Записки мисливця: Хорь та Калінич
Разюча різниця між зовнішністю і побутом мужиків Орловської і Калузької губерній. Орловський мужик малий ростом, сутулуватий, похмурий, живе в осикових хатинка, ходить на панщину і носить постоли. Калузький оброчний мужик мешкає в просторих соснових хатах, високий, дивиться сміливо, особою чистий і білий, торгує і у свята ходить у чоботях.
Полюючи в Жіздрінском повіті, я познайомився з Калузьким поміщиком Полутикіним. Незважаючи на деякі дивні речі, Полутикін був пристрасним мисливцем і відмінною людиною. Першого ж дня він запросив мене
Його садиба, що складалася з кількох соснових зрубів, височіла на розчищеній лісовій галявині. Хоря не було вдома. Нас зустрів його син Федько і провів у хату. У хаті було чисте, не видно було ні прусаків, ні тарганів. Незабаром на возі до будинку підкотили інші сини Хоря – шість молодих велетнів, дуже схожих один на одного. Ми сіли на воза і через півгодини вже в’їжджали на двір панського будинку.
За вечерею я запитав Полутикіна, чому Хорь живе окремо від інших мужиків. Полутикін
На наступний день ми знову вирушили на полювання. Проїжджаючи через село, ми зупинилися біля низенької хати, щоб захопити з собою Калінича, високого і худого селянина років сорока. Калінич був людиною самого веселого і лагідної вдачі. Він щодня ходив з паном на полювання, і без нього Полутикін не міг ступити й кроку.
Опівдні, коли спека стала особливо сильною, Калінич відвів нас на свою пасіку, в саму глушину лісу, і пригостив свіжим медом. На наступний день Полутикін поїхав у справах до міста. На полювання я поїхав один, а на зворотному шляху завернув до Хорю. Сам Тхір виявився лисим, низького зросту, плечистий мужиком з кучерявою бородою. Розмовляючи з Хорем, я помітив, що він був людиною собі на умі.
Ночувати я залишився на сіннику у тхора. Вранці, за сніданком, я запитав у тхора, чому всі діти, всі, крім Феді, одружені, живуть разом з ним. “Самі хочуть, так і живуть” – відповів Тхір. Раптово за дверима почувся знайомий голос та в хату увійшов Калінич з пучком польовий суниці для свого друга Хоря. Не чекав я таких “ніжностей” від мужика.
Наступні три дні я провів у тхора, із задоволенням спостерігаючи за Хорем і Калінич. Обидва приятелі були зовсім не схожі один на одного. Тхір було раціоналіст, людина позитивний і практичний. Калінич ж був мрійливим романтиком і ідеалістом. Тхір прекрасно облаштувався, завів велику родину, накопичив грошей, ладнав з паном і іншими владою. Калінич ходив у постолах і перебивався абияк. Колись у нього була дружина, яку він боявся, а дітей не було зовсім. Тхір наскрізь бачив пана Полутикіна, а Калінич боявсь перед своїм паном. Калінич стояв ближче до природи, він заговорював кров, переляк, сказ, виганяв хробаків, бджоли йому давалися. Тхір ж був ближче до суспільства.
Дізнавшись, що я бував за кордоном, Тхір розпитував мене про тамтешні традиції і звичаї. Калінич більше цікавився описами природи і міст. Пізнання Хоря були по-своєму великі, але, на відміну від Калінича, читати він не вмів. Баб Тхір зневажав від усієї душі, і часто тішився і знущався над ними. Він часто підсміювався з Калінич, що той не уміє жити і навіть не може собі справити чобіт. Калінич мав гарний голос, часто співав, і Тхір охоче підспівував йому.
На четвертий дня Полутикін прислав за мною. Мені було шкода розлучатися з Хорем і Калінич.
Схожі твори:
- Записки мисливця: Бежін луг Розповідь починається описом чудового літнього ранку. Автор полює в лісах. Настріляв дичини, він до вечора вирішує повертатися додому, але в наступила темряві втрачає дорогу і виходить до Бежина лузі, де вбачає багаття, а навколо нього селянських дітей, які прийшли в нічний. г Виганяти перед вечором і приганяти на ранковій зорі...
