Історична тематика цікавила письменника за всіх часів. Не обійшли її у своїй творчості й таких видатних майстрах, як А. С. Пушкін і М. Ю. Лермонтов. Два великі росіяни поета й письменника зверталися до минулого своєї країни, своєї Батьківщини неодноразово. Відомо, що Пушкін займався дослідженням життя й діяльності Петра 1. Пов’язані з його ім’ям героїчні сторінки російської історії знайшли своє відбиття в багатьох добутках великого поета. Перу Пушкіна належить добуток у прозаїчній формі – історична повість ” Капітанська дочка “.
Важливо, що великого класика цікавлять не одні історичні події, великі битви, але й життя звичайних людей, що жили в той час. Пушкіна простежує, як конкретний час і сформована в країні ситуація впливає на життя людей, на їхні долі, характер, мети. Розглянемо повість “Капітанська дочка” як історичний добуток. Тематикою повести є зображення історичних подій, але для автора дуже важливий моральний аспект, те, як себе поведуть люди в серйозній, небезпечній ситуації. У повісті піднімаються проблеми честі й боргу, совісті, “Капітанська дочка” покроєна у вигляді записок очевидців подій і звичайного зображення
історичних подій, особистостей. Головним героєм повести є Гринев. Для нього на першому плані виступають особисті проблеми. Для цього героя історичні події, гідні вивчення й пам’яті, не представляють історичної цінності, він не розуміє значення що відбувається. Для героя життя в міцності не менш значна, важливе, чим узяття Оренбурга. Дистанція між історичними особами й звичайними людьми в добутку майже не існують, але цього не можна сказати про Катерину II. Автор зображує імператрицю як що б піднялася над усіма. У цьому – дух тої епохи, що письменник обрав предметом свого зображення: Гринев – дворянин, Пугачов для нього все-таки не більше, ніж самозванець, бунтар, а Катерина II – велика імператриця, що він ідеалізує (тут, до речі, чується голос Пушкіна із приводу вдач тодішніх дворян). Побудова повести традиційно для історичного добутку. Історичні особи виступають у романі як статисти, історичні події в ролі тла розвитку сюжету. У добутку багато замальовок, піднімаються питання, актуальні в ту епоху, створюється колорит конкретного часу. Звичайно, “Капітанська дочка” не є єдиним твором Пушкіна на історичну тему. І “Полтаву”, і ” Мідний вершник “, і безліч менш великих за формою добутків російський класик присвятила історії Батьківщини. Історична тематика хвилювала й іншого великого поета, внесшего величезний внесок у розвиток світової літератури. У Лермонтова добутку, присвячені російської історії, мають трохи інше звучання, чим у Пушкіна. Розчарований у сьогоденні, молодий поет і громадянин не бачив у навколишній його дійсності місця подвигам і великим здійсненням. Навіть люди в його епоху, на думку поета, змінилися в гіршу сторону: “Так, були люди в наше. час, не те, що нинішнє плем’я: богатирі – не ви” (“Бородіно”). Згадуючи великі битви, події російської історії, Лермонтов виконаний гордості, але одночасно читач почуває глибоке почуття гіркоти у вірші “Бородіно” із приводу того, що велике залишилося в минулому. А в сьогоденні поета оточують люди, не здатні не тільки на подвиг, але вони навіть не здатні захистити себе. За це Лермонтов дорікає сучасне покоління. Йому боляче усвідомлювати, що “у бездіяльності зостариться воно”. Історія у творах Лермонтова тісно перегукується із сучасністю. У віршах “Новгород”, “Привітаю тебе войовничий слов’ян” звучить тема втраченої волі, від відсутності якої так страждав поет. У своїх добутках поет порівнює нинішні покоління, які вважає не здатним на подвиги, з людьми минулого, “БОГАТИРЯМИ”. Богатирями він називає цих людей не тільки за фізичну силу, але й за силу духу, за віру в ідеали, з. а рішучість, здатність постояти за рідну землю ценою власного життя: Хлопці! Не Москва ль за нами? Умремте ж під Москвою, Як наші брати вмирали! Гімном героїчному минулому можна назвати вірш “Два велетні”. Воно чимсь схоже на казку, билину. Тут видна вся любов поета до батьківщини, його історичному минулому. Росія представляється великою, непереможною державою. Чого коштує одне порівняння-москви з велетнем “у шапці золота литого”! Про супротивника “старого російського велетня” Лермонтов говорить зі зневагою, називаючи його “тритижневим молодцем”. Цим добутком поет як би попереджає, що всі супротивники, вороги великої Русі, завжди бували покарані й що так буде й надалі. На закінчення можна сказати, що два найбільших поети Росії неодноразово зверталися до Теми історії Росії,
ч
