П’єса у віршах і прозі Харши “Ратнавали”

Бура розбила корабель, на якому плила дочка пануючи Ланки (Цейлону) Ратнавали, призначена в дружин паную ватсов Удаяне. Ухопившись за дошку, Ратнавали врятувалася, і, знайдену на березі, її під ім’ям Сагарики (від санскритського “сагара” – “океан”) віддали на піклування першій дружині Удаяни цариці Васавадатте.

На врочистому святі на честь бога любові Ками, що відбувається при дворі Удаяни, Сагарика вперше зустрічається із царем і закохується в нього, бачачи в ньому щире втілення Ками. Усамітнившись у банановому гаї, вона

малює портрет улюбленого, і за цим заняттям її застає її подруга, служниця цариці Сусамгата. Сусамгата відразу догадується про почуття Сагарики й поруч із портретом Удаяни домальовує на малювальній дощечці її власний портрет. У цей час у палаці піднімається метушня через розлютовану мавпу, що втекла із клітки, і подруги ховаються в гаї, злякано забувши малювальну дощечку. Її знаходять Удаяна і його блазень брахман Васантака. Цар не може стримати свого замилування, любуючись портретом Сагарики, а коли подруги вертаються, щоб забрати малюнок, палко пояснюється Сагарике в любові й, до великої своєї радості, чує від її

відповідне визнання

Ледь Сагарика йде, як з’являється Васавадатта й у свою чергу знаходить малювальну дощечку, упущену Васантакой. Брахман незграбно намагається пояснити подібність портретів з Удаяной і Сагарикой простою випадковістю, але цариця догадується про те, що відбулося, і віддаляється, охоплена ревнощами. Вона встановлює постійне спостереження за Удаяной і Сагарикой, так що Васантаке й Сусамгате доводиться всіляко витончувати, щоб улаштувати нове побачення закоханих. Щоб слуги нічого не запідозрили, вони вирішують переодягти Сагарику в плаття Васавадатти. Однак цариця вчасно довідається про цьому і є на побачення першої. Прийнявши свою дружину за переодягнену Сагарику, цар звертається до неї зі словами любові, і Васавадатта, викривши його в зраді й обсипавши гнівними докорами, швидко йде. Через деякий час вона, втім, починає каятися, що обійшлася з Удаяной занадто суворо, і вертається, щоб помиритися з ним. Однак цього разу застає чоловіка що обіймає Сагарику: він тільки що вийняв її з петлі, тому що вона хотіла покінчити рахівниця з життям, довідавшись про гнів Васавадатти. Тепер уже Васавадатта й думати не хоче про примирення; ображена, вона велить укласти Сагарику під варту

Тим часом до двору Удаяни прибуває посол від царя Ланка й сповіщає Удаяну, що його володар відправив до царя ватсов свою дочку Ратнавали, що зникла після аварії корабля. Одночасно в палаці дає подання запрошений великий маг. Він створює ілюзію появи в палацової залі богів Шиви, Вишну, Брахми й Индри, напівбогів – гандхарвов і сиддхов. Раптом спалахує пожежа. Удаяна кидається у внутрішні покои палацу й на руках виносить відтіля Сагарику.

Виявляється, раптова пожежа – теж ілюзія мага, але, на превеликий подив, посол з Ланки довідається у винесеній з пожежі Сагарике свою царівну – Ратнавали. Мудрий міністр Удаяни Яугандхараяна пояснює присутнім, що події, що происшли: зникнення Ратнавали, поява її в палаці під ім’ям Сагарики, що виникло в Удаяни й Сагарики-Ратнавали жагучий потяг друг до друга, – все це плоди його задуму укласти між царем ватсов і царівною Ланка шлюб по любові – шлюб, що, по пророкуванню святих мудреців, забезпечить Удаяне влада над усім миром. Тепер для такого шлюбу не залишилося ніяких перешкод


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


П’єса у віршах і прозі Харши “Ратнавали”

Categories: Нові твори

Links