“Вишневий сад” А. П. Чехова як зразок чеховської п’єси
Чеховські оповідання повні ліричного настроя, пронизливого смутку й сміху. Такі і його п’єси, незвичайні, казавшиеся країнними чеховським сучасникам. Але саме в них яскравіше й глибше всього виявилася “акварельность” чеховських фарб, його проникновенний ліризм, що простромлює точність і відкровенность. Драматургія Чехова має трохи плановий, і те, що говорять герої – аж ніяк не те, що приховує за їхніми репліками сам автор.
А те, що він приховує, може бути, зовсім не те, що він хотів би донести до глядача. Через цю багатоплановість
Як відомо із самого початку, маєток приречений; приречені й герої – Раневская, Гаїв, Аня й Варячи: їм не на що жити, не на що сподіватися. Пропонований Лопахиним вихід для них неможливий. Усе для них символізує минуле, якусь давнє, прекрасне життя, коли все було легко й просто – і навіть уміли сушити вишню й возами відправляти в Москву…
Але тепер сад зостарився, урожайні роки рідкі, спосіб готування вишні забутий… Постійне неблагополуччя відчувається за
Неблагополучие й у тім, як розвиваються відносини між героями (Лопахин і Варячи люблять один одного, так чомусь не женяться), і в їх разгозлодіях. Кожний говорить про те, що його інтересует у цей момент, і не слухає інших Героям Чехова властива трагічна “глухота”, тому в діалогах перемежовується важливе й дрібне, трагічне й смішне, дурне. Адже в “Вишневому саду”, як і в человечесякий життя, перемішані обставини трагические (матеріальні труднощі, неспособность героїв до дії), драматичні (життя кожного з героїв) і комічні (наприклад, падіння Пети Трофимова з лестници в самий напружений момент).
Скрізь виден розлад, навіть у тім, що слуги поводяться, як добродії. Фірс говорить, порівнюючи прошлое й сьогодення, що “всі враздробь”. Существование цієї людини немов би напоминает молодим, що життя почалося давно, ще до них Характерно й те, що його забивают у маєтку… І знаменитий звук струни, що лопнула, – це теж символ.
Якщо натягнута струна – готовийность, рішучість, дієвість, то лопнувшая струна – кінець. Правда, є ще неясна надія на економічне процвітання, адже повезло ж сусідньому поміщикові Симеонову-Пищику: він не краще інших, а в нього те глину знайшли, то пройшла залізниця… Життя й смутне, і весела. Вона трагична, непередбачена, про цьому й говорить Чехов у своїх п’єсах И тому так важко визначити їхній жанр – адже автор одночасно показує всі сторони життя
Схожі твори:
- “Вишневий сад” як приклад чеховської п’єси Згадаймо оповідання А. П. Чехова. Ліричний настрій, пронизлива смуток і сміх… Такі і його п’єси – п’єси незвичайні, а тим більше здавалися дивними чеховським сучасникам. Але саме в них яскравіше і тлубже найбільше проявилася Акварельний фарб письменника, його проникливий ліризм, його пронизує точність і відвертість. Будь-яка п’єса Чехова має кілька...
- Звук струни, що лопнула ( “Вишневий з пекло” А. П. Чехова) Свою п’єсу “Вишневий сад” сам А. П. Чехов називав комедією. Але адже п’єса-те смутна!.. Так у чому ж справа? Як відомо із самого початку, маєток приречений; приречені й герої – Раневская, Гаїв, Аня й Варячи – їм не на що жити, не на що сподіватися. Предлагаемий Лопахиним вихід для них...
- Звук струни, що лопнула (“Вишневий сад” А. П. Чехова) Свою п’єсу ” Вишневий сад ” сам А. П. Чехов називав комедією. Але п’єса-то сумна!.. Так у чому ж справа? Як відомо із самого початку, маєток приречений; приречені і герої – Раневська, Гаєв, Аня і Варя – їм не на що жити, не на що сподіватися. Запропонований Лопахіним вихід для...
- Вишневий сад як символ духовної пам’яті (за п’єсою А. П. Чехова “Вишневий сад”) У 1903 році Антон Павлович Чехов написав останню свою п’єсу, якій дав напрочуд точну ласкаву назву “Вишневий сад”. Почуєш це словосполучення – і відразу захочеться зануритися в тепло і затишок дворянського гнізда, що століття тому прикрашало нашу землю. Воно створювалося працею і потом кріпаків для життя і радощів поколінь роду...
- Майбутнє в п’єсі Чехова “Вишневий сад” П’єса “Вишневий сад”, написана Чеховим в 1904 році, може по праву вважатися творчим заповітом письменника. У ній автор піднімає ряд проблем, характерних для російської літератури: проблема діяча, батьків і дітей, любові, страждання й інших. Всі ці проблеми об’єднані в темі минулого, сьогодення й майбутнього Росії. В останній п’єсі Чехова –...
- Минуле й сьогодення дворянської садиби в п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” Антон Павлович Чехов є одним з найбільших класиків росіянці й світовій літературі. Його оповідання із захопленням читають і наші сучасники, тому що багато тем його добутків актуальні дотепер. П’єси Чехова “Три сестри”, “Дядько Ваня”, “Чайку”, “Вишневий сад” ідуть у найвідоміших театрах миру, як і раніше збираючи аншлаги. П’єса “Вишневий сад”,...
- Проблема щастя у п’єсі А. Чехова “Вишневий сад” Про п’єси Чехова говорять, що їх проймає якесь відчуття постійного неблагополуччя. Здається, усі герої по-своєму хороші люди, але всі по-своєму нещасливі. Чому? Що таке щастя і чи можливе воно для них? Відповіді на ці питання читач одержує, спостерігаючи за розвитком характерів героїв. Ось Любов Андріївна Раневська приїжджає з Парижа до...
