Одного разу у очеретах лиса натрапила на голодного тигра. Тигр заричав - лиса обмерла зі страху. Подумала: Прийшла моя остання година, якщо не обдурю смугастого. Але що робити? Тигр ось-ось стрибне! Тоді лисиця зробила вигляд, що трясеться не від страху, а від сміху:
Га-ха-Га! Здивований тигр сіл, нічого не розуміючи, і запитав:
- Ти над чим смієшся?
- Над тобою, нещасний! - відповіла лисиця, заливаючись удаваним сміхом.
- Що? Треба мною? - заричав тигр.
- Звичайно! - сказала лисиця.- Ти, бідний, думаєш, що зараз з'їж мене,
А я не можу стриматися від сміху. Га-ха-Га!.. Адже тебе вже ніхто не боїться! Зате мене боятсявсе, навіть людей!
Тигр задумався: А раптом правда? Тоді лисові торкати небезпечно! Але усе ще сумнівався...
- Я бачу, ти не віриш, - сказала лисиця. - Іди за мною. Якщо люди мене не злякаються, тоді можеш з'їсти мене разом із хвостом.
Тигр погодився, і вони відправилися. Стали підходити уводити, увести до ладу дорозі, по якій верталися з міста селяни.
- Не відставай! - крикнула лиса й побігла вперед. Тигр величезними стрибками - за нею. Люди побачили - страшний тигр несеться до дороги! Закричали, покидали всі й пустилися бігти.
Тоді лисиця висунулася з високої трави, де її зовсім не було видне, і закричала тигрові:
- Ну що, бачив? Один кінчик мого хвоста звернув їх у втечу! А на тебе ніхто й не подивився!
Дурний тигр вилучив від сорому морду й сумовито поплівся назад у свої очерети.
Тепер уже лисиця сміялася по-справжньому!