Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Твір по повісті В. Г. Распутіна “Василь і Василиса”

Твір по повісті В. Г. Распутіна “Василь і Василиса”

Істинно м’якими можуть бути тільки люди із твердим характером. В інших же гадана м’якість – це в дійсності просто слабість. Ф. де Ларошфуко. Валентин Григорович Распутін – один з письменників, що розповідає про проблеми села. Він народився в селі Усть-Уда Іркутської області. Дитинство провів у селі Отаманів-Ка, розташованому біля Ангари. Сільське дитинство сильно вплинуло на Распутіна, і основою його прози були не міські протиріччя, а проблеми села

У повісті “Василь і Василиса” основним предметом зображення є розкриття сутності

сільського життя, відносин, що складаються між односільчанами. Основною проблемою коштує питання не світового масштабу, а повсякденні соціальні відносини між людьми. Автор намагається показати на прикладі головних героїв моральну проблему душі всього селянства встране.

Василь – звичайне російське ім’я, що може мати будь-який сільський хлопець. Василиса – ім’я казкове, його можна зустріти в російських народних казках і билинах. Василиса Прекрасна, Василиса-Царівна й т. буд. Цими споконвіку російськими іменами автор хотів показати, що на їхньому місці можуть бути й інші звичайні люди,

що таких же сіл теж багато.

Знайомство з головною діючою особою починається з рядків: “От уже майже тридцять років Василь живе в коморі, середньому серед трьох, що коштує однією будівлею”. Недарма Распутін наголошує на слово “середній”. Протягом усього твору Василь займає середню позицію: його кинула дружина, але він не пішов, він залишився жити у своїй коморі, але, з іншого боку, і не робив спроб повернутися до неї. Чи правильна ця золота середина? Про героїн ми довідаємося з початку повести: вона нікому не довіряє й робить всю роботу сама, пізно лягає й рано встає, вона вірить у Бога й увесь час зітхає: “Подихи в неї мають безліч відтінків – від радості й подиву до болю й страждань”. Весь її день розписаний не по годинниках, а по самоварах: “Перший самовар, другий, третій…” Причиною її конфлікту із чоловіком була втрата дитини, у якій був винуватий п’яний Василь. Уже тридцять років вони живуть у сусідніх будинках, щодня бачаться, але між ними загублена ланка взаєморозуміння: “Начебто не бачать один одного… і тільки кожний з них знає про присутність іншого”. Сполучним елементом між ними автор ставить їхнього сина Петра. Петро – “середнє” між матір’ю й батьком. Він не любить тайгу, як Василь, мати називає його “отиком”, хоча він і не є непоправним ледарем. Він поставлений зв’язним компонентом між батьками

Переломним епізодом у сюжеті й у взаєминах Василя й Василиси письменник робить весілля Василя на приїжджої швейке Олександрі. Саме вона стає тим каталізатором, що діє на Василисин характер. Це й підтверджує суєта, що коли затрималася Олександра натикається на Василису. У цьому епізоді Распутін розкриває пік розжарення страстей. Василиса, упевнена у своїх силах, зненацька одержує відповідь, що приголомшує її: “Хочеш вижити мене? Не вийде! Однаково він з тобою жити не буде… Він мій! Ти йому не потрібна, не потрібна, не потрібна!” Після цих слів іде розв’язка: “Василиса сторопіла… стала почувати себе винуватої”. Героїня замислюється, а чи права вона була? Потрібно чи їй це було?

Не випадково автор закінчує свій добуток сценою прощання. Адже Василиса вірить у Бога, і за законами християнства вона повинна чоловіка простити. Усвідомивши, що він наробив, зрозумівши свою провину, він розуміє стан Василиси. А зрозумівши її, йому вже нема чого робити на цьому світлі, і він умирає

Распутін уміло використовує монологи героїв для більше повного розкриття їхніх образів і метаморфоз, що происшли за увесь час повести. Наприклад, Василиса на початку повести звертається із сином ласкаво, по-материнському, ближче до кінця, коли Петро приймає сторону батька і його нової дружини, Василиса ставиться до нього неласкаво, знервовано. Василь говорить синові, щоб він не продавав рушницю, щоб про нього залишилася пам’ять, отже, він уважає, що гідно того, щоб про нього згадували. Письменник показує, як у Село прийшли нові часи, нові можливості, а вона живе по старих законах

При читанні повести мені відразу ж згадався “співак російської землі” С. А. Єсенін. Хоча їх і розділяє піввіковий період, але обоє автора розповідають про долю села. В образі Василиси я довідався Катерину з “Грози”. Але тільки якщо Катерина бореться з “домостроївським” суспільством Кабанихи, те Василиса збирає в собі бунтарський дух всіх селянських дружин, пригноблених беззаконням системи. Хоча ця повість і неактуальна в сьогоднішній час, але однаково вона залишить свій слід в історії росіянці літератури