- “Недотепи” у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” Художній світ Чехова нескінченно складний, багатогранний, позбавлений будь-якої однолінійність. Письменникові відкрито було все недосконалість життя, зрозумілий був глибокий трагізм людського існування. Тому закономірно, що в п’єсу Вишневий сад входить тема недотепства. Чехов зображує нещасних, страждаючих людей. Коло нездар досить широкий, хоча слово недотепа вживається в п’єсі по відношенню тільки до...
- Ліричн і трагічне качала в п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” 1. Остання п’єса Чехова. 2. Суперечки навколо добутку. 3. Символи й жанрова приналежність. Вийшла в мене не драма, а комедія, місцями навіть фарс. А. П. Чехов В 1901 році А. П. Чехов обмірковує свою нову п’єсу, за планом – водевіль або комедію: “Наступна п’єса, що я напишу, буде неодмінно смішна,...
- Зміст назви п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад” 1. Вишневий сад як місце дії й основа сюжету п’єси. 2. Значення вишневого саду в сьогоденні, минулому й майбутньому персонажів п’єси. 3. Зіставлення вишневого саду Сроссией. Назва п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад” представляється цілком закономірним. Дія відбувається в старому дворянському маєтку. Будинок оточений більшим вишневим садом. Більше того, розвиток...
- Жанрова своєрідність п’єси Вишневий сад Чехова А. П Тема п’єси “Вишневий сад” – міркування драматурга про долю Росії, про її минуле, сьогодення й майбутнє, причому вишневий сад, “прекрасніше якого нічого на світі ні” (ІІІ), персоніфікує для Чехова батьківщину (“Вся Росія наш сад” (ІІ), – говорить Петя Трофимов). Ідуть у минуле колишні хазяї країни – помісні дворяни, духовно безпомічні...
- Твір А. Чехова “Вишневий сад’ – комедія чи драма? І. Чому Станісдавський поставив драму? (К. Станіславський писав: “Для меня “Вишневий сад” не комедия, не фарс – а трагедия в первую очередь”. Саме так він поставив п’єсу, оскільки побачив трагедію нещасливих людей, які не можуть зарадити собі, не в змозі боротися проти обставин, що сильніші за них. Саме тому, вважав...
- Аналіз п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад” П’єса “Вишневий сад” – останнє драматичний твір Чехова, сумна елегія про що минає часу “дворянських гнізд”. У листі до Н. А. Лейкин Чехов зізнавався: “Жахливо я люблю все те, що в Росії називається маєтком. Це слово ще не втратило свого поетичного відтінку “. Драматургові було дорого все те, що пов’язано...
- Тема минулого й сьогодення Росії в п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” В 1904 році була поставлена п’єса А. П. Чехова “Вишневий сад”, у якій автор зображує прощання хазяїв з родовим дворянським гніздом. Тема ця була вже не раз освітлений до Чехова літераторами другої половини XIX століття. У п’єсі автор торкається проблем батьків і дітей, любові, страждання. Але головне на прикладі долі...
- Скорочено п’єси А. Чехова “Вишневий сад” Головний конфлікт п’єси – конфлікт дворянства, що йде, із пришедшей йому на зміну буржуазією. Інша сюжетна лінія – соціально-романтична. “Вся Росія – наш сад”, – говорить вустами своїх героїв сам Чехов. Але мрія Ані й Пети Трофимова розбивається об практицизм Лопахина, з волі якого вирубується Вишневий сад. Любов Андріївна Раневская,...
- Ідейний зміст п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад” П’єса “Вишневий сад” – останній добуток А. П. Чехова. Вона була поставлена на сцені Художнього театру у 1904 році. Наступає XX століття, і Росія стає капіталістичною країною, країною фабрик, заводів і залізниць. Цей процес прискорився після звільнення селянства. Риси нового стосуються не тільки економіки, але й до суспільства, змінюються і...
- Що становить конфлікт п’єси Чехова “Вишневий сад”? Що є в ній тією “пружиною”, що рухає діями, переживаннями й міркуваннями героїв? На перший погляд у добутку дане чітке розміщення соціальних сил у російському суспільстві рубежу XІX-XX століть і позначена боротьба між ними: дворянство, що йде, – Раневская й Гаїв; буржуазія, що піднімається, – Лопахин; нові революційні сили, що...
- “Вишневий сад” А. П. Чехова – п’єса про нещасних людей і дерева Читачеві, навіть не дуже уважному, напевно впаде в око, що в п’єсі Чехова практично немає жодного щасливої людини. Раневская приїжджає з Парижа, щоб покаятися у своїх гріхах і знайти останній спокій у рідному маєтку. Прямо по притчі про Блудного сина вибудувала вона Алл С о ч. Р У свої останні...
- Жіночі образи в п’єсі Чехова “Вишневий сад” Від п’єси до п’єси зростало майстерність Чехова-драматурга. Удосконалення форми його п’єс невіддільне від прагнення письменника більш точно передати їх зміст – розкрити життєву драму людей глибоко інтелігентних, з тонкими почуттями, окрилених високою мрією, гідність яких зневажалися людьми грубими і вульгарними. Протиставляючи складну внутрішню життя інтелігентної людини примітивного духовного світу міщан,...
- Новаторство Чехова-Драматурга в п’єсі “Вишневий сад” Лірична комедія А. П. Чехова ” Вишневий сад “, написана в 1902 році й поставлена на сцені Московського Художнього театру трупою К. С. Станіславського, відразу привернула увагу глядачів своєю неординарністю. Театральний мир Чехова – це зовсім новий, особливий мир. У його п’єсі немає звичного соціального конфлікту, немає інтриги. Ми звикли...