Патріотична лірика М. Ю. Лермонтова

Вам не видать таких боїв!.. Носилися прапори, як тіні, У димі вогонь блищав… М. Лермонтов Коли по закінченні юнкерської школи М. Ю. Лермонтов був спрямований служити корнетом у лейб-гвардії гусарський полк і вперше з’явився перед бабусею в офіцерській формі, вона замовила художникові Ф. О. Вудкину його парадний портрет. З полотна пильним поглядом дивиться на нас спокійний, благовидний гвардієць. Поетові не дуже повезло з художником, тому що дотепер не можуть розібратися, на якому ж з декількох збережених з тої пори портретів його зображення

найбільше відповідає оригіналу. Відомо, що на відміну від портретів Пушкіна, які тільки доповнюють ОДИН одного, портрети Лермонтова, навпаки, один одному суперечать

Зрештою, найкращий портрет Лермонтова – це його поезія. А військова або, як її ще називають, патріотична тема зайняла важливе місце в його Творчості. Як усякий щирий художник, Лермонтов був найвищою мірою громадянином своєї батьківщини, гідним, шляхетним і непохитним

Він тверезо оцінював події і явища сучасної йому дійсності. Тривожна мрія про краще Майбутнє жила в його палкому серці. Таких особистостей, як Лермонтов, нещадно гризе туга й розпач

серед запустіння душ і сірого животіння країни, у якій вони народилися. Почуття протесту доходить до краю й вихлюпується навіть за межі творчості й внутрішній духовной життя, Але любов до Батьківщини однаково переважає над всіма іншими почуттями: Степ розкинувся ліловою завісою, И так вона свіжа, і так родна з душею, Начебто створена лише для волі. У день загибелі Пушкіна Лермонтов уперше заявив про себе як громадянин і патріот з великої букви

Він кинув в особу світському суспільству: Волі, Генія й слави кати! Він загрожував їм народною розправою й указував на їхній зв’язок з імператорським троном. Герцен писав про Лермонтова: “Люди лицемірні, слабкі ніколи не прощають такої сміливості”.

И йому не простили. Вся його недовге життя пройшло в напрузі вічної погоні за ним темних сил. Але до думок про Батьківщину поет звертався, як віруюча людина в молитві звертається до Бога. Відчуття величі й незалежності Батьківщини від якихось явищ і людей додавали поетові натхнення. Він створює ряд чудових віршів на патріотичну тему. Наприклад, “Бородіно” – рядка якого були взяті “на озброєння” російським воїнством

Ми довго мовчачи відступали, Прикро було, бою чекали, Гарчали старі: “Що ж ми? на зимові квартири? Не сміють, чи що, командири Чужі порвати мундири Об російські багнети?” Стали народними вираження: “Хлопці!

Не Москва ль за нами?”, “Уж постоїмо ми головою за батьківщину свою!”, “Що значить російський бій удалый, наш рукопашний бій!..” і багато хто інші. Прогресивні критики усвідомлювали Лермонтова як глибокого, самобутнього поета з яскраво вираженим цивільним і патріотичним почуттям. А слідом за такими авторитетами, як В. Г. Бєлінський і Н. Г. Чернишевський, і широкий російський читач сприйняв поезію Лермонтова як явище глибоке, загальнонародне


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Патріотична лірика М. Ю. Лермонтова

Categories: Нові твори

Links