Літературний аналіз вірша “Батьківщина” Лєрмонтова

У вірші Лєрмонтова “Батьківщина” Добролюбов знаходив повне вираження такого щирого патріотизму. Він писав:

“Лєрмонтов… володів, звичайно, величезним талантом і, умевши рано осягти недоліки сучасного суспільства, умів зрозуміти й те, що порятунок від цього помилкового шляху перебуває тільки в народі. Доказом служить його дивний вірш “Батьківщина”, у якому він розуміє любов до батьківщини істинно, свято й розумно. Він говорить:

Люблю вітчизну я, але странною любов’ю; Не переможе її розум мій, Ні слава, куплена кров’ю,

Ні

повний гордої довіри спокій,

Ні темної старовини заповітні преданья

Не ворушать у мені втішного мечтанья.

Що ж любить цей поет, байдужий і до військової слави, і до величного спокою держави, і навіть до преданьям темної старовини, записаним смиренними ченцями-літописцями?.. От що він любить:

Проселочним шляхом люблю скакати у возі… І Т. Д.

Цілковитого вираження чистої любові до народу, гуманнейшего погляду на його життя не можна й жадати від російського поета”. Високий патріотизм Лєрмонтова прекрасно розкривається в цьому невеликому вірші, написаному так задушевно.

У реалістичній

ліриці Лєрмонтов досягає великої художньої майстерності

Віршована мова Лєрмонтов-реаліста зберігає властиву його раннім, романтичним віршам виразність. Лєрмонтов не відмовляється від широкого використання епітетів, що відбивають щиросердечні переживання, від схвильованого мовлення, насиченої питальними й окличними реченнями. Але він менше застосовує метафор, особливо розгорнутих. Його стих стає простіше, живее, досягає природний невимушеного розмовного мовлення. У Лєрмонтова з’являються оповідальні вірші: “Три пальми”, “Дарунки Тереку”, “Суперечка”.

Ширше використає Лєрмонтов ритмічні можливості російського вірша. Він починає частіше застосовувати трискладові розміри (дактиль, анапест, амфібрахій, допускає чергування амфібрахія з анапестом). Так, наприклад, у вірші “Русалка” (1836):

Русалка плила по ріці голубой,

Озаряема повним місяцем…

Перший вірш – амфібрахій, другий – анапест. Створює Лєрмонтов і новий тип строфи. У вірші “Бородіно” він застосовує семистрочную строфу зі своєрідним римуванням (аабвввб).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Літературний аналіз вірша “Батьківщина” Лєрмонтова

Categories: Шкільні твори

Links