Аркадіна – героїня комедії А. П. Чехова “Чайка”

“Чарівна пошлячка”, “чарівна каботінка”, “самовдоволена і самовпевнена провінційна знаменитість” – така А. в оцінці театральної критики. Основа характеру А. – “воля до самоствердження і слави” (слова Н. Є. Ефроса про Л. Б. Яворської, в якій сучасники бачили життєвий прототип А.).

Син А. Треплєв з тугою і ревнощами говорить про те, що вона “скупа”; не любить сина, присутність якого нагадує їй, що вона вже “немолода”; веде “безглузду життя”, ревнива до чужої слави: “Спробуйте при ній похвалити Дузе”

І хоча вона “безперечно талановита, розумна, здатна ридати над книжкою “, на думку сина, вона” психологічний курйоз “.

Однак за цим упереджено відтвореним виглядом А. ховається цільна натура жінки-актриси. Своє життя вона поставила на службу професії. Акторство пронизує серцевину її особистості і багато, якщо не всі, визначає в її характері. Судячи з репертуару, А. – актриса “з шиком на великосвітські ролі” (пор.: Смельская в “Талантах і шанувальників” і Коринкина в “Без вини винуватих” О. М. Островського). Гардероб – половина сценічного успіху актриси цього амплуа. Звідси горезвісна

скупість А.: “Адже я артистка, одні туалети розорили зовсім”. Звідси її “моложавість”, необхідна для сцени. Для підтримки професійної форми, життєвого тонусу їй необхідно бути постійно в роботі, в русі, в “суєті”; необхідно тримати себе “у струні”: “Щоб я вийшла в сад незачесана або в блузі” Звідси ж її лідерство в діалогах: вона вміє “взяти увагу”, “задати тон”, “захопити майданчик”, вміє “вести дія”. У селі А. “сумує і злиться”: для неї “сидіти у себе в номері і вчити роль набагато веселіше”.

Чудово життєлюбність А., чиє “озеро” повно енергії і життя. У її постійної “жвавості” криється “незнищенна воля до життя” (П. А. Марков), невіддільна від “волі до слави і самоствердження”. Цій жінці і зараз хочеться “жити, любити, носити світлі кофтинки”. А. тримає себе “в струні” не тільки професійно, а й життєво-психологічно. Попереду в неї перехід на “вікові” ролі (чи не звідси “примірка” на дозвіллі ролі Гертруди?) і неминуча втрата Три-Горіна. А. розуміє це (“Ти остання сторінка мого життя”) і, формулюючи головне “правило” свого життя (“не заглядати в майбутнє”), виявляє своєрідний стоїцизм: “Я ніколи не думаю ні про старість, ні про смерть. Чому бути, того не минути “. Вона перетворює своє життя у постійну боротьбу з мімотекущім часом, крадуть її молодість. Життєву енергію вона черпає в своїх сценічних тріумфи, звіряючи вік не з календарем, а з успіхом у студентської молоді (“Як мене в Харкові приймали”).

Безперервна боротьба з майбутнім, прагнення “зупинити” сьогодення та насолодитися їм не залишають героїні сил ні на що інше: ні на чужу творчість, ні на справжні материнські почуття. Вона звинувачує себе за це і просить сина пробачити “свою грішну і нещасну матір”.

Між фразами “Я не Юпітер, а жінка” і “Я актриса, а не банкірша” вмістилася вся А. – “занадто жінка” і ” надто актриса “.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Аркадіна – героїня комедії А. П. Чехова “Чайка”

Categories: Твори з української літератури

Links