Аналіз вірша О. Блоку “Осіння воля” (коментар до вірша)

Олександр Блок “знайшов” себе в літературі, створивши цілий ряд чудових добутків про батьківщину. Інтерес до даної теми символізує розквіт, творчу зрілість письменникО. У віршах, присвячених Росії – її складної історії й долі, – виражається те непідроблене почуття вдячності й любові, побожного замилування й захвату, що поет харчує до чого по-справжньому близькому й рідному, від чого неможливо відмовитися, що постійно тягне до себе й допомагає переборювати негоди. Це Росія “фабрична”, батьківщина, що Блок запам’ятав у віршах

“Осінній день”, “Русь”, “Шуліка” і т. п. Цій темі присвячений і вірш “Осіння воля”. Вірш Блоку “Осіння воля” носить, на перший погляд, досить дивна назвО. “Осіння воля” – воля осіни? Дійсно, чи не сама осінь навіяла поетові ті світлі й сумні думки, що як мінорні акорди звучать у вірші?

Порівняння з акордом не випадково: добуток дуже музично. Характерно, що у вірші часто зустрічаються слова, що відсилають читача до музики, мистецтву: “…дзенькає, дзенькає…”, “танцює”, “распевающий”, “слухати голос”. Перед читачем з’являється Русь пісенна, Русь билинна.

Уява малює йому героїв російських билин і народних пісень, сильних, сміливих, завжди готових постояти за Батьківщину. Уважний аналіз вірша показує, що псалми розспівує жебрак, у голосі Русі чуються п’яні нотки… Одним словом, “Росія, Батьківщина, тугО…”. Виникає питання, чому ж багато “вільних, юних, ставних” не можуть “жити й плакати” без злІденної п’яної Русі, що стала предметом зображення у творчості Олександра Блоку? “Яка ж незбагненна, таємна сила тягне” блоковського героя до неї? Відповідь на це питання досить простий: для ліричного героя вірша Росія, де “заклично махає візерунковий, кольоровий рукав”, – це насамперед невичерпне джерело натхнення.

Саме така Батьківщина стає предметом оспівування: лише вона, теперішня, без тіні фальші, дорожче всього самому поетові. Батьківщина – це й порятунок, і полегшення, і зцілення, і усмішка в “вікно в’язниці”. І хоча ліричний герой іде в шлях, “ніким не кликаний”, “земля буде йому легка”, адже Русь додасть йому сил, надихне його. При уважному прочитанні у вірші легко виявити переклик теми Русі із трактуванням ідеального жіночого образа. Поет мислить масштабно, вишиковуючи своєрідний ланцюжок: жінка – мати – Батьківщино… У матері діти просять: “дай притулок!”. Вірніше сказати, у матері не просять, вона розуміє це сама. І ліричний герой упевнений, йому найдеться місце “на просторах” Батьківщини… На закінчення хочеться відзначити один немаловажний момент: читаючи цей вірш, читач ясно бачить і “неосяжні далечіні”, і “візерунковий рукав” і, що саме головне, розуміє, чому ж убога батьківщина так тягне поета: мати мила й потрібна завжди…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Аналіз вірша О. Блоку “Осіння воля” (коментар до вірша)

Categories: Літературні аналізи

Links