Еволюційні фактори
1. СПАДКОВІСТЬ – властивість організмів повторювати в ряді поколінь подібні типи обміну в-в і індивід. розвитку в цілому. Забезпечується самовідтворенням матеріальних одиниць Н. – генів, локалізованих у специфич. структурах ядра клітини (хромосомах) і цитоплазми. Разом з мінливістю Н. забезпечує сталість і різноманіття форм життя й лежить в основі еволюції живої природи.
2. МІНЛИВІСТЬ – розмаїтість ознак і властивостей в особин і груп особин будь-якого ступеня споріднення. Властива всім живим організмам. Розрізняють Мінливість:
3. БОРОТЬБА ЗА ІСНУВАННЯ – одне з осн. понять у теорії еволюції Ч. Дарвіна, що він уживав для позначення відносин між організмами, а також між організмами й абиотич. умовами, що приводять до загибелі менш пристосованих і виживанню найбільш пристосованих особин, тобто до естеств. добору. Складність проблеми й метафорич. характер терміна породили його
4. ПРИРОДНИЙ ДОБІР – процес виживання й відтворення організмів, наиб. пристосованих до умов середовища, і загибелі в ході еволюції непристосованих. Е. О. – наслідок боротьби за існування; обумовлює, относит. доцільність будови й функцій організмів; творч. роль Е. О. виражається в перетворенні популяцій, що приводить до появи нових видів. Е. О. як осн. рушійний фактор ист. розвитку живої природи відкритий Ч. Дарвіном.
5. ПРИСТОСОВАНІСТЬ (адаптація, доцільність) її стільки багато (будова тіла, фарбування, поводження, турбота про потомство й т. д.) , що практично вивчити не можливо, до Дарвіна цю проблему вирішували з позиції креацинизма, споконвічна й незмінна.
6. ПОПУЛЯЦИОННИЕ ХВИЛІ (хвилі життя) – періодичні або неперіодичні коливання чисельності видів всіх живих організмів, як правило, діє вибірково, випадково знищують особини, завдяки чому рідкий генотип може зробитися звичайним, і підхоплений Е. О.
7. ІЗОЛЯЦІЯ (від франц. isolation – відділення, роз’єднання) , виникнення бар’єрів (терр. – механич., екологич., поводження., физиол. – морфол., генетич.) , що перешкоджають вільному схрещуванню організмів; одна із причин роз’єднання й поглиблення розходжень між близькими формами й утворення нових видів.
8. МУТАЦІЇ (від лат. mutatio – зміна, зміна) , що виникають природно або визиваемие штучно зміни наследств. властивостей організму в результаті перебудов і порушень у генетич. матеріалі організму – хромосомах і генах. М. – основа наследств. мінливості в живій природі.
МУТАЦІЙНА ТЕОРІЯ виникла в результаті відкриття мутацій – наследств. змін ознак і властивостей організмів. Згідно М. т. (рос. учений С. И. Коржинский, 1899, нидерл. – Х. Де Фриз, 1901-1903) , різкі, раптові мутації – вирішальний фактор еволюції, відразу ведучий до виникнення нових видів; естеств. добору приділялася підсобна роль. При подальшому синтезі генетики й дарвінізму ( 1920-30) було показано, що еволюція може відбуватися тільки шляхом Е. О. мутацій.
9. ДРЕЙФ ГЕНІВ ( дрейф-рух) – якщо чисельність різко іде на спад (повінь, пожежа й т. д.) залишається кілька особин (биолог. св-ва не мають ніяких значень) надалі ця популяція (переживши катастрофи) і визначить генетич. структуру нової популяції, при цьому деякі колишні мутації зникнуть, а інші мутації виникнуть.
У природі постійно відбувається коливання чисельності популяцій: число особин у популяції те скорочується, то збільшується. Ці процеси поміняють один одного більш-менш регулярно, тому їх називають хвилями життя або популяционними хвилями. В одних випадках вони пов’язані із сезоном року (у багатьох комах, в однолітніх Рослин ) . В інших випадках хвилі спостерігаються через більше тривалі строки й пов’язані з коливаннями кліматичних умов або врожаїв кормів (масове розмноження білок, зайців, мишей, комах) . Іноді причиною зміни чисельності популяцій є лісова пожежа, повінь, дуже сильні морози або посухи.
Хвилі ці зовсім випадково й різко змінюють у популяції концентрації рідко, що зустрічаються генів, і генотипів. У період спаду хвиль одні гени й генотипи можуть зникнути повністю, притім випадково й незалежно від їхньої біологічної цінності. А інші також випадково залишаться й при тім новому наростанні чисельності популяції різко підвищать свою концентрацію. Популяционние хвилі, як і мутаційний процес, поставляють випадковий, ненаправлений спадкоємний матеріал для боротьби за існування й природний добір.
Дарвін відзначив співвідносний характер спадкоємної мінливості: довгі кінцівки тварин майже завжди супроводжуються подовженою шиєю, у безшерстих собак спостерігаються недорозвинені зуби.
Пов’язаний з тим, що той самий ген впливає на формування не одного, а двох і більше ознак. В основі всіх видів спадкоємної мінливості лежить зміна гена або сукупності генів. Тому, проводячи добір по одному, потрібній ознаці, варто враховувати можливість появи в потомстві інших, іноді небажаних ознак, співвідносно з ним зв’язаних.
Невизначена мінливість, що торкається хромосом або гени, тобто матеріальні основи спадковості, вона обумовлена зміною генів або утворенням нових комбінацій їх у потомстві.
Мутації – обумовлені зміною генів
Комбинативная – викликаний новою комбінацією генів у потомстві
Співвідносна – пов’язана з тим, що той самий ген впливає на формування не одного, а двох і більше ознак.
Спадковість і мінливість, – різні властивості організмів, що обумовлюють подібність і відмінність потомства з родителями й з більше віддаленими предками. Спадковість виражає стійкість органічних форм у ряді поколінь, а мінливість – їхня здатність до перетворення.
Дивергенція (від порівн. – век. лат. диверго – відхиляюся) , розбіжність ознак і властивостей у спочатку близьких груп організмів у ході еволюції. Результат перебування в різних умовах і неоднаково спрямованого Е. О. Поняття дивергенція уведена Дарвіном для пояснення різноманіття сортів культурних р-ний, порід домашніх ж-них і біолог. видів
(1 votes, average: 5.00 out of 5)