“Я не хочу і не можу вірити, щоб зло було нормальним станом людей”

Схожі твори:

1. “Я не можу розминутись з людиною. Я не можу бути самотнім” (за новелою “Intermezzo”) І. Франко Герой і громада… Поет і суспільство… Література і життя… Думаю, що цей ряд слів синонімічний. Всі вони продиктовані життям. Роль митця і призначення мистецтва – проблеми віковічні. Передові мужі українського народу не відокремлювали мистецтво від суспільних проблем. Великий Кобзар свою Музу присвятив “отим малим рабам німим” і на...
2. Що було в замку Снігової королеви і що було потім “Холодно, пустинно, мертво!” Цей світ, в якому панує порядок та холод, – мертвий, в ньому немає почуттів, немає тепла, немає життя, навіть таке напрочуд гарне явище, як північне сяйво, спалахує “… так правильно, що можна… з точністю розрахувати, в яку хвилину світло посилиться і в яку стане слабшати.” У скандинавській...
3. Аналіз телевізійної реклами в Україні (станом на 2012 рік) Реклама комерційна від малого та середнього бізнесу та приватних осіб на провінційних телевізійних каналах України найчастіше не є головним джерелом прибутків, адже телеканали отримують від свого прямих власників, політичних спонсорів – крупного бізнесу найчастіше. Реклама на телеканалах залишається часто лише додатковим джерелом доходів, і в ефірі відчувається її брак. Мабуть,...
4. ЧиМожна затверджувати, що у творчості И. А. Буніна “більша любов немов би несумісна зі звичайним нормальним життям”? ЧиМожна затверджувати, що в класичній літературі є всі відповіді на сьогоднішні питання? Реальне життя завжди різноманітніше й складніше будь-яких подань про неї. Але адже настільки ж вірно й те, що кожне знову при покоління, щоходить, читає класикові й знаходить близьке собі й своєму часу, а часом і просто дивується її...
5. ” Людей любив і до людей співав”(за мотивами творчості Андрія Малишка) У циклах “Пісня дороги”, “Пісня яворів”, “Сонети обухівської дороги” він з вершин життєвого досвіду й мудрості осмислює минуле й сучасне, розмірковує над майбутнім. Віршами “Я з тих країв, де сині оболоні…”, “Я з тих країв, де за Дніпром кургани…”, “І ти з такого ж поля” Андрій Малишко переносить читача на...
6. БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ – ЄДНІСТЬ ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ, ЗВ’ЯЗОК МІЖ СТАНОМ ЛЮДСЬКОЇ ДУШІ ТА ДОВКІЛЛЯМ “Антонич був хрущем і жив колись на вишнях, на вишнях тих, що їх оспівував Шевченко…” Але для того щоб написати ці рядки, вій мусив стати людиною. Постать Антонича, нехтувана за радянських часів, набуває все більшого значення в умовах української державності й свободи. Безперечно, це один з українських поетичних геніїв XX...
7. “Що я можу зробити сьогодні для свого завтра?” Дуже часто можна стати свідком того, як люди шкодують про своє минуле, про те, що щось не було зроблено або виконано. Як правило, такий жаль дійсно має під собою підстави. Базис будь-якого успіху закладається задовго до того, як цей успіх дійсно з’являється. Не буває занадто швидкого успіху без тривалої підготовки,...
8. “Чим я можу бути корисним для України?” Кожна сучасна людина просто зобов’язана замислюватися про те, чим вона може бути корисна своїй державі. Сьогоднішній світ досить непростий, в ньому практично немає країн, в яких не було б проблем. Тому допомога з боку людини по відношенні до своєї країни ніколи не втрачає своєї актуальності. Втім, більшість країн сьогодні досить...
9. Що я можу зробити для рідної мови Українська мова сьогодні існує в новому вимірі. Україна здобула незалежність. Наша мова розвивається абсо­лютно вільно, без перешкод. Якщо ще кілька десятиліть тому мова українського народу потребувала захисту й навіть порятунку, то сьогодні вона вимагає від нас дещо іншого. Насамперед, повноти існування, повноти втілення, повноти буття. Щоб мова тобі підкорялась, треба...
10. Що я можу зробити власноруч Мені дуже подобається щось робити самій. Адже так добре, коли з твоїх рук з’являється щось гарне й оригінальне! Я дуже люблю бісероплетіння й часто роблю для себе та подружок браслети й намиста. А ще – маленьких звіряток. Я їх дарую друзям як сувеніри або залишаю в себе, прикрашаю ними кімнату....
