Етика кохання тривалістю у творах російських письменників поч. 20 століття

Тим більше що атмосфера скандалу, відразу ж потрапити що склалася навколо роману, була спровокована насамперед абсолютно незвичним російської літератури увагою до статевого життя героїв. Це викликала в багатьох критиків та пересічних читачів роману, які орієнтувалися на традиції російської літературної класики, моральний і культурне шок, дозволило розглядати “Саніна” серед інших творів про кохання та відносинах статей і закрило на кілька днів шлях до серйознішого обговорення авторської концепції. Мабуть, вперше з часу публікації

у Росії перекладу роману Еге. Золя “Нана” (1880) і земельних спорів про “золаизме” кордони літературної еротики ставився настільки гостро. Звісно, зовсім на Арцыбашев був першопрохідником теми. Етика любові активно обговорювали філософської літературі початку 1900-х років. Досить сміливо згадали еротичної боці любові навіть дехто з учасників Релігійно-філософських зборів у Петербурзі (1901 – 1903), осуджуючи церковні кола за неуважність до неї. Можна згадати й московських поетів: Андрія Бєлого (Б. М. Бугаева), З. М. Соловйова, Елліса (Л. Л. Кобылинского), близького до них петербуржця А. А. Блоку – учасників містичного

братства “аргонавтів”, послідовників філософа і поета У. З. Соловйова, розвивала концепцію Вічної Жіночності. Кохання у розумінні Андрія Бєлого та Блоку – теж Ерос, синтезирующий високу містику з реальними, земними пристрастями “нареченого”, закоханого й улюбленого. З філософськими міркуваннями про полі, і любові виступав У. У. Розанов, рассматривавший цих питань у широкому соціокультурному контексті. Пол і як особистість, підлогу та громадськість, підлогу та релігія – теми зазвучали у філософії й літератури ще роки сучасності. У 1900-х років вони підхопили література, орієнтованої й не так на інтелектуальної еліти суспільства, скільки на широку читацьку аудиторію. У тому чи іншою мірою цих питань стосувалися у творах А. І. Купрін, Л. М. Андрєєв, У. У. Муйжель, Д. Я. Айзман, З. З. Юшкевич, істотно знизивши гостроту соціальної проблематики, властиву їх творів початку століття. Роман Арцыбашева став каталізатором широкої громадської обговорення “проблеми статі”. Його появу сприяло, попри невдоволення автора, переміщенню цієї проблеми зі сфери філософської есеїстики, мала вузьку читацьку аудиторію, та елітарної символістської літератури з її магически-иератическим мовою до сфери щоденної преси, популярних тижневиків, “товстих журналів” і брошюр-однодневок. Різко зросла вкрай зацікавлена і заінтригована “сміливістю” нових письменників аудиторія, особливо молодіжна, вперше затягнута в обговорення колись забороненою проблематики. Єдиний збірник видавництва “Життя” під редакцією Арцыбашева, опублікована 1908 року, у якому крім повісті “Мільйони” самого Арцыбашева надруковані розповіді “Морська хвороба” А. І. Купріна, “Любов” Д. Я. Айзмана і “Гріх” У. У. Муйжеля, мав затвердити життєздатність нової проблематики і закріпити скандальний успіх “Саніна”. Існували й численні варіанти бульварної адаптації “питань статі”. У другій половині 1900-х років з’явилося багато низькопробних видань (альманахів, збірок, журналів), у яких “тема статі” стала модної і розхожою: “У чорториї любові. Еженедельный журнал” (СПб., 1907), “Питання статі. Двотижневий літературно-науковий журнал” (СПб., 1908 – 1909), “Чоловік і жінка. Щотижнева ілюстрована газета-журнал” (М., 1908), “Сила любові. Перший, і єдина Росії журнал зі своєї загальнодоступності, общеполезности і цікавості” (СПб., 1909) тощо. п. Легко бачити, що ця бульварна пресу КПРС і виниклі хвилі читацького інтересу її супутники – леткі брошурки інтерпретаторів “Саніна” і “теми статі” у літературі, видані у Петербурзі та у Москві, а й у провінції, швидко пішли у небуття. Письменники-реалісти, зокрема М. Горький, різко відгукувалися про агресивному еротизмі літератури післяреволюційних років. На думку Горького, “буря тваринної розбещеності, заколот збожеволілих” були прямо пов’язані з настроями соціального песимізму, викликаними поразкою революції. Дуже високо що оцінював талант Арцыбашева А. І. Купрін зазначав, що “успіх “Саніна” почасти можна пояснити загальним настроєм читацької публіки під впливом важкої політичної реакції. У такому суспільстві з’явився великий попит на літературу, яка, однак, розробляла питання статі”. Таку зв’язок виявляли у своїх відгуках про роман Ар-цыбашева, і навіть про творах А. П. Кам’янського, У. До. Винниченко, А. А. Вербицкой, Є. А. Нагродской критики-марксисти: У. У. Воровский, Л. Д. Троцький, Р. У. Плеханов та


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Етика кохання тривалістю у творах російських письменників поч. 20 століття

Categories: Твори з української літератури

Links