Українські оберіги
Наші давні предки обожнювали природу і вірили в існування добрих і злих сил у ній. Намагаючись захиститися від зла, люди створили для себе цілу систему оберегів. Що це таке? Берегиня, обереги – це давні добрі символи. З їхньою допомогою народ зберіг свою родовідну пам’ять, історію, культуру.
За давніми уявленнями предків, світ складався з трьох частин: небесна частина з божествами, що жили на ній, а також світилами – сонцем, місяцем і зорями; земна – з людиною і землею, на якій вона жила; підземна – із духами зла, смертю, душами померлих
За цими ж принципами людина збудувала своє житло. Дах – небесна частина, середня частина – власне житло і нижня, яка містилася в землі. Вікна – це очі хати, через які людина підтримувала зв’язок з божеством, а поріг – це межа між людським світом і світом померлих.
Людський світ має потужну добру силу – вогонь у печі, який іде від сонця.
Щоб зло не проникло в людський світ, над вхідними дверима вирізували символи-обереги: кола, розетки, хрести.
Люди мали й інші обереги. Наприклад, рушник. На ньому вишивали магічний знак – Дерево життя. Над ним зображувалися зірки, які
Наступний оберіг – це хліб. Він має круглу форму – форму сонця. Як сонце дає життя всьому, так і хліб живить усіх людей.
Жодне свято не проходило без хліба. При відвідуванні новонародженого йшли з хлібом, на весіллі не обходилися без хліба-солі, благословляли молодих хлібом, проводжали в останню путь знову ж таки хлібом.
Завжди людину, яка приходила до хати, пригощали хлібом. Це означало, що вона вже не має морального права приносити цій хаті зло.
Крім хліба-солі, велику магічну силу, як вважали, мала вода. Особливо шанували і користувалися непочатою водою з криниці. Дівчата використовували її Для чарів, немовлят купали саме в такій воді.
У християнських віруваннях вода також посідає чільне місце. Особливо Цілющою вважають воду, освячену на Водохрест (йорданську воду). Нею виливали хворих, кропили всі кутки хати, щоб не підступало зло.
Оберегом в усі часи для людини був одяг. Він захищав як від холоду, так і від злого ока. Вишивалися комір сорочки, манжети рукавів. Вишивка служила оберегом. У дівчат оберіг – це вінок, у жінок – хустка, очіпок, намітка. А чоловіки носили пояси – знак, що людина, захищена, готова до боротьби зі злом. Усі ці елементи ніби обрамляли тіло людини, не допускали до нього злих духів.
Навколо людини також знаходилося багато оберегів. Це часник, осика, верба, полин.
Часник розкладали по кутках столу на Святвечір. У весільний вінок вплітали часник, щоб ніяке зло не брало дівчину. А напередодні Івана Купала ним натирали вим’я корови, щоб відьма молоко не випила.
Осику використовували як засіб для боротьби з відьмами та вампірами. В огорожу ставили осикові кілки, щоб уберегти корову від зазіхань відьми. Оберегом від хвороб і зла служила верба, освячена у Вербну неділю. Нею жартівливо били зустрічних, бажаючи успіху в усьому.
Полин – теж оберіг. За тиждень до Зелених свят дівчата робили клечальний вінок. Його носили цілий тиждень, а потім він висів над дверима, захищаючи від злих сил. Використовували його і в народній медицині.
Але найсильнішим оберегом було слово. Були складені тисячі замовлянь і молитов, які оберігали людину. Це своєрідний код, який давав доступ до таємної потужної енергії. Вона зв’язувала людину з вищим, духовним світом. Тільки словом лікували пристріл, переполох, крикливиці. Слово допомагало в сімейному житті.
Щоб бути духовно чистими, схожими на Божі створіння, люди промовляли й промовляють молитви, які є духовною наснагою для кожної душі. Слово, вимовлене з любов’ю і вірою, оберігає і самого промовця, і його рідних, і того, на кого звернена молитва.
Щоб жити щасливо, у спокої, давайте триматися наших оберегів! І тоді прийде гармонія в наші душі.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)