11. “Якби було краще жити, я б віршів не писав, а робив би коло землі” (поезії Василя Стуса) Коли людина хворіє, вона потребує певних ліків, так само, коли ціла нація поставлена у несумісні з нормальним духовним життям умови, вона також потребує певних духовних ліків. Найчастіше такими ліками стає мистецтво, яке підтримує народний дух, передає традиції, сформовані сторіччями, допомагає за будь-яких обставин зберегти ідентифікацію і національну свідомість. Вислів Василя...
12. Твір-роздум “Що я можу зробити для рідної мови” Я шаную свою рідну мову. Вона для мене – скарбниця нових слів, гарних виразів, мудрих висловлювань. Я вчуся жити та пізнавати світ за її допомогою. Тому я добре ставлюся до своєї рідної мови та хотів би дбати про неї теж. Адже вона дарує меня багато зі своїх надбань. Звичайно, я...
13. “Я не можу бути там, де зневажають мій народ” (за повістю “Слово матері”) Творчість Бориса Антоненка-Давидовича довгі роки замовчувалася, не видавалися його повісті, оповідання. Чудовий романіст і повістяр, новеліст і репортер знайшов свого читача, на жаль, тільки після своєї смерті. Мого оповідання щирі і людяні, автор торкається в них загальнолюдських проблем. Гортаємо сторінки повісті Антоненка-Давидовича “Слово матері”, і серце щемить від того, що...
14. Я не можу бути самотнім (за новелою Коцюбинського “Intermezzo”) Передові мужі українського народу не відокремлювали мистецтво від суспільних проблем. Великий Кобзар свою Музу присвятив “отим малим рабам німим” і на сторожі коло їх поставив слово; І. Франко підкреслював, що він – син народу і його поклик – праця, щастя і свобода, відірваний від рідного краю Павло Грабовський, заперечуючи чисте...
15. “Що було б, якби всі українці були як одна сім’я?” Сім’я є найбільш стабільним і стійким осередком сучасного суспільства. Недаремно в усі часи переважна більшість людей прагнула створити сім’ю, народити дітей і все інше, адже це робило життя більш простим і приємним. У той час як сім’я складається всього з декількох людей, всі з яких між собою особисто знайомі, весь...
16. Що я можу зробити для рідної мови? (твір на суспільну тему) Не думаю, що є на світі ще один такий народ, як наш, що вагається, якою мовою йому спілкуватися. Коли замислююсь над цим, стає боляче і страшно. Боляче, бо зневажаємо свою власну. мову, до того ж одну з наймилозвучніших у світі. Страшно, бо поводимося з нею, своєю материнською мовою, по-дикунськи. Звертаючись...
17. “Що було реальне, а що фантастичне у повісті “Конотопська відьма” Григорій Квітка-Основ’яненко був не тільки майстром слова, але і відмінно знав реалії українського життя свого часу. Саме тому жодної складності для нього не становило описати максимально наближено до реальності український фольклор, побут, а також різні народні забобони. Всі ці свої вміння описувати реальність життя українців він майстерно поєднав з описом...
18. “Сильнішою, ніж вона є, я не можу її зробити!” (за казкою Г. К. Андерсена “Снігова королева”) “Сильнішою, ніж вона є, я не можу її зробити!” (за казкою Г. К. Андерсена “Снігова королева”) Мені поталанило, що на початку мого життя, у дитинстві, мені трапилися казки мудрого, милого фантазера – казкаря Андерсена. Бо навчили вони мене у наш не дуже веселий час вірити в добро, у перемогу доброго...
19. “Я не можу бути там, де зневажають мій народ” (за повістю Б. Антоненка-Давидовича “Слово матері”) Події повісті Антоненка-Давидовича “Слово матері” досить далекі від нас за часом, але як же потрібен твір тепер, особливо для молоді, щоб вона вчилася вірності рідній землі, рідному народу, його духовним скарбам. Майбутній письменник зростав у російськомовному середовищі. Зрусифіковані батьки не могли дати синові національного виховання. Свою приналежність до українського роду...
20. “А щастя було таким можливим…” за романом “Євгеній Онєгін” О. С. Пушкін роману “Євгеній Онєгін” присвятив вісім років свого життя. За час написання роману у поета сталася серйозна переоцінка цінностей, поява у нього нових життєвих пріоритетів. Пушкін був у процесі інтенсивних моральних шукань. Прагнення до вирішення головних моральних проблем сучасного суспільства і буття, до філософського осягнення світу яскраво відбилося...