Художній аналіз вірша “Я не знаю мудрості”
У віршах поета переважають мотиви неприйняття миру, меланхолія, скорбота, але для нього характерні й риси імпресіонізму: здатність передати мить, твердження скороминущості життя, мінливість настроїв. Всі ці риси й мотиви ми можемо простежити в даному вірші: “У кожній скороминущості бачу я мири,/Повні мінливої райдужної ігри”.
Даний вірш складається із двох чотиривіршів. Залежно від закінчення – чоловіча рима, по розташуванню рядках – суміжна рима. Також у цьому вірші використовується анафора – у другому чотиривірші використовується
Також використовуються метафори: “хмарина, повне вогню” і епітети: “мінливий райдужної гри”. Всі перераховані прийоми надають віршу особливу музикальність, легкість. “Вслухуючись
Вірш “Я не знаю мудрості” не стільки передає думки й почуття автора, скільки будить у читачі його власні.
Але воно звернено не до всім, не до читача-споживачеві, а читачеві – творцеві, співавторові, мрійникові, що зможе продовжити те, що недосказав автор, наприклад, продовжити
Фразу “Я кличу мрійників”.