П’єса у віршах і прозі Шудраки “Глиняний візок”

Пізно ввечері на вулиці міста Удджайини Самстханака, неосвічений, грубий і боягузливий шурин пануючи Палаки, переслідує багату гетеру красуню Васантасену. Скориставшись темрявою, Васантасена вислизає від нього через незамкнену хвіртку у двір одного з будинків. По випадковості виявилося, що це будинок шляхетного брахмана Чарудатти, у який Васантасена закохалася, зустрівши незадовго перед тим у храмі бога Ками. Через свою щедрість і великодушність Чарудатта став бідняком, і Васантасена, бажаючи йому допомогти, залишає йому на зберігання

свої коштовності, на які нібито заміряється Самстханака.

Наступного дня Васантасена зізнається своїй служниці Маданике в любові до Чарудатте. Під час їхньої розмови в будинок уривається колишній масажист Чарудатти, що став гравцем після руйнування свого хазяїна. За ним женеться хазяїн ігорного будинку, якому масажист заборгував десять золотих. Васантасена платить за нього цей борг, і вдячний масажист вирішує кинути гру й піти в буддійські ченці

Тим часом Чарудатта доручає зберігати скриньку з коштовностями Васантасени своєму другові брахманові Майтрее. Але Майтрея вночі засипає, і злодій Шарвилака,

за всіма правилами злодійського мистецтва зробивши підкоп під будинком, викрадивает скриньку. Чарудатта в розпачі, що обдурив довіру Васантасени, у яку теж закохався, і тоді дружина Чарудатти Дхута віддає йому своє перлове намисто, щоб він розплатився з гетерою. Як ні збентежений Чарудатта, він змушений взяти намисто й посилає з ним Майтрею в будинок Васантасени. Але ще до нього туди приходить Шарвилака й приносить украдену скриньку з коштовностями, щоб викупити у Васантасени свою кохану – служницю Маданику. Васантасена відпускає Маданику без усякого викупу, і коли Шарвилака довідається від її, що, сам того не відаючи, ограбував шляхетного Чарудатту, те, каючись, відмовляється від свого ремесла, залишає скриньку в гетери, а сам приєднується до змовників, незадоволеним тиранічним правлінням пануючи Палаки.

Слідом за Шарвилакой у будинок Васантасени є Майтрея й приносить замість зниклих коштовностей перлове намисто Дхути. Розчулена Васантасена поспішає до Чарудатте й, пославшись на те, що програла намисто в кості, знову вручає йому скриньку з коштовностями. Під прийменником непогоди вона залишається в будинку Чарудатти на ніч, а ранком повертає Дхуте її намисто. Та відмовляється його прийняти, і тоді Васантасена зсипає свої коштовності в глиняний візок сина Чарудатти – його єдину невигадливу іграшку

Незабаром трапляються нові непорозуміння. Їдучи на побачення із Чарудаттой у міський парк, Васантасена помилково сідає у візок Самстханаки; у її ж візку ховається племінник пануючи Палаки Арьяка, що втік з в’язниці, у яку його заточив Палака. Внаслідок такої плутанини Чарудатта замість Васантасени зустрічає Арьяку й звільняє його від оковів, а Самстханака в себе у візку виявляє Васантасену й знову дошкуляє її своїми домаганнями. Презирливо відкинутий Васантасеной, Самстханака її душить і, порахувавши мертвої, ховає під оберемком листів. Однак минаючий мимо масажист, що став буддійським ченцем, знаходить Васантасену, приводить у почуття й разом з нею на час ховається

Між дем Самстханака обвинувачує в суді Чарудатту в убивстві Васантасени. Випадковий збіг обставин теж проти нього: мати Васантасени повідомляє, що її дочка поїхала на побачення з ним, а в Майтреи, друга Чарудатти, відшукують коштовності, що належать гетері. І хоча ніхто не вірить у винність Чарудатти, боягузливі судді на вимогу пануючи Палаки присуджують його бути посадженим на кіл. Однак коли кати готові вже приступитися до страти, приходить живаючи Васантасена й розповідає, що відбулося насправді. Слідом за нею з’являється Шарвилака й повідомляє, що Палака вбито, а на трон зведений шляхетний Арьяка. Арьяка призначає Чарудатту на високий державний пост і дозволяє Васантасене стати його другою дружиною. Приводять що сбежали було Самстханаку, але великодушний Чарудатта відпускає його на волю й відплачує подяка долі, що, “хоча й грає з людьми без розбору”, зрештою винагороджує чеснота й благочестя


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

П’єса у віршах і прозі Шудраки “Глиняний візок”