Добре на рідній стороні! (уживання синонімів у художньому тексті)

Чи Бачили ви коли-або як під яскравим, сяючим, променистим блакитним небом золотом відбивається земля? Це – пшеничні поля моєї рідної, батьківської сторони. Чи чули ви, як грає прозорий, кришталево чисте повітря веселим і радісною піснями пташки, як бадьоро гуде джміль, як шелестить листя під доторканням вітерцю? Це – голос моєї землі. Чи зачіпали ваших вій лагідні сонячні промені, ваших скронь – гілочки беріз, ваших рук – трепетні й тендітні польові квіти? Це – ніжність моєї Батьківщини.

Стискає серце і перехоплює подих від такої

краси, від того, що ти – її часточка, тому що живеш на цій землі. І вона – твоя єдина, твоя рідна, своя!.. Хіба можна нею не пишатися, бути байдужим до її краси? Я люблю рідну землю в будь-яку пору року, тому що вона завжди чарівна. Навесні, коли Природа струшує із себе сон, урочисто й натхненно готується вона вибухнути новим життям, а потім ніжно й тремтливо випускає під захист і турботу сонечка перше листя й квіти. Із чужих і далеких країв вертаються додому птахи й наповнюють небо піснями любові й захоплення.

Літо дарує мені щоденне свято краси: і молодий, юний кущ акації, що вперше вкрилося жовтими квіточками,

і дитина-пташеня, що висунувся безстрашно й відважно із гнізда, і квітуча галявина, покрита багатобарвними, різнобарвними квіточками. Восени рідна земля начебто полум’яніє в червоно-жовтому одязі. Складається враження, що вона востаннє хоче порадувати, потішити тебе перед своїм зимовим сном. Але й узимку вона казкова! Чорні дерева коштують величними й могутніми велетнями на білій, чистій ковдрі. Вони сплять, набираючись сили для нового життя. Мила моя земля! Рідна сторона! Може, для когось і є чудеснее й гарніше краю, але ти для мене – найкраща, наймиліша, неповторна!

У світі йде вічна боротьба двох протилежних сил: добра й зла. Кожна людина на своєму шляху обов’язково зустрічається з їхніми проявами й після цього здобуває життєвий досвід, мудрості. “Немає мудріше, ніж народ, учителів”, – писав поет М. Рильськ. Саме народ у своїх численних казках, легендах, переказах завжди піднімає тему протиборства добра й зла. Напружені сюжети казок ведуть нас шляхами боротьби сильного, мужнього й шляхетного героя з підступністю, жорстокістю. Як правило, герой виходить із самих складних ситуацій переможцем, тому що він захищає свою землю, своїх рідних, друзів, побратимів. Перемагає добро – так в ідеалі бачить і малює народна уява наслідку протистояння світлих і темних сил. Обидві ці сили дуже могутні, тільки одна з них творча, життєдайна, а друга – руйнівна, страшна, жорстока. На жаль, у житті не як у казці: добро не завжди перемагає зло. Християнська мораль учить нас нейтралізувати зло добром, не відповідати злочином на злочин, не мстити за несправедливості, тому що це може привести до великої вселюдської трагедії.

И люди – дивні створення. Вони не слухаються Божих заповідей, роблять всупереч їхнім застереженням і часто розплачуються за такі свої гріхи мученнями власної совісті, а те й життям, а як прекрасним могло бути наше буття, якби кожна людина жила за правилом: “Поводься з іншими так, як би ти хотів, щоб поводилися з тобою”. Тоді б зникли війни, сварки, убивства, злочину, ворожнеча, помста – всі ті атрибути зла, які несуть людям знищення. Поспішаємо створювати добро, щоб наша земля цвіла садами, повнилася дитячим сміхом, буяла радістю!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Добре на рідній стороні! (уживання синонімів у художньому тексті)

Categories: Нові твори

Links