Народився в Марбахе (одному з герцогств роздробленої Німеччини) у сім’ї армійця, що відрізнявся крутою вдачею й звертався із сином по-солдатски. У тринадцять років за наказом герцога хлопчика забрали в батьків і відправили в “військовий розплідник”, де його очікувала сувора дисципліна й безперервна муштра. Однак і в школі-казармі юний талант знаходив час для вивчення літератури. Захоплювався Шиллер юриспруденцією, філософією, літературою, пізніше – медициною й природничими науками. Свій шлях у літературу він почав з ліричних віршів.
Його
перша п’єса “Розбійники” (про шляхетних захисників бідного люду) була поставлена на сцені Мангеймского театру в 1782 році. Вона була пронизана духом вільнолюбства Однак Шиллер в очах всесильного герцога зовсім не талановитий драматург, а всього лише полковий лікар. Гнів володаря обрушується на письменника – і тому доводиться бігти в глухомань, щоб зайнятися Літературною роботою.
Крім п’єс (“Підступництво й любов”, “Дон Карлос”, “Вільгельм Телль”, “Орлеанская діва”, “Марія Стюарт”), Шиллер створює естетические трактати. У перекладах В. А. Жуковського
відомі нам балади Шиллера – “Рукавичка”, “Кубок”, “Поликратов перстень” і багато хто інші. Дружба Шиллера з великим німецьким письменником і мислителем – Гете – стала величезним надихаючим фактором у його житті. Письменник не відрізнявся міцним здоров’ям, його підкосив тяжку недугу – туберкульоз. Перед смертю йому було подароване дворянство, але теперішня нагорода – шанування нащадків П’єси Шиллера дотепер ставляться в багатьох театрах миру