Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ “Високе косноязычье…” (про поезію Н. Гумилева)

“Високе косноязычье…” (про поезію Н. Гумилева)

Микола Степанович Гумилев гуляв по Петербургові й, немов чарівник, затворів і затворів чудеса. У своєму “Заблудлому трамваї” він нагадує мені Окуджаву з його “Останнім тролейбусом”. Він розширив границі видимий світ у нескінченність, наповнив її чимсь таємничим і загадковим. І ми їдемо разом з поетом “через Неву, через Ніл і Сену”, і трамвай наш перетворився у вітрильник, і із брабантских рожевих манжет сиплеться легке золото мережив, і крокодили могутніми ударами хвостів піднімають у небо мільйони краплі жовтої нільської

води. Завдяки Гумилеву у вітчизняній поезії виник первозданний могутній мир, що вимагає від людини мужності й великодушності: Так солодко виряджати Перемогу, Немов дівчину в перли, Проходячи по димному сліді Відступаючого ворога

Гумилева залучає все незвичайне, екзотичне, будь те корабель Летючого Голландця, вогні святого Эльма, темношкірі мулатки, береги Червоного моря, владики Судану – усього не порахувати. Кожний його вірш, немов скринька з колоніальної крамниці, доверху наповнено небаченими дивинами. Спочатку – це дратує. Надлишок пряностей притупляє смак, і починає здаватися, що поезія вся спливла

на мішуру й блискітки. Але таке властивість теперішньої літератури – вона вимагає подолання не тільки матерії тексту, але й сформованих стереотипів сприйняття

Гумилев створює нову естетику, нову віршовану техніку. Він жадає від читача інтелектуальної роботи, співтворчості, такого ж потужного, рівного по силі эстетического пориву. І тоді результат перевершує очікуване: Сьогодні я бачу, особливо смутний твій погляд И руки особливо тонкі, коліна обійнявши. Послухай: далеко, далеко на озері Чад Вишуканий бродить жираф

Гумилев дуже гарний на своїх фотографіях, де косоокість не так помітно й майже не псує красу його особи. От він в Африці з рушницею, у ніг убитий леопард, от з некрасивої, але романтичной Черубиной де Габриак, із сином, от він – фронтовий офіцер, молодий, мужній із солдатським Георгієм на груди. Вища офіцерська нагорода

Підпис: “Грудень 1914”. Є так багато життів гідних, Але одна лише гідна смерть. Лише під кулями в ровах спокійних Віриш у Прапор Господне, твердінь

Гумилев був істинно російським поетом. Він писав про таємний трепет душі, про життя й смерть. Він відкрив читачеві мир прекрасної й шляхетної романтики, вічну й таємничу крас) його. Вірші поета дихають мужністю й любов’ю. Гумилев, незважаючи на свою зовнішню неприступність, представляється мені іноді добрим і уважним шкільним учителем, що вчить мене й


