Твір “Дон Кіхот”: за і проти

В’ється дорога поміж іспанських селищ, а по ній повільно пересувається кінь – жалюгідна шкапа з гучним ім’ям Росинант. На ньому ледве тримається старий, дуже худорлявий чоловік, який здається старовинною статуєю з каменю. Це останній мандрівний рицар планети Дон Кіхот. І шлях, що лежить повз заїжджі двори і замки, повз занедбані села і великі міста, веде благородного ідальго у безсмертя.

Кто говорит, что умер Дон Кихот?

Вы этому, пожалуйста, не верьте!

Он не подвластен времени и смерти,

Он в новый собирается поход.

Пусть

жизнь его невзгодами полна –

Он носит раны, словно ордена!

А ветряные мельницы скрипят,

У Санчо Панса равнодушный взгляд –

Емуто совершенно не с руки

Большие, как медали, синяки.

И знает он, что испокон веков

На благородстве ловят чудаков,

Что, прежде чем когонибудь спасешь,

Разбойничий получишь в спину нож…

К тому ж спокойней дома, чем в седле…

Но рыцари остались на земле!

Б. Грінченко

Вічні образи – літературні образи, які за глибиною художнього узагальнення виходять за межі конкретних творів та зображеної в них історичної доби, містять у собі

невичерпні можливості філософського осмислення буття. Сервантес створив образ глибокого загальнолюдського змісту, взірець щирості, душевної доброти, відданості ідеалу, мужності і слабкості, безрозсудливості одночасно. В образі Дон Кіхота узагальнено характерні риси людської природи, які проявляються в усі часи, в різних країнах. А ще вічності саме цьому твору додає присмак гіркоти від усвідомлення нездійсненності високих ідеалів в реальності, яким пронизаний кожний вчинок божевільного героя.

Книгам, герої яких належать до вічних образів, забезпечено вічне життя. На їхніх сторінках кожна доба, кожне прийдешнє покоління шукає відлуння знайомих подій, образів. Шукаючи, знаходить натхнення для майбутніх розповідей про себе та про свій час. Так на зміну одному міфу приходить новий…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір “Дон Кіхот”: за і проти