Home ⇒ 📕Твори з літератури ⇒ Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерном в рідній стороні…. (Василь Стус) – Олена Акульшина

Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерном в рідній стороні…. (Василь Стус) – Олена Акульшина

Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року
Автор: Олена Акульшина
“Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерном в рідній стороні….” (Василь Стус)

Доля поета – тяжка доля. Не був устелений трояндами й шлях Василя Стуса, але й не був, завжди й однозначно, мученицьким, адже давно відомо, що кожна людина настільки вільна, настільки може реалізувати своє “Я”, незважаючи на умови. Навколишній світ не залишає митця наодинці зі своїм мікрокосмом, він постійно турбує його сумління : “…чому мене не викликають? Зі всіма порядними

людьми вже не раз проводили “розмови”. Я навіть сам хочу з ними поговорити…” Але “порозмовляти” вдалося тільки після арешту, проте зустріч із тоталітарною машиною анітрохи не злякала його : він і далі веде боротьбу й сам дивується своїй стійкості :

Я розграбований

До самих ребер.

Навіть дивно,

Що у мене лишилися губи.

Вистояти допомагає віра в себе, кохання дружини, жага до життя, прагнення повернутися до України. І ось після відбуття п’ятирічного ув’язнення він повертається до рідного краю :

Яка нестерпна рідна чужина!

Цей погар раю, квіт, зазналий скверни!

Ти

повернувся, але край – не верне –

Йому ж за труну – пітьма кам’яна.

Україна зустрічає його як якогось зайду. Він сам, його творчий доробок, навіть сама його доля цікавила лише поодиноких друзів, більшість з яких забула його відразу після нового арешту. Для тих же небагатьох, хто записував тексти Василя Стуса, він важив більше як особистість, аніж поет, та в Україні творчість завжди означає більше, ніж поет, бо, піднімаючи перо, поет ніби піднімається над іншими, ніби стає народним трибуном.

Так, В. Стус не бажає коритися, хоч і важко відчувати постійний гніт зовнішньої несвободи : “Сказитись легше, аніж буть собою”. Однак він не втрачає розуму, не зламується, за тринадцять років неволі вивчено три іноземні мови, прочитано й опрацьовано велику кількість книжок, однак основні сили витрачаються не на це. Протести, листи, голодування, “порушення табірного режиму” – вся ця внутрішня сила виявляється й тут, за гратами, він прагне всім серцем до України, хоча вона й ставиться до нього, як мачуха :

Коли б, коли б ви мали, голуби,

Хоч трохи серця – ви б його на крила

Взяли до себе і перенесли

На Україну, геть за ним стужілу…

Та не судилося вже йому побачити Україну : дотримав свого слова кат – наглядач Новицький : “Живим ти звідси не вийдеш”. Василь Стус помер у карцері після року камери-одиночки, і все ж він повернувся, повернувся так, як передбачав :

…Ми ще повернемось,

Обов’язково повернемось.

