ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ. СТЕП

Мета: розширювати знання дітей про життєвий і творчий шлях Олександра Олеся; розвивати вміння бачити словесні картини, розуміти красу поетичних творів; збагачувати мовлення образними виразами; вдосконалювати навички правильного, виразного і свідомого читання; викликати захоплення красою і мудрістю природи.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Робота над скоромовкою

Гра “Дощик”

Вліз у хату їжачок

І побачив бурячок:

“У цікавої цієї штучки

Жодної нема колючки”.

2. Артикуляційна

гімнастика

– “Смачне варення”.

Посміхнутися; відкрити рот; широким язиком у формі “чашечки” облизати верхню губу

– “Кулька”.

Надути щоки; здути щоки.

– “Млинці”.

Посміхнутися; відкрити рот; покласти широкий язик на нижню губу.

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Гра “Чия розповідь краща?”

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

– Послухайте поетичні рядки.

Оселялись цілим родом:

Що людина, як одна?!

Кревні люди – рід складали,

Кревні роди – племена.

– Хто їх автор?

– Сьогодні

ми продовжимо ознайомлення з творчістю видатного українського поета Олександра Олеся.

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Опрацювання статті про Олександра Олеся

Гра “Рибки”. Самостійне мовчазне читання учнями статті про поета

– Де проводив свій час улітку маленький хлопчик?

– Хто мав великий вплив на майбутнього поета?

– Який вплив на Олександра мав дід?

– Що згадував поет про дитинство?

– Що відчуваєте, читаючи вірші Олександра Олеся?

2. Робота над віршем Олександра Олеся “Степ”

1) Виразне читання вірша вчителем.

– Чи сподобався вам вірш?

– Який настрій він у вас викликав?

– Які картини ви уявляли, слухаючи його?

2) Словникова робота.

Неоглядна – безмежна, безкрая.

Перина – виготовлений з пуху, пера матрац.

Яр – глибока довга западина з крутими або прямовисними схилами, що утворюється внаслідок розмивання крутих порід тимчасовими потоками.

3) Робота в парах. Підготовка до виразного читання.

– В якому темпі, з якою інтонацією і силою голосу будете читати вірш?

– Чи однаковою буде інтонація і темп читання кожної строфи?

– Які слова виділите голосом при читанні?

4) Виразне читання вірша учнями за строфами.

5) Фізкультхвилинка.

6) Аналіз змісту вірша.

– Доберіть синоніми до слова степ. Із чим порівнюється степ навесні?

– Хто зображений у творі як вишивальник, що прикрашає степ?

– Про які різкі зміни у ньому йдеться?

– Із чим порівнюють степ улітку? Чому?

– На що схожий степ восени? Чому він як пустеля? Чому не чути пташок? Де поділися квіти?

– Із чим порівнюється степ узимку?

– Хто оберігає сон баби-зими?

7) Вибіркове читання.

– Знайдіть у вірші порівняння.

– Які прикметники вжито для опису степу, моря, пташок, зими?

– Знайдіть образні вислови.

8) Робота за ілюстраціями.

– Розгляньте ілюстрації до цього вірша.

– Що художник зобразив на кожній ілюстрації? Які кольори він використав?

– Який настрій вони створюють? Як передають характер кожної пори року?

– Яким рядкам вірша відповідають малюнки?

9) Словесне малювання.

– Які картини до вірша намалювали би ви? Які кольори використали б? Чому?

10) Гра “Знайдіть початок”.

… морем став.

… пахощі поля.

… рівна і м’яка.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Гра “Закінчи речення”

– Сьогодні на уроці я дізнався…

– Мені сподобалось…

– Кажу спасибі…

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити вірш напам’ять (с. 63-65).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ. СТЕП