- “Записки мисливця” Тургенєва У вивченні “Записок мисливця” давно зложилися свої стійкі традиції. Коли ми говоримо про антикріпосницький зміст книги, те згадуємо оповідання “Бурмистер”, міркуючи ж про поетичну її стихію, зупиняємося на “Співаках”, “Бежине лузі”, “Побаченні”. Звичайно, у книзі Тургенєва є незрівнянні викривальні й унікальні поетичні сторінки. Але – чине губиться при такім посторінковому...
- Записки мисливця: Касьян з Гарною мечі Автор повертається у возі з полювання. Шлях перетинає траурний поїзд: священик і мужики з оголеними головами несуть труну. У народі вважається, що зустріти на дорозі небіжчика погана прикмета. Через деякий час візник зупиняється, повідомляє автору, що у їх вози зламалася вісь, і додає, що за супроводжуючим труну бабам дізнався, кого...
- Природа як головний герой повістей циклу “Записки мисливця” Росіянин письменник И. С. Тургенєв – автор замечатель-ных романів і оповідань – провів своє дитинство в име-нии матері Спасском-Лутовинове, що располага-лось у живописнейшем місці Орловської губернії. “Я народився й виріс в атмосфері, де панували подзатыльни-ки, щипки, стукалки, ляпаси та інше, – вспоми-нал письменник. – Ненависть до кріпосного права вже тог-так...
- Людина й природа в циклі “Записки мисливця” Тургенєва Душою Росії, жшой, поетичної, виявляється в книзі Тургенєва природа. По точному визначенню Г. А. Млявого, це “стихія не тільки автономна, але й пануюча, вона підкоряє собі людини й формує його внутрішній мир”1. Кращі герої Тургенєва не просто зображуються на тлі природи, вони виступають, по суті, продовженням природних стихій, людською їхньою...
- Зображення поміщиків і селян у збірці “Записки мисливця” Збірка нарисів “Записки мисливця”, завдяки якій ім’я І. С. Тургенєва стало широко відомим у літературних колах, вийшла 1852 року. Книга викликала широкий суспільний резонанс. О. Герцен писав: “Ніколи ще внутрішнє життя поміщицького будинку не виставлялось у такому вигляді на загальне висміювання, ненависть і зневагу”. Ці слова найбільше стосуються оповідань “Бурмістр”...
- Зображення селян у збірці Івана Тургенєва “Записки мисливця” Збірка нарисів “Записки мисливця”, завдяки якій ім’я І. С. Тургенєва стало широко відомим у літературних колах, вийшла 1852 року. Книга викликала широкий суспільний резонанс: гнівний осуд з боку прибічників кріпосництва і схвалення передовими колами російської інтелігенції. О. Герцен з приводу книги писав: “Ніколи ще внутрішнє життя поміщицького будинку не виставлялось...
- Зображення селянського життя в “Записках мисливця” И. С. Тургенєва В 1852 році “Записки мисливця” И. С. Тургенєва выш-чи окремим виданням і відразу ж звернули на себе увага. Як точно помітив Л. Н. Толстой, істотне зна-чение й достоїнство “Записок мисливця” насамперед у тім, що Тургенєв “зумів в епоху кріпосництва ос-ветить селянське життя й оттенить її поетичні сторони”, у тім, що...
- Образ оповідача в “Записках мисливця” И. С. Тургенєва 1. Унікальність “Записок мисливця”. 2. Події й герої нарисів. 3. Оповідач як діюча особа Усяка людина є історія, не схожа ні на яку іншу. А. Каррель Кожна людина – це цілий мир, цілий Всесвіт. У циклі нарисів і оповідань “Записки мисливця” И. С. Тургенєв показав життя простих людей, взаємини селян...
- Людські типи на сторінках “Записок мисливця” И. С. Тургенєва 1. Тургенєв – письменник-реаліст. 2. Герої нарисів і оповідань. 3. Психологічної характеристики Кожний улаштований по-своєму, і немає людини, що був би закінченим лиходієм. Немає й таких, хто сполучив би в собі всі достоїнства: красу, стриманість, розум, смак і вірність. Кожний гарний по-своєму, і важко сказати, хто ж дійсно краще. М....