Бодай –

Ногами вперед,

Але : не мертві,

Але : не переможені,

Але : безсмертні…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. “Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерном в рідній стороні…” ВАСИЛЬ СТУС ВАСИЛЬ СТУС “Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерном в рідній стороні…” Поету і громадянинові Василю Семеновичу Стусу не судилося зазнати в Україні літературної слави за життя, але сповна довелося випити гірку чашу страждань. Друга половина його короткого життя (прожив він усього сорок сім років) була дорогою випробувань і страждань....
  2. “Дозволь мені, мій вечоровий світе, Упасти зерном в рідній стороні…” В. Стус Нашому землякові, поету і громадянинові Василю Семеновичу Стусові не судилося зазнати в Україні літературної слави ще за своє життя, але сповна довелося випити гірку чашу страждань. Друга половина його короткого життя, а прожив він усього сорок сім років, була дорогою нестихаючого болю. Виростав Василь Стус у шахтарській столиці Донбасу, ходив...
  3. “Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерном в рідній стороні” (за творчістю Стуса) Перша половина шістдесятих років була позначена помітним, хоч і нетривалим розквітом духовного життя в Україні. Після довгих років сталінського терору, що глушив найменші паростки всього свіжого, демократичного, пролунали перші сміливі голоси молодих письменників: В. Симоненка, І. Драча, М. Вінграновського, В. Коротича, В. Стуса. Вони прагнули по-новому відтворити світ, поглянути на...
  4. “Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерном в рідній стороні…” На роздоріжжі історії розійшлися шляхи Ігоря Кочуровського, Андрія Легіта, Тодора Осьмачки, Уласа Самчука, Івана Багряного з Україною, щоб все життя тягнутися до рідної землі душею і словом. Хіба можуть когось залишити байдужими слова Андрія Легіта з вірша “Над росою” О мій рідний куточку, о ненько моя Україно, Із чужини прийми...
  5. “Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерном в рідній стороні…” (за мотивами творчості Василя Стуса) У короткому зверненні до читача Василь Стус писав: “Поет – це людина. Насамперед. А людина – насамперед добродій. Якби було краще жити, я б віршів не писав, а – робив би коло землі”. Отож поет вірив у велику силу слова. Вірив, що його слово здатне змінити світ. Нехай не весь....
  6. Дозволь мені, моє вечірнє світло, упасти зерном у рідній стороні На розпуття історії розійшлися шляхи Ігоря Кочуровского, Андрія Легита, Тодору Осьмачки, Уласа Самчука, Івана Багряного з Україною, щоб все життя тягтися до рідної землі душею й словом. Хіба можуть когось залишити байдужими слова Андрія Легита з вірша “Над росою”: “ПРО, мій рідний куточок, про, ненька моя Україна, Із чужини прийми...
  7. Дозволь мені, мій вечоpовий світе, Упасти зеpном в pідній стоpоні… (Василь Стус) Василь Стус… Людина-легенда, людина-міф, людина яку пpиpода наділила незpівнянним даpом віpшової майстеpності. Ім’я його викликало в одних захоплення, в інших – зневагу і зловтіху. Обеpежні і всім задоволені люди ствеpджують, що Василь Стус міг би збеpегти своє життя, якби був більш дипломатичним, угідливим та мовчазним. Але тоді б Укpаїна не...
  8. Твір Дозволь мені, мій вечоpовий світе, Упасти зеpном в pідній стоpоні… (Василь Стус) Дозволь мені, мій вечоpовий світе, Упасти зеpном в pідній стоpоні… (Василь Стус) Василь Стус… Людина-легенда, людина-міф, людина яку пpиpода наділила незpівнянним даpом віpшової майстеpності. Ім’я його викликало в одних захоплення, в інших – зневагу і зловтіху. Обеpежні і всім задоволені люди ствеpджують, що Василь Стус Міг би збеpегти своє життя,...
  9. Чим близький мені поет Василь Стус Творчість Василя Стуса, як і саме життя, схоже на короткий, але яскравий спалах. Своєрідність і сила мистецького таланту, оригінальність і самобутність поета зачаровують, його поезії западають глибоко в душу. У Стуса ліричний герой сам на сам зі своїми болями, переживаннями, печалями й радощами. Поет прагне наблизити людей до ідеалів добра...
  10. Василь Стус – незламний лицар правди і свободи ВАСИЛЬ СТУС ВАСИЛЬ СТУС Василь Стус – незламний лицар правди і свободи Василь Стус по праву вважається одним з найвизначніших українських поетів XX століття. Це була Людина з великої літери, яка відважно й самозречено виступала за високі ідеали Добра, Правди, Справедливості, Гуманізму – цих високих, вічних загальнолюдських цінностей, за національну гідність і...