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. “Высокое косноязычье…” (о поэзии Н. Гумилева) Николай Степанович Гумилев гулял по Петербургу и, словно волшебник, творил и творил чудеса. В своем “Заблудившемся трамвае” он напоминает мне Окуджаву с его “Последним троллейбусом”. Он расширил границы видимого мира в бесконечность, наполнил ее чем-то таинственным и загадочным. И мы едем вместе с поэтом “через Неву, через Нил и Сену”,...
  2. Лирический герой Н. С. Гумилева Время, когда Гумилев вступил на литературное поприще, было временем расцвета “серебряного века” русской литературы. Печататься он стал с 1902 г. В начале своего творческого пути Николай Степанович находился под влиянием символизма. В 1905 г. вышла его первая книга стихов – “Путь конквистадоров”, а в 1908 г. – вторая – “Романтические...
  3. Останні роки творчості Гумилева У травні 198 року Гумилев уже був у революційному Петрограді. У тому ж році відбулося його розлучення з А А. Ахматовій, а в наступному році він женився на Ганні Миколаївні Энгельгардт, дочки професора-орієнталіста, що С. К. Маковский охарактеризував, як “гарненьку, але розумово незначну дівчину”. В 1920 році в Гумилевих, за...
  4. Есе про трагічний кінець життя Гумилева Перш ніж розповісти про трагічне завершення життя Гумилева, приведемо тут зі спогадів сучасників, що добре знали його, опису зовнішності Гумилева й враження, що він робив на знакомившихся з ним. Вони багато в чому збігаються, але кожне з них вносить і якусь свою риску й доповнює інші. Н. А. Оцуп, що...
  5. “Послужний описок” Гумилева У ньому в голих фактах і казенних формулах відбиті військові жнива й героїчний подвиг Гумилева. Два солдатських Георгій протягом перших п’ятнадцяти місяців війни самі говорять за себе. Сам Гумилев, поетично відтворюючи й переживаючи заново своє життя в чудовому вірші “Пам’ять” (яке читач знайде в другому томі наших зборів) так сказав...
  6. Муза Далеких Мандрівок у творчості Гумилева Муза Далеких Мандрівок тепер пробуджується не із закликом простору або часу, а самозаглибленням, “вогнедишною бесідою”, “утихомиренням втомленої плоті”. Тим суворіше розвінчується минула короткозорість: “Ми ніколи не розуміли Того, що коштувало зрозуміти” “И колишній темний тягар Продовжує жити в сьогоденні”. Гумилев Звертається до міфології, творчості збіглих з життя майстрів. Але лише...
  7. ТЕМА ПОЕТА Й ПОЕЗІЇ В ЛІРИКУ МИКОЛИ ГУМИЛЕВА Роль поезії в житті – ключове місце у світогляді поета. Це та соціальна ніша, що дозволяє поетові почувати себе незайвим у суспільстві й світі взагалі. По способі визначення місця поезії авторів можна розділити на два “табори”: на ті, хто вважає поезію доповненням (розумним) до громадського обов’язку, і тих, хто ставить...
  8. Тема поэта и поэзии в лирике Н. Гумилева Роль поэзии в жизни – ключевое место в мировоззрении поэта. Это та социальная ниша, которая позволяет поэту чувствовать себя нелишним в обществе и мире вообще. По способу определения места поэзии авторов можно разделить на два “лагеря”: на тех, кто считает поэзию дополнением (разумным) к общественному долгу, и тех, кто ставит...
  9. Про високе призначення поета й поезії в лірику Пушкіна Ні, весь я не вмру – душу в заповітній лірі Мій порох переживе й тленья втече – И славний буду я, доки в підмісячному світі Живий буде хоч один пиит. А. С. Пушкін Осмислення ролі літератури, мистецтва в житті суспільства – це, напевно, одне з найважливіших питань, що коштують перед...
  10. “Выхожу один я на дорогу!” Мої роздуми про поезію М. Лєрмонтова Вірш “Выхожу один я на дорогу”, написаний Лєрмонтовим в останній рік життя, міг би бути епіграфом до всієї творчості поета. Коли читаєш ці рядки, складається таке враження, що разом із поетом проходиш ще раз “кремнистьій путь” його творчого життя – від початку і до кінця, де він завжди сам-один, знемагає...