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Твір по літературі по повісті В. Г. Распутіна “Пожежа” Одна із серйозних соціально-психологічних проблем, що вирішується сучасною літературою, складається в правильності вибору героєм місця в житті, точності своєї мети. Міркування про нашого сучасника і його життя, про його громадянську мужність і моральну позицію веде у своїх повістях один із самих талановитих письменників нашого часу – Валентин Распутін. Повість “Пожежа”...
  2. Твір по повісті Распутіна “Останній строк” Одним з найвідоміших сучасних російських письменників є Валентин Распутін. Я прочитала багато його добутків, і вони залучили мене своєю простотою й щирістю. По-моєму, серед визначальних життєвих вражень Распутіна одне з найдужчих було враження від простих сибірських жінок, особливо бабів. У них залучала багато чого: спокійна сила характеру й внутрішнє достоїнство,...
  3. Твір по повісті В. Распутіна “Живи й помни” У літературі багато прикладів, коли обставини виявляються вище сили волі героїв, але образ Андрія дуже достовірний і переконливий. Виникає таке відчуття, що автор особисто був знаком із цією людиною. Непомітно письменник як би розмиває грані між “гарними” і “поганими” героями й не судить їх однозначно. Ніж уважніше вчитуєшся в повість,...
  4. Тема природи в повісті В. Г. Распутіна “Живи й помни” Не секрет, що Валентин Распутін був дуже прив’язаний до російської землі. Своє творче кредо він формулює так: “…захищати совість, віру й красу”, але прагнення це дуже тісно в його добутках прив’язане до отече-ству, до російського народу. Красу Валентин Григорович бачить і в людині, і в його внутрішньому світі, і, звичайно...
  5. Тема моральності в повісті В. Распутіна “Живи й помни” Події повести відбуваються в останні дні війни. Вертаючись додому з госпіталю, а не на фронт, один з головних героїв повести Андрій Гуськов стає дезертиром. Перебуваючи в госпіталі після поранення, він мріяв про те, як повернеться додому, і був повністю впевнений, що на фронт його більше не пошлють. Ішов 1944 р....
  6. Морально філософські проблеми в повісті В. Распутіна “Живи й помни” Хто ж винуватий у падінні Гуськова? Іншими словами, які співвідношення об’єктивних обставин і людської волі, яка міра відповідальності людини за свою “долю”? Це питання ніколи не знімалося в російській класичній літературі, і чаша ваг відмінювалися убік обставин життя. Вирішуючи морально-філософські проблеми, більшу знижку на суспільство робив Толстой, про значення волі...
  7. Символічний зміст “пожежі” в однойменній повісті Распутіна Ситуація з пожежею в повісті дозволяє авторові досліджувати сьогодення й минуле. Горять склади, товари, яких люди не бачили на прилавках (ковбаси, японські ганчірки, червона риба, мотоцикл “Урал”, цукор, борошно). Частина народу, користуючись плутаниною, розтаскує, що може. У повісті пожежа є символом катастрофи для соціальної атмосфери в Сосновке. Распутін намагається пояснити...
  8. Народ, його історія в повісті В. Г. Распутіна “Прощання із Запеклої” У літературі 60-х років XX сторіччя з’явилося чимало добутків, що осмислюють із нової висоти суспільної свідомості характер сучасних протиріч. Новизна суспільного й духовного життя позначилася в поглибленому дослідженні соціальних конфліктів, в об’єктивному відтворенні складної моральної атмосфери суспільства, в активному інтересі до внутрішнього життя – як окремої людини, так і всього...
  9. Образ матері в повісті В Распутіна “Останній строк” Чарівний образ жінки-матері створив В. Распутін у повісті “Останній строк”. Ганна наділена щедрим серцем, умінням прощати образи, оточувати людей теплотою й турботою. В образі своєї героїні автор втілив свої таємні думки про велику духовну силу російської жінки, про величезну моральну значимість її природної ролі матері, здатною своєю любов’ю протистояти злу...
  10. Доля російського села в повісті Распутіна “Прощання із Запеклої” И нарешті, прийшов час, коли кращі письменники й публіцисти вдарили в дзвін, прагнучи попередити нас, що природу треба рятувати. Ю. Черниченко зрівняв сучасні відносини людини й природи із громадянською війною: “Не було б громадян – не було б ніякої війни”. Із закликом задуматися про проблеми екології виступили такі чудові письменники,...
