З’їзд російських журналістів. 1908 рік

Організаційним центром першого з’їзду представників періодичної преси стали редакції газет “Слово” і “Йдеться”, журналу “Минулі роки”, щономера якого друкувалися звіти з’їзду, толстовські матеріали документального і мемуарного характеру. Газети докладно інформували суспільство на роботу тимчасового бюро друку щодо скликання першого всеросійського з’їзду друку. У травні 1908 року. на шпальтах газет з’явилося повідомлення “Від тимчасового бюро друку…”, яке проголошувало:

“Виконуючи постанови загальних

зборів представників столичної влади та провінційної друку, [бюро] скликає перший всеросійський з’їзд погодинної друку до обговорення таких питань: Як самої друку найдостойніше вшанувати день 80-річчя Л. М. Толстого? Яка завдання лежить на жіночих російській пресі себто вказівки найкращих способів повсюдного відзначення цього радісного для Росії дня без порушення волі великого письменника? За які мети міг бути призначений збір пожертв у фонд імені Л. М. Толстого, який слід було б відкрити у майбутньому всіх органах російській пресі..? Не чи варто російській пресі видати власним коштом особливий збірник,

присвячений Л. М. Толстому..? До участі друку, у вшануванні вісімдесятиріччя Л. М. Толстого й у зборі пожертвувань на фонд його від імені слід уже залучити й слов’янську печатку?” З’їзду також потрібно було обрати постійний комітет як представник всієї преси Росії. Редакціям періодичних видань пропонувалося надіслати на з’їзд однієї чи кількох представників, “забезпечивши їх належними повноваженнями”, але з правом одного вирішального голоси від кожної видання. Запрошення на з’їзд адресувалися всім літературним установам та Академії наук. Крім наміченої програми з’їзду повідомили подробиці осередку: кожного учасника мав внести “внесок у п’яти рублів на витрати на з’їзду”; “попереднє ознайомлення учасників з’їзду друг з одним” не було призначене на 21 червня 1908 року у клубі громадських діячів. Викладалася прохання редакторів – не за п’ять днів до з’їзду повідомити про особу, уповноважених редакціями, і навіть надіслати додаткові пункти питань чи доповідей до запланованої програмі з’їзду, “якщо буде виявлено”. Вказувався і записуйте адресу редакції газети “Слово” (СПб, Невський ін., 92). загальні збори столичної влади та провінційної друку призначило з’їзд на неділю, 22 червня 1908 року у Санкт-Петербурзі. Перший Всеросійський з’їзд журналістів проходив 22 – 25 червня. Він відкрився дві з половиною години пополудні в Миколаївському залі міської Думи. Про хід Першого Всеросійського з’їзду друку газети публікували докладні звіти. Зазначалося, було багатолюдно – “місця амфітеатру для гласних, місця для преси, та публіки все зайняті. Повний збір. Навіть внесено приставні стільці”; що учасники з’їзду знялися загальної групою, “маючи у своєму центрі М. М. Ковалевського, Р. До. Градовского і П. М. Мілюкова”. Після вступної промови голови тимчасового бюро М. М. Федорова відбулися президії з’їзду. У пресі наводилися важливі дані – кількість отриманих голосів: при 101 виборця М. Ковалевський отримав 99, П. Мілюков – близько 80, М. Федоров всього 58 голосів. Обрання Р. До. Градовского секретарем супроводжувалося бурхливими оплесками. З більшим співчуттям зустріли присутніми з’їзд “образна”, прочитана з “сильним підйомом” привітальна мова М. М. Ковалевського. Основний її пафос полягав у тому, ідея з’їзду зародилася ідеєю вшанування 80-річчя Л. М. Толстого “нашої погодинної печаткою” – “непродажної слугою суспільства”. На підтвердження цієї думки Ковалевського згадав про своє, що сталася тридцять років тому вони, розмові з автором “Капіталу” До. Марксом, який віднікувався про чесності російській пресі, але причину цього бачив у тому, що вона має впливу, і тому немає мисливців підкупити її. “З того часу вплив російській пресі виросло, – при бурхливому схваленні залу заявив М. М. Ковалевський, – особливо при представницькому ладі”. Та коли присутньому з’їзд журналістів “представнику від поліції” здалося, що з ораторів “вийшов із рамок дозволеної програми”, він зажадав стенограму з’їзду, й тоді “інцидент благополучно разрешился”6. Доповіді були прочитані М. М. Федоровим, І. Гессеном. На вечірньому засіданні головував П. Мілюков, хоча збори вже було “менш жваво”. Найцікавіше учасників з’їзду викликав доповідь У. Я. Богучарского “Літературний Будинок-музей імені Л. М. Толстого у Петербурзі”, коли він наполягав на необхідності “відзначення ювілею великим справою”. Нагадавши журналістам слова Тургенєва, звернені до Толстого: “який у мене радів бути вашим сучасником”, він зазначив багатозначно, що “ця радість випала і частку нас”: “У Великобританії є свій Шекспір, у Німеччині – Гете, ми – Лев Толстой,.. на суспільстві лежить обов’язок увічнити за поколіннями справжніми і прийдешніми ті духовні блага, що дав світу геній Толстого”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


З’їзд російських журналістів. 1908 рік

Categories: Твори з української літератури

Links