Українські народні думи та пісні

У великому фонді світової епічної культури почесне місце посідають українські думи, як глибоко оригінальні музично-поетичні твори високого ідейного звучання. Образність поетичного вислову, краса музичного супроводу, глибина думки викликали захоплення культурних діячів світу. У своєму романтичному захопленні кобзарським мистецтвом та поезією дум Т. Г. Шевченка підносив їх вище Гомерових “Іліади” і “Одіссеї”.

Вважається, що “невольницькі плачі” є найдавнішими. Епічна розповідь, властива переважній більшості дум, тут

поступається перед висловленням особистих переживань. Зворушливий плач авторів – виконавців викликає співчуття до “всіх бідних невольників”, передає безмежне бажання визволитися:

З тяжкої турецької неволі, З каторги бусурманської, На тихі води, На ясні зорі, У край веселий, У мир хрещений, В городи християнські. Творці невільницьких дум вкладали у свої твори не скорботу за конкретною людиною, а висловлювали погляд народу на неволю, віру бусурманську, землю чужинську, возвеличуючи водночас вірність народу, любов до свого “краю веселого”.

Важливу роль відіграють, з погляду творців і носіїв

дум, не лише особиста мужність і сила, а й відданість своєму товариству, всьому народові; високо підноситься ідея бойового братства. Гостро і безкомпромісно засуджуються люди, що силою обставин та заради особистої вигоди ставали на бік ворога, порушуючи освячені віками норми моралі, суспільного співжиття.

У думі “Самійло Кішка” возвеличується подвиг козаків – невольників, які після 25 – літньої каторги у найскрутнішому становищі виходять переможцями,

Героїчна тема, головна тема всього думового епосу, на повну силу прозвучала в думах, в основі яких – заклик народу до єднання, до активної протидії чужоземним загарбникам. Уславлення козаків-лицарів у думах “Козак Голота”, “Отаман Матяш старий”, “Олексій Попович”, возвеличення кращих моральних якостей – ось що зумовило надзвичайну їх життєвість. Якою б винятковою силою не володіли Самійло Кішка, старий Матяш, Івась Удовиченко, вони усвідомлюють себе лише представниками народу, в ім’я якого і здійснюють свої подвиги.

Думи про козака Голоту і про Марусю Богуславку споріднені тим, що героїчний пафос у них зливається з патріотизмом, незламність духу героїв підтримується глибоким відчуттям батьківщини, уособленим в образах “ясних зір”, “тихих вод”, “краю веселого”.

Збірний образ козака Голоти уособлює кращі риси захисника свого народу і показаний не описово, а в дії, у зіткненні з віроломним, жадібним і “на розум небагатим” татарином.

Український народ, стверджують автори”дум, хоче жити на землі у злагоді з іншими народами: “Гуляє… погуляє, ні города, ні села не займає”, і лише при посяганні на його волю виступає як воїн – захисник, який “не боїться ні огню, ні меча, ні третього болота”.

З великою пошаною подаються у думах образи талановитих народних ватажків: Івана Сірка, Семена Палія, Богдана Хмельницького, Івана Богуна, Максима Кривоноса.

Творці й виконавці цього циклу дум ведуть мову про історичні події від імені всього народу, який виріс політично, соціально, зміцнів духовно і свідомий до свого місця в подіях історичної ваги.

Народні думи займають особливе місце в історії нашої культури. Ця незглибима криниця може допомогти нам зараз, у час розвитку нашої державності, навчити зразкам мужності і чистоти, краси і сили народної.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Українські народні думи та пісні