Урок творчого читання по поемі М. Ю. Лермонтова “Мцири”. Закінчення
По думці М. Ю. Лермонтова, це висловлення більш точно розкривало зміст добутку. Образ “земного меду” у співвіднесенні зі змістом поеми стає символом земних життєвих благ і радостей, на які деспотична влада, релігія накладали заборону. Таким чином, епіграф, з одного боку, як би народжував думку про несправедливість заборон, що обмежують повноту й радість земного життя, а з іншого боку – підводив до розуміння законності протесту проти всіх земних і небесних “заклять”, що перетворюють людини в покірного виконавця чужої волі. час, Що
Яке враження робить мову поеми? Який поетичний розмір вибрав М. Ю. Лермонтов для свого добутку? На які дві частини можна умовно поділити поему? Чому Історія всього життя Мцири вмістилася в одну строфу, а оповідання про три дні втечі зайняв більшу частину змісту? Чим Мцири більше цікавий для автора: своїми вчинками або своїми переживаннями?
Узагальнюючи й направляючи відповіді учнів, допоможемо їм прийти до таких спостережень
Добуток М. Ю. Лермонтова написано чотиристопним ямбом із чоловічими римами, які той же В. Г. Бєлінський назвав “ударом меча, що вражає свою жертву. Пружність, енергія й звучне одноманітне падіння його дивне гармоніює із зосередженим почуттям, несокрушимою силою могутньої натури й трагічним положенням героя поеми”.
Добуток М. Ю. Лермонтова можна умовно розділити на дві нерівних частини. Невеликий авторський вступ, що містить і оповідання про все життя героя, і сповідь Мцири, що оповідає про три дні його перебування на волі. Така побудова поеми не випадково. Воно дає можливість зосередити основну увагу не на зовнішніх подіях, а на подіях, що відбуваються в душі героя. Три дні перебування на волі – це час, коли Мцири жив теперішнім, повнокровним життям, випробував радість спілкування з миром, природою, пережив захват “блаженством вільності”. Вони значать для Мцири більше, ніж довгі роки життя в монастирі: “Таких два життя за одну, але тільки повну тривог, я проміняв би, якщо б міг”. Саме тому основний зміст поеми становить сповідь героя, що у процесі свого оповідання ще раз переживає радість боротьби й щастя волі (“…ті Думи – їм вуж немає сліду, але я б хотів їх розповісти, щоб жити, хоч подумки, знову…”).
“Мцири” – добуток романтичне, тому автора цікавлять не стільки зовнішні події в долі героя, а його внутрішні переживання, його “могутній дух”: “я, як брат, обійнятися з бурою був би радий”, “і було серцю моєму легко…”, “мені було весело вдихнути нічну свіжість тих лісів…”, “але страх не стис душі моєї…”, “смерть здавалася не страшна…”, “серце зажглося жаждою боротьби й крові…”, “про прощенье не молю…”. М. Ю. Лермонтов ставить свого героя у виняткові обставини (полон, хвороба, ув’язнення в монастирі, непереборні перешкоди на шляху до батьківщини). Вони й допомагають розкритися незвичайної моці “духу” фізично не сильного героя (“і слабшав і гнучкий, як очерет”).
Як домашнє завдання пропонуємо школярам повторити матеріал, пройдений на уроці, підготувати розгорнуту характеристику Мцири, виписати в зошит кілька афоризмів з поеми “Мцири” і розкрити їхнє значення, вивчити напам’ять найбільш понравившийся з її уривок.
Література
Лермонтов М. Ю. Собр. соч.: В 4-х тт. – Т.2, – М., 1969. Андроников И. Л. Лермонтов. Дослідження й знахідки. – М., 1967. Жижина Д. Ідейно-образна система в поемі Лермонтова “Мцири”// Література в школі. – 1976. – № 5. Лермонтовская енциклопедія. – М.-Л., 1981. Максимов Д. Е. Поезія Лермонтова. – М.-Л., 1964.
Наталя Жаркевич кандидат філологічних наук, доцент Ніжин
(2 votes, average: 2.50 out of 5)