Героїня комедії А. Н. Островського “Остання жертва”

Схожі твори:

1. Героїня “весняної казки” А. Н. Островського “Снігурка” Дія п’єси відбувається в “країні берендеїв у доісторичний час”. Мифопоэтический образ Берендеева царства навіяний усною народною творчістю. Це – ідилічне царство миру й згоди. Любов – серцевина життя берендеїв, форма їхнього служіння могутньому язичеському богу Сонця – Яриле. Поява серед людей “холодної” С. вносить у їхнє життя “ревнощі, лайка, усобицу”....
2. Героїня комедії А. П. Чехова “Вишневий сад” Образ Раневской невловимий у своїй принадності, увібрав у себе родові риси російської дворянської культури, що знайшли своє літературне вираження в Ларіних і Ростових, Кірсанових і Лаврецких, Обломових і Левиних. Поезія образа Раневской – у її нерозривному зв’язку з 337 садибою, стародавнім будинком, вишневим садом. Р. не представляє свого життя без...
3. Героїня романтичної комедії Шекспіра “Сон у літню ніч” Ім’я Титания драматург запозичив у свого улюбленого поета Овідія. У чарівному лісі, населеному парфумами, киплять такі ж страсті, як і у світі людей. Т. дорікає чоловіка, Оберона, за любов до Іполитові. При цьому вона не бажає розставатися із чарівним мальчиком-пажом, хоча прекрасно знає ревниву натуру чоловіка. У свою чергу Оберон...
4. Центральний персонаж комедії А. Н. Островського “Ліс” Провінційний актор, комік Щасливців “парний” персонаж до трагіка Несчастливцеву, як Санчо Панса – до Дон Кихоту. Життєвий практицизм, здоровий глузд, тверезе-іронічне й проникливе сприйняття дійсності роблять його “земним” персонажем, контрастним стосовно “піднесеного” Несчастливцеву. Природжений актор, Щасливців упевнено й артистично театралізує своє життєве поводження в рамках свого комічного амплуа. Майстер фарсових...
5. Героїня комедії Чехова “Чайку” Аркадина “Чарівна пошлячка”, “чарівна каботинка”, “самовдоволена й самовпевнена провінційна знаменитість” – така А. в оцінці театральної критики. Основа характеру А. – “воля до самоствердження й слави” (слова Н. Е. Эфроса про Л. Б. Яворской, у якій сучасники бачили життєвий прототип А.). Син А. Треплев з тугою й ревнощами говорить про...
6. Глумов – герой комедії А. Н. Островського “На всякого мудреця досить простоти” Глумов – єдиний персонаж у драматургії Островського, свідомо обрав своїм життєвим кредо філософію цинізму. Г. – значуща прізвище, в якій укладені зерно образу і його характеристика. Глумитися – означає скоморошничати, знущатися, “глум творити”. “Матінка, я розумний, злий і заздрісний”, – каже Г., приступаючи до здійснення своїх планів. Ці “вихідні” людські...
7. Жадов – герой комедії А. Н. Островського “Прибуткове місце” Молода людина, недавній випускник університету, Ж. є до дядечка, високопоставленому чиновникові, палким докоряти чиновницьких моралі. Нетерпимість Ж., його різкість і іепочтітель-ність обурюють дядечка, тому він відмовляє Ж. у “ваканціі” і в спорідненої підтримки. Ж. палко закоханий у недалеку, але чисту серцем Поліньку. Без засобів, без стану, з одними надіями на...
8. Аркадіна – героїня комедії А. П. Чехова “Чайка” “Чарівна пошлячка”, “чарівна каботінка”, “самовдоволена і самовпевнена провінційна знаменитість” – така А. в оцінці театральної критики. Основа характеру А. – “воля до самоствердження і слави” (слова Н. Є. Ефроса про Л. Б. Яворської, в якій сучасники бачили життєвий прототип А.). Син А. Треплєв з тугою і ревнощами говорить про те,...
9. Героїня комедії Фонвізіна “Недоук” Сюжет п’єси Фонвізіна будується навколо подій, що відбуваються в селі, де живе все сімейство Простакових-Скотининих чекаючи весільної змови Тараса Скотинина з далекою родичкою Простакових – Софією. Історія, знайома сучасникам Фонвізіна по “середньому”, “міщанському” жанрі літератури, що наближала своїх персонажів до реального життя російських заможних дворян і міщан Пані Простакова живе...
10. Мелузов – герой комедії О. М. Островського “Таланти і шанувальники” Мелузов – тип молодого різночинця, недавнього випускника університету, твердо вірить в те, що “жорстокі звичаї” пом’якшуються “освітою”, а поліпшення людини відбувається внаслідок засвоєння їм “правильних понять” про життя. Ідейно та соціально споріднені М.: Жадов і Микін (“Прибуткове місце”), погуляти (“Безодня”), Грунцов (“Трудовий хліб”), Платон Зиб-кін (“Правда – добре, а щастя...