  11. Біль людська (по повісті В. Распутіна “Живи й помни”) С. Алексиевич “Ах, Війна, що ж ти зробила, підла…” – співає Булат Окуджава, і йому безмовно підспівує багатомільйонний хор загиблих і оставшихся в живих, покалічених са-мых страшною подією, що тільки можна предста-вити собі в історії людства – війною. У повісті В. Распутіна “Живи й помни” війна высту-пает причиною не тільки...
  12. Тема совісті, боргу, милосердя, добра в повісті В. Распутіна “Останній строк” Проблема моральності в наш час стала особливо актуальної. У нашому суспільстві назріла потреба говорити й міркувати про людську психологію, що змінюється, про взаємини між людьми, про той сенс життя, що так невпинно й так болісно осягають герої й героїні повістей і оповідань. Зараз ми на кожному кроці зустрічаємо втрату людських...
  13. Рецензія на повість В. Г. Распутіна “Прощання із Запеклої” Валентин Григорович Распутін народився в 1937 році в селі Усть-Уда Іркутської області. Перші збірники оповідань і нарисів Распутіна були надруковані в 1965-1967 роках: “Василь і Василиса”. Популярність йому принесла повість “Гроші для Марії”. Здавалося б, описана звичайна ситуація недостачі, що обернулася трагедією для Марії. Однак проблематика роману глибше: розкриття нового...
  14. Морально-філософські проблеми в повісті Распутіна “Останній строк” Так, Ганна не боїться вмерти, більше того – вона готова до цього останнього кроку, тому що вже утомилася, почуває, що “изжилась до самого денця, википіла до останньої крапельки” (“Вісімдесят років, як видно, одній людині все-таки багато, якщо вона поизносилась до того, що тепер тільки взяти так викинути…”). І немудро, що...
  15. Традиції Горького й Достоєвського в повісті В. Распутіна “Живи й помни” Сам себе Розкольників хоче перевірити (“випробувати”) на “право имеющих”, і це також стало одним з “мотивів” його злочину. Розкольників переконався, що йому не вдалося встати “по ту сторону добра й зла”: він мучається тому, що доконане поставило його на рівень самогубства, на грань руйнування особистості (“Отут так-таки разом ухлопал себе,...
  16. Тема жалю й милосердя в повісті В. Распутіна “Останній строк” Здатність бачити чудесне У звичайному – незмінний Ознака мудрості. Ралф Уолдо Емерсон “За своє життя баба родило багато й любила ро-жати, але тепер у живі в неї залишилося п’ятеро…” Скромний і зовсім не новий сюжет, повсякденний ма-териал – так звідки ж відчуття радості, що залишає повість Валентина Распутіна? Ну, стару-ха,...
  17. Виїде Іван Петрович із Сосновки після пожежі або залишиться? (по повісті Пожежа Распутіна В. Г.) Розжарюю грядеши? Євангеліє від Іоанна 13:36 Іван Петрович Егоров – головний герой повести Распутіна “Пожежа”. У повісті описується, як лісозаготівники тайгового селища Сосновки целую ніч без особливого успіху борються з пожежею на складах при магазині. Пожежа, як надзвичайна подія, виявив безладдя, які панують у Сосновке: безгосподарність, злодійство, пияцтво. Пожежну машину...
  18. Юний герой і його вчителька (по повісті В Г Распутіна “Уроки французького”) Її дія розвертається в голодні післявоєнні роки. Головний герой, хлопчисько, змушений виїхати з будинку, щоб продовжувати навчання. Навіть якби він залишався будинку, те вбогість і голод були б для нього так само важкі. Але вдалині від рідного села, від матері, від будинку йому важче подвійно. Мати не може йому допомогти,...
  19. Твір за повістю В. Г. Распутіна Пожежа Вітчизняні письменники й публіцисти, по-моєму, першими прорвали греблю, що стояла на шляху рішення екологічних проблем у нашій країні. Говорити про екологію зараз, наприкінці XX століття, – значить говорити вже не про зміну життя, як колись, а про її порятунок. Треба рятувати ріки, які перетворюються в стічні канави з виродливими стовщеннями...
  20. Тема “батьків” і “дітей” у повісті В. Г. Распутіна “Останній строк” У центрі оповідання – образ баби Ганни, що гідно прожила нелегке життя й оказавшейся на порозі смерті. У цю годину навколо її зібралися всі ті, заради кого вона жила, кому присвятила свої сили, кому віддала своє серце, свою любов. Це, звичайно ж, її діти. Ганна виростила п’ятьох дітей, ще п’ятьох...
Твір по повісті В. Г. Распутіна “Василь і Василиса”
«
»