“Зображення дворянства в літературі першої половини XIX століття.”
Добутках: це й А. С. Грибоєдов, і А. С. Пушкін. У своїх роботах автори
Виступали проти гноблення простого російського народу дворянами й поміщиками,
А так само проти кріпосного права.
У своїй комедії “Горі від розуму” Грибоєдов показав нам фамусовское суспільство
З вузьким кругозором і смішними ідеалами, прагнучи висміяти їх дурні
Інтереси. Безліч письменників першої половини 19 століття описували дворянство
Не із кращої сторони. А. С. Пушкін у романі “Євгеній Онєгін” розповідає про
Різних типах дворянства:
Відсутність у цих людей звички до праці й дозвільний спосіб життя. Для
Петербурзького дворянства характерні суєта й мишурность : “скрізь поспіти
Немудренно.” Люди в Петербурзі проводять час в увеселеньях, переміняючи
Розваги. Головний герой роману Євгеній Онєгін встає після полудня й до
Йому відразу несуть записки із запрошеннями.
Що? Приглашенья? Справді,
Три будинки на вечір кличуть.
Євгеній відвідує театри, бали, а ранком утомлений вертається додому. В
Петербурзі люди зайняті модою, а величезне значення має суспільне
Думка
У своєму романі Олександр Сергійович показав дворянське суспільство 19 століття,
Причому детально, як життя провінційного народу, так і столичного.
Основна риса провінції – це вірність старовині, нові звички ще не
Встигли дійти до глибинки.
Вони зберігали в житті мирної
Звички милої старовини.
Також, як і в Петербурзі, тут люблять бали, і тому добре поїсти. Їжа
Становить ледве-чи не найважливішу частину сільського життя.
Обряд відомий угощенья,
Несуть на блюдичках варення.
Провінційне життя одноманітне, але вона не лишина практичного змісту, як
У Москві, – вона нудна й порожня, відрізняється консервативністю побуту й вдач,
Обмеженими інтересами.
Усе в них так блідо, равнодушно,
Вони обмовляють навіть нудно.
Письменників першої половини 19 століття дуже хвилювала доля їхньої батьківщини. Н. В.
Гоголь замислювався, запитуючи в ліричних відступах поеми ” Мертві душі “
, – “Куди ж ти несешся Русь?” Він не міг собі й представити, яке майбутнє
Може бути в Росії, якщо в ній править суспільство, де кріпосне право
Є нормальним життєвим явищем. А. С. Грибоєдов і А. С. Пушкін точно
Зобразили вдачі сучасного тоді дворянства. У комедії “Горі від розуму”
Головний герой Чацкий намагається протистояти жорстокому суспільству, але в нього
Нічого не виходить, тому що він один бореться за свої передові погляди,
Прогресивні ідеї, які зовсім не зрозумілі цьому суспільству. Роздуму цих
Двох великих письменників у їхніх добутках змушують подумати читачів.
Зображуючи дворянство, автори намагалися донести до людей їхня суть, вони
Хотіли, щоб народ побачив себе з боку й десь, може задуматися про
Всім происходящем у Росії.