- Селянська тема в “Записках мисливця” – основа загального життя з її силами й стихіями Ця книга відкриває 1860-е роки в історії російської літератури, передбачає їх. Хоча із зовнішньої сторони це збірник оповідань і нарисів, внутрішній його мир глибоко епичен по своїй природі. Це не тільки й не стільки книга про російське селянство, скільки книга про російський національний характер, про живі й мертві стихії життя,...
- Винниченко Володимир Кирилович Записки Кирпатого Мефістофеля Володимир Винниченко. Записки Кирпатого Мефістофеля. Київ – Ляйпціг, Українська накладня, 1923. В розчинене вікно потягає розталою корою дерева й кислим вохким духом водянистого, весняного снігу, що ріденько чвакає під ногами. Тютюновий дим, розділений течією повітря, незадоволено клублячись, розріджується. Чути, як дзвонять у Софійському Соборі великопосним, задумливим дзвоном. Там, у Соборі...
- Лицарське служіння людям по повісті “Записки юного лікаря” Перед нами один з ранніх творів Михайла Опанасовича Булгакова – “Записки юного лікаря”. Уже на сторінках цього добутку проявляються риси письменника, які згодом стануть його авторською індивідуальністю. Це Я незвичайна щирість, теплота й безпосередність, з якими він звертається до свого читача, поблажливість і гумор у його відношенні до свого героя...
- Піквік – герой роману Ч. Діккенса “Посмертні записки Піквікського клубу” Цей перший із знаменитих героїв Діккенса (авторитетні джерела називають його самим популярним) був задуманий як персонаж своєрідного коміксу, розповіді в картинках, причому на спортивну тему. Еволюція образу П. – приклад порушення початкового задуму – ситуації, коли захоплений автор радісно “пішов” за своїм героєм. П., який спочатку тільки карикатурний – товстенький,...
- Записки з підпілля (стисло) Герой “підпілля”, автор записок, – колезький асесор, що недавно вийшов у відставку після отримання невеликого спадщини. Зараз йому сорок. Він живе “в кутку” – “паскудної, поганій” кімнаті на краю Петербурга. У “підпіллі” він і психологічно: майже завжди один, віддається нестримного “мечтательству”, мотиви і образи якого взяті з “книжок”. Крім того,...
- Записки божевільного (стисло) Титулярний радник Аксентіп Іванович Поприщін, 42 роки, веде записи протягом 4 з гаком місяців. У день вівторка 3 жовтня 1833 Поприщін відправився на службу в одне з відділень Петербурзького департаментомта, в надії отримати від скарбника вперед грошей з платні. По дорозі бачить чарівну дочку директора департаменту. Ненароком підслуховує розмову двох...
- Переказ добутку Записки божевільного Гоголя Н. В План переказу І. Чиновник збирається в департамент. 2. Перші ознаки божевілля: по шляху він чує розмову двох собачок. 2. Спогаду чиновника про зустріч із директором департаменту і його дочкою. 3. Поприщин знаходить листи собачок Фиделя й Меджи й читає їх. 4. Він остаточно божеволіє. Через три тижні з’являється в департаменті,...
- Записки моего прадеда (краткое содержание) – Штифтер Герой, описывая старый дом, принадлежавший еще его прадеду – сельскому врачу, вспоминает: “старинная утварь окружала нас несмываемой летописью, и мы, дети, вживались в нее, словно в старую книжку с картинками, ключом к которой обладал только дедушка, он, единственно живой жизнеописатель доктора, своего отца”, в сундуке хранилось много заветных вещиц, единственным...
- Твір по творі Вересаєва “Записки лікаря” З найбільшої виразністю особливості прози автора виявилися в “Записках лікаря” – добутку, над яким Вересаєв працював з 1892 по 1900 рік. У літературі того років, мабуть, жодне добуток не викликав такий жаркої полеміки. Офіційна медична преса дорікала автора в тім, що його правдиве оповідання про сучасний стан охорони здоров’я нібито...
- Герой роману Ч. Диккенса “Посмертні записки Пиквикского клубу” Пиквик перший зі знаменитих героїв Диккенса (авторитетні джерела називають його самим популярним) був задуманий як персонаж своєрідного коміксу, оповідання в картинках, причому на спортивну тему. Еволюція образа П.- приклад порушення первісного задуму – ситуації, коли захоплений автор радісно “пішов” за своїм героєм. П., що спочатку тільки карикатурний – толстенький, безглуздого...