Коли перегорнена остання сторінка поеми Тараса Шевченка “Наймичка”

Ось і перегорнена остання сторінка поеми Т. Г. Шевченка “Наймичка”. Чому ж тоді звучать і звучать в серці слова:

Прости мене, мій синочку, Нехрещений сину. Не я тебе хреститиму, На лиху годину Чужі люди хреститимуть…

На мою думку, ця поема з усіх, присвячених трагічній долі української жінки, найпрекрасніша і найсвітліша. На відміну від “Катерини”, де мати покидає напризволяще свого сина, гине, не зумівши” пережити своє горе, наймичка Ганна своє життя віддає синові.

Любов матері до своїх дітей завжди жертовна. Молодість,

силу – все віддає жінка своїм дітям. Усе життя пробувши наймичкою в сім’ї, де виховувався Марко, караючись і оплакуючи долю. Ганна зробила ;. все, шоб бути біля сина. Великим співчуттям і повагою до наймички : сповнені рядки:

Наймичка… Свою долю проклинає, Тяжко, важко плаче, І ніхто того не чує, Не знає й не бачить, Опріч Марка маленького.

Та Марко, омитий сльозами матері, не знає, чого вона так його цілує, сама не з’їсть, не вип’є, його нагодує. “Вона чує з тії хати, як дитина дише”. Тільки Марком живе і снить Ганна. Ця тема зворушує своєю високою і трагічною красою. А кінець поеми по-справжньому

вражає. Ганна занедужала. Тяжко помирати в чужій хаті зі страшною таємницею в душі. Пильно-пильно, назавжди прощаючись, подивилася на сина мати, сльози покотилися із засмучених очей:

Прости мене. Я каралась Весь вік в чужій хаті… Прости мене, мій синочку! Я… я твоя мати.

Земля задрижала в цю хвилину. Навіть вона не в змозі була витримати страшні страждання, які випали на долю цієї жінки. “Наймичка” – моя найулюбленіша поема. Дивний, трагічний і прекрасний світ Шевченкової поеми не залишає байдужим нікого. Раз прозвучавши, залишається вона в серці тихим смутком, щем-іюю тремтячою нотою. Невелика за розміром ця поема, та безкінечна Глибиною людських переживань. Занадто пізно дізнався Марко, хто його мати, непоправно пізно Ганна відкрила свою душу синові. Так і юстається ця пауза болем у серці. Болем, який очищає і возвеличує июдську душу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Коли перегорнена остання сторінка поеми Тараса Шевченка “Наймичка”