  11. Високе гуманістичне звучання творів Григіра Тютюнника Найкраще про Г. Тютюнника, мабуть, сказав Борис Олійник: “Чесний до прямолінійності, принциповий до жорстокості, від чого сам не раз потерпав. Але то все Григорів характер, вироблений, зредагований і затверджений життям. Безмежно талановитий, він умів словесно, експромтом накидати таку виразну життєву картину, що тільки записуй – і до друку. А працював...
  12. Осміяний пророк про поета й поезію М. Ю. Лермонтов дуже рано став усвідомлювати себе поетом. Як і А. С. Пушкін, перед яким він схилявся, М. Ю. Лермонтов багато міркував про призначення поета й поезії. Ще в юнацьких віршах “До друга”, “Монолог”, “Молитва” він говорить про мінливість Музи, про всеспалюю-щем полум’я натхнення, про трагічну долю поета. Вірші...
  13. Лірика історії (про поезію О. Мандельштама) У листі Мандельштама до Тинянову є слова: От уже чверть століття, як я, заважаючи важливе із дрібницями, напливаю на російську поезію, але незабаром вірші мої зіллються з нею, дещо змінивши в її будові й складі Нічого не скажеш усе здійснилося, усе збулося. Немов алмаз на склі, немов різцем по камені...
  14. Московський житель Окуджава або звідки приходять у поезію поети? Булат Окуджава народився 9 травня 1924 року в Москві. Учився в школі, а через рік після початку Великої Вітчизняної війни пішов добровольцем на фронт. Уже після війни закінчив Тбіліський державний університет, філологічний факультет Важкі випробування військового років вплинули на формування Б. Окуджави як поета. Перший збірник “Лірика” з’явився в 1956...
  15. “Поет до кістки наш, народний” (За поезію М. Рильського) Максим Рильський… Ця людина так багато зробила для розвитку вітчизняної літератури, що не треба навіть перелічувати його досягнень: Максим Тадейович був гро­мадським діячем, ученим, перекладачем і, звичайно ж, поетом. Завдяки цій людині українська поезія набула своєї сучасної гнучкості й синтаксичного багатства. Дехто вже за часів незалежності зухвало натякав про “толерантність”...
  16. “…Співаю, тож існую” (мої роздуми про поезію Б.-І. Антонича) Поезія Антонича народилася з пошуків місця людини в світобудові, з прагнень зрозуміти природу взаємин людини з навколишньою реальністю, з пристрасного намагання визначити сенс людського буття. Я не людина, я рослина, А часом я мале листя… Живу, терплю, й умру, як всі звірята.. Звірята й зорі, люди і рослини – У...
  17. “…Співаю, тож існую” (мої роздуми про поезію Богдана-Ігоря Антонича) Поезія Антонича народилася з пошуків місця людини в світобудові, з прагнень зрозуміти природу взаємостосунків людини з навколишньою реальністю, з пристрасного намагання визначити сенс людського буття. Я не людина, я рослина, а часом я мале листя… Живу, терплю, й умру, як всі звірята… Звірята й зорі, люди і рослини – у...
  18. Про поезію Н. М. Рубцова Микола Фляків. Любов, ніжність до своєї Батьківщини, маленької й великий, нескінченна, жагуча, – от, що відрізняє його: З кожної избою й тучею, Із громом, готовим упасти, Почуваю саму пекучу, Самий смертний зв’язок. Образ Вітчизни в Рубцова зливається з образом вогника, теплого, рідного, близького не тільки для російського, але й для...
  19. Прочитайте напам’ять та проаналізуйте поезію Володимира Сосюри “Любіть Україну” Як гімн рідному краю, який переборює неймовірні труднощі, відстоює свою волю й національну гордість, сприймається вірш В. Сосюри “Любіть Україну”. Він написаний у рік повного визволення України від німецько-фашистських загарбників (1944). Поет відтворює образ “вишневої України”, змальовує красу її природи, звитяжну історію, волелюбний народ з багатою культурою і солов’їною мовою....
  20. Прочитайте і проаналізуйте поезію Т. Шевченка “Мені однаково, чи буду…” У квітні 1846 року Т. Шевченко зближується з діячами Кирило-Мефодіївського товариства, а через рік, у зв’язку з розгромом цієї таємної політичної організації, потрапляє під арешт. Під час обшуку конфісковано шевченківські Твори з рукописного поетичного альбому “Три літа”. Слідство у справі кирило-мефодіївців, яких ув’язнили в казематі Петропавловської фортеці Петербурга, завершилось ЗО...
“Високе косноязычье…” (про поезію Н. Гумилева)
«
»