11. Способи відбиття авторського погляду на мир у комедії Островського Ремарка від французького слова remarque означає зауваження, пояснення. Це вказівка автора на вчинки, жести, інтонації героїв, на особливості їхнього мовлення й багато чого іншого. У часи Островського, у другій половині XIX століття, роль ремарок зросла, тому що підсилився інтерес до психології персонажів. Островський, як і багато інших росіян драматурги, приділяв...
12. Любим Торцов герой комедії А. Н. Островського “Бідність не порок” Духовний вигляд Л. Т. став центром критико-публіцистичної полеміки навколо п’єси. Слов’янофіли розцінили його поява як “нове слово” в мистецтві, пов’язане з розкриттям національного ідеалу. Вигук героя “Ширше дорогу – Любимо Торців йде!” стало для них символом перемоги національних почав у мистецтві. “Демократична” критика поставилася скептично і до надмірної захопленості слов’янофілів,...
13. Коли перегорнена остання сторінка поеми Тараса Шевченка “Наймичка” Ось і перегорнена остання сторінка поеми Т. Г. Шевченка “Наймичка”. Чому ж тоді звучать і звучать в серці слова: Прости мене, мій синочку, Нехрещений сину. Не я тебе хреститиму, На лиху годину Чужі люди хреститимуть… На мою думку, ця поема з усіх, присвячених трагічній долі української жінки, найпрекрасніша і найсвітліша....
14. Остання зустріч Свидригайлова й Дуни Аналіз епізоду з роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”, ч. 6, гл. V. І сьогодні, читаючи Достоєвського, ми продовжуємо дивуватися силі його художнього прозріння. У чому ж така незвичайна привабливість Творчості цього автора? Кожний рядок його книг присвячений людині. У центрі творчості письменника коштує людина й вічні питання людського...
15. ♦ПРО ТИ, ОСТАННЯ ЛЮБОВ!..”(Любовна лірика) Чому молилася ти з любов’ю, Що як святиню берегла, – Доля людському суесловью На поруганье зрадила. Ф. И. Тютчев Федір Іванович Тютчев багато в чому ліричний поет. Крім опису великолепнейших картин природи, його перу належить чимало віршів, присвячених любові до жінки, цьому прекрасному й піднесеному почуттю. Протягом усього творчості поет...
16. “Мої враження від твору “Остання надія” Євгена Гуцала Для кожної людини, особливо для матері, немає нічого страшнішого, ніж втратити свою рідну дитину. На жаль, таке іноді трапляється, про один з таких випадків розповів усім читачам у своєму оповіданні Євген Гуцало. Це невелике оповідання навряд чи може викликати щось, крім суму, печалі і болю. У відповідності до змісту оповідання,...
17. Роксолана – моя улюблена героїня В українській літературі є ціла низка жіночих образів, які уособлюють вірність, красу, мужність, любов до рідного краю. Серед жіночих образів нелегкої долі, але відданих Україні, є образ Роксолани. Уперше з образом Роксолани я познайомилась, коли дивилася з сім’єю фільм “Роксолана”. У фільмі цей образ створила на екрані Ольга Сумська. І...
18. Остання зустріч Раскольникова з Порфирієм Петровичем. (“Злочин і покарання”, ч. VI, гл. II.) Роман Федора Михайловича Достоєвського “Злочин і покарання” – “один із самих складних добутків російської літератури, у якому автор розповів про історію загибелі душі головного героя після здійснення їм злочину, про відчуження Родіона Раскольникова від усього миру, від найближчих йому людей – матері, сестри, друга… Після сцени вбивства практично відразу починається...
19. Моральні проблеми в п’єсах А. Н. Островського В основі драми “Гроза” – зображення почуття, що прокидається, особистості й нового відношення до миру. Островський показав, що й в окостенілому мирке Калинова може виникнути характер разючої краси й сили. Дуже важливо, що Катерина народилася й сформувалася в тих же калиновских умовах. В експозиції п’єси Катерина розповідає Варварі про своє...
20. Фредерік Стендаль. Жульєн Сорель – жертва власного честолюбства Анрі Марі Бейль, більш відомий як Фредерік Стендаль, написав повчальний, дивовижний за змістом та обсягом думки роман “Червоне і Чорне”, датований 1830 р. Повернувшись у Париж 1821 року, Фредерік Стендаль став свідком кримінальної справи Антуана Берте, якого 1827 року було засуджено на смерть. Його історію автор взяв за основу сюжету...