Місто Сонця

Селяни збираються біля церкви. З’являється Гец. Він запитує селян, чому вони як і раніше несуть йому в комору оброк, коли він ясно всім сказав, що більше не буде ні оброку, ні повинностей. “Поки залишимо всі як є”, – відповідають йому селяни, адже “у кожного своє місце”. Отут з’являються ченці й, немов ярмаркові зазивали, з жартами й примовками продають індульгенції. Гец намагається зупинити їх, але його ніхто не слухає: товар іде нарозхват.

За індульгенцією приходить прокажений. Щоб довести свою безмежну любов до людей, Гец цілує його, але його поцілунок викликає лише відраза – як у прокаженого, так і в столпившихся навколо селян. Зате, коли чернець дарує прокаженому відпущення. усі приходять у захват. “Господи, укажи мені шлях до їхніх сердець!” – у розпачі викликує Гец.

З’являється Генріх. Він більше не священик – він оббрехав себе, і його позбавили права робити обряди. Тепер він, немов тінь, треба за Гецем. Генріх повідомляє Гецу, що Катерина смертельно хвора. Вона любить Геца, але його торкнулася благодать, і він “дав Катерине гаманець і прогнав її. От від чого вона вмирає”. Намагаючись полегшити страждання Катерини, Гец заявляє, що бере всі її гріхи на себе. Кидаючись до розп’яття, він молить Христа дозволити йому носити стигмати й, не дочекавшись відповіді, сам наносить собі рани. Побачивши кров, що струменіє по його руках, селяни падають на коліна. Вони нарешті повірили Гецу. “Сьогодні для всіх починається царство божие. Ми побудуємо Місто Сонця”, – говорить їм Гец. Катерина вмирає

У селі Геца панує загальна любов, “ніхто не п’є, ніхто не краде”, чоловіки не б’ють дружин, батьки – дітей. Селяни тут щасливі “не тільки заради себе, але й заради всіх”, вони всіх жалують, не хочуть битися навіть за власне щастя й готові вмерти в молитвах за ті, хто стане їх убиватися

З’являється Гец, потім Насті. Спалахнув заколот, і в ньому винний Гец; він довів селянам, що вони “можуть обійтися без попів, і тепер усюди з’явилися проповідники люті, вони призивають до помсти”. У заколотників немає ні зброї, ні грошей, ні воєначальників. Насті пропонує Гецу очолити селянське військо – він же “кращий полководець Німеччини”. Адже Війна однаково знайде його. Гец коливається. Погодитися – значить знову “вішати кого потрапило для острашки – прав і винуватого”, платити за перемогу тисячами життів

И витті ж Гец іде до людей, “щоб урятувати мир”, перед відходом наказуючи своїм селянам не вплутуватися ні в які бійки:

“Якщо вам стануть загрожувати, відповідайте на погрози любов’ю. Помнете, брати мої, помнете: любов змусить відступити війну”. Упевнений, що це Бог направляє його кроки, він іде боротися в ім’я любові

Входить Генріх із квітами на капелюсі. Він повідомляє Гецу, що селяни шукають його, щоб убити. На питання, звідки він це знає, Генріх указує на диявола, що безмовно коштує в нього за плечима. З деяких пор ця парочка нерозлучна. Генріх доводить Гецу, що все добро, що він зробив, на ділі обернулося злом ще більшим, ніж коли він просто затворів зло. Тому що Богу плювати на нього. “Людина – ніщо”. У відповідь Гец повідомляє йому своє відкриття, або, по його визначенню, “найбільше шахрайство” – Бога немає. І тому він починає своє життя спочатку. Вражений Генріх, почуваючи його правоту, умирає. “Комедія добра закінчилася вбивством”, – констатує Гец.

Гец бере на себе командування військом: заколює що отказались підкоритися йому начальника, наказує вішати дезертирів. “От і почалося царство людини на землі”, – говорить він переляканому Насті. Гец не має наміру відступати: він змусить людей тріпотіти перед ним, раз немає іншого способу любити їх, він буде самотній, раз немає іншого способу бути разом з усіма. “Іде війна – я буду воювати”, – містить він

Е. В. Морозова


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Короткий виклад змісту п’єси “Диявол і Господь Бог”

Categories: Скорочені твори

Links