Як створили писемність
Нижче приводиться уривок з добутку американського письменника Генрі Уолдсуорта Лонгфелло (1807-1882) “Пісня про Гайавате”, що було створено на основі індійських сказань
“При свиданье – віч-на-віч Ми ведемо свої бесіди; Але, розставшись, ми довіряємо Наші таємниці тим, яким Посилаємо ми друг до друга; А посланники нерідко Спотворюють наші звістки Иль іншим їх відкривають”. Так сказав собі один раз Гайавата, міркуючи Про рідний свій народ И бродячи в лісі пустельному. З мішка він вийняв фарби, Всіх квітів він вийняв фарби И на гладкій
От російський лист – лист, от англійське – LITERATURE. Точніше – письмові тексти, а сам лист – спосіб або засіб, за допомогою якого ці тексти створюються. Побачивши їх, ніхто не засумнівається, що має справу з листом. А як бути з дитячими карлючками, малюнком – поясненням дороги, дорожніми знаками, географічною картою? Напевно, усі погодяться, що дитячі карлючки листом не є. Вони, як правило, не містять ніякого повідомлення. Це малюнок просто так, для задоволення (у всякому разі, так думають дорослі). А лист повинне передавати інформацію. Географічні карти, дорожні знаки й багато інших способів повідомлення інформацію передають, але це теж не лист
Не можна сказати, що вони дозволяють записати конкретні висловлення. А лист – це запис саме мовлення. Але чи буде листом запис мовлення на магнітну стрічку? Ні, лист – тільки те, що можна побачити очами; це обов’язково мовлення, відбите на якій-небудь поверхні. Спроба виразити малюнком або символічними знаками яку-небудь думку теж не буде листом; лист припускає систему, тобто використання тільки заздалегідь певних знаків за певними правилами. Сучасний буквений лист здається досить простим і зручним. Насправді воно увібрало величезну безліч правил, умовних угод і чудових відкриттів. Коріння писемності йдуть у глибоку стародавність. Приблизно з IX по II тисячоріччя до н. е. люди почали використати фігурки тварин або просто предмети (палички, камені) для “запису” і обліку худоби, тобто відкрили предметний лист. Неясно, це предок сучасного листа або його родич по бічній лінії? Древні винаходи людства, схожі на лист (але листом не є), називають предписьменностями.
На основі деяких предписьменностей виник лист. Інші так і залишилися тупиковими коліями людської думки, з яких не розвилося нічого нового, хоча своїм цілям – ураховувати худобу й передавати прості повідомлення – вони служили добре. Не стали джерелами писемності, наприклад, палички з карбами. З їхньою допомогою колись указували кількість предметів – проданих, узятих у борг і т. д. іноді такі палички розколювали уздовж на дві частини, кредитор і боржник одержували половинки з однаковим числом карбів. Виходив “документальний запис” договору, дійсність якої можна було перевірити, з’єднавши ці половинки. Предметним листом уважаються й такі древні способи передачі інформації, як вампуми й стос. Вампуми – це шнури з нанизаними на них раковинами різних кольорів або пояса, сплетені з таких шнурів. Північноамериканські індіанці (ірокези й деякі інші народи) використали вампуми, щоб передавати інформацію. Кількість, кольори й взаиморасположение раковин були значимі (наприклад, білі кольори означав мир, фіолетовий – війну), так що за допомогою великої кількості раковин становили досить складні повідомлення. Стос (узелковое лист) – це паличка або товста мотузка із прив’язаними до неї різнобарвними шнурами різної довжини
Для запису інформації використалися не раковини, а вузлики на шнурах. Значимими є кольори й довжина шнура, а також кількість вузликів
(2 votes, average: 3.00 out of 5)