  11. Інтимна лірика В. Стуса ВАСИЛЬ СТУС ВАСИЛЬ СТУС Інтимна лірика В. Стуса Василь Стус писав вірші про кохання. Сказати так – те саме, що сказати: “Пушкін написав вірші про пам’ятник Петру І”. Замисліться тільки: майже вся лірика, присвячена коханій, синові, сім’ї, написана за десять тисяч кілометрів від них, у неволі, з постійною гіркою думою про те,...
  12. Життєвий подвиг В. Стуса ВАСИЛЬ СТУС ВАСИЛЬ СТУС Життєвий подвиг В. Стуса Є в нашого народу улюбленці, яких він носить у серці, до яких звертається в скруті. Здебільшого це не воїни, не герої. Ім’я їм – легіон. Професія – мученики. Люди не забувають тих, хто життя віддав за други своя. Може, тому ім’я Василя Стуса повернулося...
  13. Мотиви жертовності в поезії Василя Стуса ВАСИЛЬ СТУС Листопадової неділі 1989 року в рідній українській землі впокоївся вимучений тюрмами й таборами поет Василь Стус. Поруч на Байковому кладовищі було поховано побратимів поета – Олексу Тихого і Юрія Литвина. Вони повернулися в рідну землю, щоб хоча цим запізнілим трагічним поверненням розбудити громадську совість, показати неминучість гіркого каяття за вчинену...
  14. Василь Стус – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Василь Стус (1938-1985) Василь Семенович Стус народився 6 січня 1938 року в селі Рахнівка Гайсинського району на Вінничині в селянській родині. Навчався спочатку в місцевій школі, потім – у Донбасі, куди переїхала його сім’я. Після закінчення історико-філологічного факультету Донецького (тоді ще – Сталінського) педагогічного інституту 1959 року...
  15. Василь Стус – незламний лицар правди і свободи Василь Стус по праву вважається одним з найвизначніших українських поетів XX століття. Це була Людина з великою літери, яка відважно і самозречено виступала за високі ідеали Добра, Правди, Справедливості, Гуманізму – цих високих, вічних загальнолюдських цінностей, за національну гідність і самосвідомість народу. Поезія Василя Стуса – це складний філософський світ...
  16. Гарно в рідній стороні Чи бачили ви коли-небудь, як під яскравим, сяючим, променистим блакитним небом золотом віддзеркалює земля? Це – пшеничні поля моєї рідної, Батьківської сторони. Чи ви чули, як бринить прозоре, кришталево чисте повітря веселою й радісною піснею пташки, як вдоволено гуде джміль, як шелестить, Шурхотить листя під дотиком вітерця? Це – голос...
  17. Добре на рідній стороні! (уживання синонімів у художньому тексті) Чи Бачили ви коли-або як під яскравим, сяючим, променистим блакитним небом золотом відбивається земля? Це – пшеничні поля моєї рідної, батьківської сторони. Чи чули ви, як грає прозорий, кришталево чисте повітря веселим і радісною піснями пташки, як бадьоро гуде джміль, як шелестить листя під доторканням вітерцю? Це – голос моєї...
  18. Василь Стус – поет-подвижник “Ні. Вистояти. Вистояти. Ні – стояти”, – так визначав видатний український поет Василь Стус своє життєве і творче кредо. Він жив не в сталінсько-берієвські часи, але доля його не відрізнялася від долі репресованих у 30-ті роки українських письменників: арешти, допити, облудні звинувачення, тюрми, заслання і… творчість. Творчість для народу, який...
  19. Мотиви лірики В. Стуса ВАСИЛЬ СТУС ВАСИЛЬ СТУС Мотиви лірики В. Стуса Василь Стус по праву вважається одним з найвизначніших українських поетів двадцятого століття. Він прийшов у літературу в кінці 50-х – на початку 60-х років, коли зміни в житті країни, пов’язані з викриттям культу особи Сталіна, привели до вибухових змін у мистецтві, літературі і, насамперед,...
  20. Гарно в рідній стороні! (вживання синонімів у художньому тексті) Гарно в рідній стороні! (вживання синонімів у художньому тексті) Чи бачили ви коли-небудь, як під яскравим, сяючим, променистим блакитним небом золотом віддзеркалює земля? Це – пшеничні поля моєї рідної, батьківської сторони. Чи ви чули, як бринить прозоре, кришталево чисте повітря веселою й радісною піснею пташки, як вдоволено гуде джміль, як...
Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерном в рідній стороні…. (Василь Стус) – Олена Акульшина
«
»