Короткий виклад комедії Афра “Формион”
Дія розвивається в Афінах. Усе починається монологом раба Лава; хазяїн його друга Гети, молодий Антифон жениться по любові й при зовсім звичайних обставинах. Давши йде повернути Гете должок: тому знадобилися гроші на подарунок молодим. Як бачимо, традиція подібних дарунків існувала здавна: збирали “подарункові внески” не тільки з рідні й друзів, але навіть із рабів…
Гета повідомляє Даву, що в місто вертаються Демифон і Хремет, старі-брати. Один – з Киликии, іншої – з Лемноса. Обоє вони, їдучи, доручили Гете доглядати за їхніми
Федрия (син Демифона) закохався в арфістку Памфілові. Молодий хазяїн і слуга щодня проводжали її в школу й назад. Бував з ними й Антифон
Один раз, чекаючи арфістку в цирюльне, вони раптово довідалися: неподалік трапилося нещастя. У бідної дівчини Фании померла мати, і комусь її навіть поховати як треба.
Молоді люди відправляються в цей будинок. І Антифон, допомагаючи сумної Фании, по вуха в неї закохується. Почуття виявляється
Рятуйте! розумний і всезнаючий парасит (по-древнегречески “параситос” – “нахлібник”) Формион. Дівчина залишилася сиротою. А за законом найближчий родич повинен подбати про її заміжжя. І от на терміново скликаному судовому засіданні оголошується, що Фания складається в спорідненні з Антифоном. І юнак негайно жениться на ній, виконуючи “родинний борг” із цілком природним ентузіазмом. Однак радість затьмарена думкою про швидке повернення батька й дядька, які навряд чи схвалять його вибір. Та й Федрия розуміє, що його любов до рабині-арфістки теж не викличе захвату батьків…
Тим часом літні брати – уже в гавані міста. Гета й Федрия вмовляють Антифону триматися непохитно й пояснити батькам: женитися його змусило правосуддя. Ну й почуття теж. “За законом, по суду, мол”, – підказує йому Федрия. Але легкодухий Антифон боягузливо залишає сцену, кинувши обом на прощання: “Все життя мою й Фанию довіряю вам!”
З’являється Демифон. Він у гніві. Так, нехай закон. Але – знехтувати батьківську згоду й благословення?!
На вітання Федрии й питання, чи всі добре й чи здорове він, Демифон відповідає: “Питання! Прекрасну отут без мене влаштували ви свадебку!”
Гета й Федрия всіма можливими доводами захищають Антифону, що втік. Але Демифон упорствует. Так, нехай за законом. Але той же закон надає право постачити бідну родичку приданим і видати її на сторону. А так – “Який же був зміст уводити в будинок жебрачку?!”. І Демифон вимагає звести його з параситом Формионом – захисником обох жінок і непрямим винуватцем цих неприємних для старих братів подій
Але Формион спокійний і впевнений, що йому все вдасться зробити законно й благополучно: “…Фания залишиться / З Антифоном. Всю провину я зніму й на себе / Зверну всі раздраженье це старече”.
Як бачимо, Формион не тільки розумний, самовпевнений, але й шляхетний (хоча, бути може, не завжди безкорисливо).
И Формион переходить у настання. Він обвинувачує Демифона в тім, що він кинув у горі бідну родичку, так ще й сироту. Так, її батько, мов, був небагатий і скромний надміру, тому після його смерті ніхто й не згадав про сиротке, усе від її відвернулися. У тому числі й заможний Демифон…
Але Демифон спокійний. Він упевнений, що подібних родичів у нього немає: це вигадки Формиона. Однак, бажаючи уникнути судового позову, пропонує: “Бери п’ять хв і веди неї із собою!”
Однак Формион і не думає здавати позицій. Фания замужем за сином Демифона за законом. І вона ще стане втіхою в старості обом братам
Три суддівських радники, досить безглузді, нерішуче дають Демифону гранично суперечливі ради: від них користі немає.
Але кепські справи у Федрии. Звідник Дорион, не дочекавшись обіцяної плати за Памфілові (ця арфистка-певичка – його рабиня), пообіцяв віддати її якомусь воїнові, якщо Федрия не принесе гроші. Але де ж їх взяти?!
И хоча Антифон поки й сам перебуває в досить критичній ситуації, він благає Гету допомогти двоюрідному братові, знайти вихід (тобто гроші!). Тому що закоханий Федрия готовий випливати за певичкой хоч на край світла
Брати, ЩоПовернулися, зустрічаються. Хремет удрученно зізнається Демифону, що він стривожений і засмучений. Виявляється, на Лемносе, куди він частенько навідувався під прийменником торговельних справ, у нього була друга дружина. І дочка, небагато моложе Федрии й, отже, – його зведена сестра
Лемносская дружина приїхала на розшуки чоловіка в Афіни й отут, не знайшовши його, у горі померла. Десь тут залишилася сиротою і його дочка…
Тим часом невгамовний Формион по угоді з Гетой робить вигляд, що, якщо вже нічого не вийде в Антифону, він сам, так і бути, готовий женитися на Фании. Але, звичайно, одержавши від старих відступне у вигляді пристойного приданого. Гроші ці він відразу передає звідникові для викупу з рабства коханої Федрии.
Формион, виявляється, знає про лемносской життя Хремета й тому грає напевно. А ще що не підозрює про цьому Хремет готовий допомогти Демифону грішми – тільки б Антифон женився так, як того хочеться батькам. Взаєморозуміння братів воістину зворушливо.
Антифон, звичайно, у розпачі. Але вірний раб Гета його заспокоює: усе влагодиться, усе завершиться до загального задоволення
На сцені з’являється Сопрона – стара годувальниця Фании. Вона відразу довідається Хремета (правда, на Лемносе він мав ім’я Стильпона) і загрожує викриттям. Хремет благає її поки не робити цього. Але його, природно, цікавить доля нещасної дочки
Сопрона розповідає, як після смерті господарки вона прибудувала Фанию – видала заміж за чималого юнака. Молоді живуть саме в тім будинку, біля якого вони зараз коштують
И виявляється, що щасливий чоловік Антифон – рідний племінник Хремета!
Хремет доручив переговори з Фанией своїй дружині Навсистрате. І дівчина довелася тієї по душі. Довідавшись же про колишню зраду чоловіка, Навсистрата, звичайно, дала волю почуттям, але незабаром перемінила гнів на милість: суперниця вже вмерла, життя ж іде своєю чергою…
Хремет щасливий безмежно: добра доля сама все влаштувала щонайкраще. Антифон і Фания, природно, теж щасливі. І Демифон згодний женити сина на новоявленій племінниці (так вони, властиво, уже одружені).
Відразу й вірний раб, що всюди поспіває, Гета: адже в чималому ступені завдяки і його зусиллям всі так добре завершилося
А Формион, виявляється, не тільки розумний і всеведущ, але й добра, чимала людина: адже на отримані від старих гроші він викупив для Федрии з рабства його арфістку
Завершується комедія тим, що Формион одержує запрошення на святковий обід у будинок Хремета й Навсистрати.
Ю. В. Шанин
(1 votes, average: 5.00 out of 5)